Шоколадно-кавові факти

1 жовтня – ароматно-запашний та естетично-смачний збіг у гастрономічному календарі людства. У цей день відначаються Міжнародний день кави та Всесвітній день какао та шоколаду. На тлі жовтневих фарб та посиленої осінньої потреби у теплі та затишку ці дві події є украсою осені та гарною нагодою для теплої зустрічі і спілкування.

Пригощайтесь та пригощайте сьогодні шоколадно-кавовими смаками, ароматами та цікавими фактами.

Школадно-кавові факти:

• 50 мг кофеїну в середньому міститься в плитці темного шоколаду вагою 50 г. Це більше, ніж в чашці еспресо.
• 1000 какао-бобів потрібно, щоб зробити 1 кг гіркого шоколаду.
• Тривалість життя какао-дерева — близько 100 років, з яких плодоносить воно лише 30-80 років, починаючи не раніше четвертого року життя. Плодоносить двічі на рік, з одного дерева за рік отримують лише близько 1 кг товарних (придатних для продажу) сухих какао-бобів.
• В деяких країнах напій готують не лише із зерен, а й із листя кавового дерева. Їх настоюють так само, як чай.
• Якщо кавові боби ще не обсмажені, зберігати їх можна при кімнатній температурі до 12 місяців. При цьому їхній смак і якість не погіршуватимуться. Цікаво, що властивості зерен починають зникати через два дні після обсмажування.
• Шоколад – харчовий продукт, отриманий із какао-продуктів і цукру, який містить не менше ніж 35 % загальної кількості какао-продуктів у перерахунку на сухі речовини, в тому числі не менше ніж 18 % какао-масла та не менше ніж 14 % знежирених какао-продуктів у перерахунку на сухі речовини. 
• У молочному шоколаді має бути понад 25% какао-продуктів та не менше 14% молочних продуктів. 
• Білий шоколад має містити не менше 20% какао-масла та понад 14% молочних продуктів.
• Цікаво, що на відміну від вимог національного стандарту України (ДСТУ), який є добровільним, європейські вимоги є обов’язковими для виконання. Це важливо, в першу чергу, для статистики еспорту/імпорту шоколаду і для споживачів також, бо не все що назване шоколадом є шоколадом.

• Кава без кофеїну з’явилася випадково — судно з партією кавових зерен у 1903 р. ледь не затонуло під час шторму, і трюм наповнився водою. Господар вантажу Людвіг Розеліус, голова кавової компанії Kaffee HAG, був у відчаї, але все ж вирішив віднести зерна фахівця і упевнитися в їх непридатності для продажу. На його подив, зерна були в повному порядку. Кофеїн із них вимився, але кавовий аромат зберігся. Розеліус спробував відтворити це у фабричних умовах. Спочатку він обробляв кавові зерна парою різних кислот, а потім почав видаляти кофеїн розчином бензолу.

• Після поразки у Віденській битві 1683 року османи залишили спроби поневолити Європу. Несучи ноги, вони забули на ворожих полях 500 мішків кави. Український дипломат Юрій Франц Кульчицький отримав цей трофей в подарунок за надання допомоги захисникам Відня при його облозі. У 1686 р.  він заснував першу кав’ярню у імператорській столиці і назвав її «Двір під синьою пляшкою». Задобрити консервативну публіку, що сприймала ворожий напій як гірке пійло, Юрій зміг, лише додавши в незвичний напій молоко і цукор. Так з’явилася віденська кава.

• У 80-х роках минулого століття  “Coca-Cola” намагалася переконати людей, що вранці треба пити їх газований напій замість кави. В газеті Los Angeles Times вийшла стаття, в якій доводили, що тільки мешканці сільської глибинки насолоджуються зранку гарячими гіркими напоями. Але ця піар-кампанія провалилася, бо споживачі не сприйняли твердження, відповідно до якого ранок треба починати з газованої води.

• Кава – це кісточковий фрукт. Округлий соковитий плід кавового дерева чимось нагадує велику вишню. Не забагато ви вживаєте фруктів?

Читайте нашу статтю: Хай все буде в шоколаді: рецепти і листівки