Вербна неділя або Вхід Господній в Єрусалим
Що це за свято?
Завершуючи шостий тиждень Великоднього посту, віруючі християни святкують одну зі значущих подій — Вхід Господу до Ієрусалиму. Традиційним символом цього свята стали вербові гілочки, тому в народі звикли його називати Вербною неділею.
У 2025 році Вербна неділя відзначається 13 квітня
Схожа подія:
✨ Великдень ✨
✨ Чистий четвер
✨ Пальмова неділя
Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.
Свято знаменує початок страстного тижня, тому є одночасно і щасливим, і сумним — радість від тріумфального входу Христа до вічного міста переплітається з усвідомленням того, що попереду — останній тиждень його земного життя та смерть на хресті. Вербна неділя не має сталої дати, бо залежить від дати Великодня, відзначається за тиждень до Пасхи.
Як виникла ідея відзначати Вербну неділю?
В розумінні подій Входу Господнього в Єрусалим важливими є події дня, що йому передував, тобто суботи, яку називають Лазаревою. За кілька тижнів до цієї суботи Христос разом зі своїми учнями покинув Єрусалим, рятуючись від іудейських первосвященників, які хотіли його вбити, і зупинився в місті Галаад. В цей час у містечку Віфанія поблизу Єрусалима тяжко захворів Лазар — друг Ісуса. Лікування не допомагало, і для сестер Лазаря — Марфи та Марії здатність Христа зцілювати недужих стала останньою надією врятувати брата.
Посланець сестер переплив Іордан, дістався до поселення, в якому жив Ісус, і передав йому сумну звістку та благання про допомогу. Проте Христос не поспішив одразу рятувати друга, а лише промовив незрозумілі для оточуючих слова — мовляв, хвороба послана Лазарю не для того, щоб він помер, а для того, щоб прославити Божого Сина. Учні Христа були здивовані, проте не стали ні про що його розпитувати.
Лише через дві доби Христос зібрав учнів та повідомив, що йде у Віфанію. Вони намагалися відмовити його від небезпечної подорожі, висловивши надію, що Лазар, можливо, вже одужав. Але Ісус сказав, що насправді йому давно відомо про смерть Лазаря — одразу після того, як посланець вийшов з міста, хворий помер. Збентежені учні нічого не розуміли, проте вирішили йти разом з Ісусом, і якщо так судилося, померти разом з ним.
До Віфанії Христос прийшов у суботу, і в домі Лазаря застав іудеїв, які зібралися, щоб віддати шану померлому та підтримати його сестер. Лазаря поховали чотири дні тому, і Марфа з Марією вже не вірили в жодне диво. Іудеї, відчуваючи неприязнь до Христа, все ж не стали одразу нападати на нього, бо хотіли подивитися, чим все закінчиться. Ісус повів усіх до печери, де був похований його друг, наказав прибрати камінь при вході та покликав: «Лазаре, виходь!». Коли через якусь мить з печери вийшов Лазар, всіх присутніх обійняв одразу жах і захват. Навіть іудеї повірили в те, що Ісус насправді Син Божий, адже ніхто до нього не міг створити такого дива — воскресити людину, поховану кілька тому.
Наступного дня в Єрусалимі починали святкувати Песах —свято на честь виходу іудейського народу з Єгипту. За рахунок безлічі паломників кількість населення міста збільшилася в кілька разів, воно було схоже на бджолиний вулик. В ті часи Єрусалим перебував під владою римлян, і люди чекали появи месії, який поведе їх за собою та визволить від чужоземного правління.
Почувши звістку про воскресіння Лазаря, багато людей вирішили, що нарешті з’явився їхній визволитель. До Ісуса по дорозі в Єрусалим доєднався натовп вражених його чудодійними здібностями, а на вході в місто Сина Божого зустріли тисячі людей, які встеляли йому дорогу пальмовими гілками та голосно прославляли як свого нового царя. Христос раніше завжди уникав надмірних проявів людського захоплення, проте цього разу не намагався їм завадити. Але серед загальних веселощів він один залишався сумним, бо радісний натовп не розумів його справжньої мети —він не повинен був стати царем на землі, а мав принести людям Царство Небесне. До того ж Ісус знав, яка доля невдовзі на нього чекає.
Увійшовши до Єрусалимського храму, Ісус вигнав звідти торговців, а також зцілив хворих паломників, які молилися за своє одужання. Спостерігаючи за цими подіями та за народним благоговінням, іудейські священники зібралися на спільну раду й вирішили вбити Христа, а разом з ним і Лазаря, як живий доказ божественного походження Спасителя. Вже через три дні Ісуса заарештують, а в п’ятницю ті самі люди, що так радо зустрічали, будуть вимагати його страти.
Верба чи пальма?
Відзначати Вхід Господній до Єрусалиму християни почали в III столітті, принаймні цим часом датовані перші згадки про свято в записах святого Мефодія — єпископа лікійського міста Патара. Документальні свідчення IV століття описують подію як урочисту хресну ходу віруючих, що несуть пальмові гілки. Тому в країнах з теплим кліматом, де ростуть пальми, свято й зараз називається Пальмовою неділею.
В Україні пальми не ростуть, проте в цей час якраз розпускалися бруньки на вербі — дереві, що першим оживає після зими. Вербові гілочки стали аналогом пальмових, а серед людей свято назвали Вербною неділею.
Часті Питання та відповіді про Вербну неділю
Так, у Вербної неділі є ще дохристиянська історія. Для наших предків – язичників верба була містичним деревом, на гілках якого знаходять прихисток душі померлих, а також накопичується вся енергія природи. Тому навесні, коли на вербі з’являлися бруньки, відзначали свято, яке звалося Вербицею. Звідти й пішла традиція символічно бити один одного гілочкою, щоб надати сили та здоров’я від верби.
Лазарю вдалося уникнути смерті від рук іудейських священників і після свого воскресіння він прожив ще тридцять років. Лазар став першим християнським єпископом на острові Кіпр.
Ці гілочки ні в якому разі не можна викидати. Висушена гілочка діятиме в оселі як оберіг до наступного року, а висаджена біля будь-якої водойми чи криниці — сприятиме чистоті води. Також інколи з освячених гілочок верби роблять відвар, який вважається цілющим в разі хвороби людини чи тварини.
Це велике церковне свято, тому в цей день не можна займатися фізичною працею, прибирати, а також шити, вишивати чи плести. Ще у Вербну неділю не можна кричати, лихословити й сваритися, влаштовувати гучні веселощі з алкогольними напоями.
Люди здавна помічали, що сонячна й тепла святкова погода обіцяє добрий врожай злакових культур і фруктів. Також в цей день саджали в горщик кімнатну рослину, і якщо вона швидко йшла в ріст, це віщувало життя в достатку, а якщо в’янула — значить, попереду очікували фінансові труднощі.
Вербна неділя – народні традиції
В кожній країні, де сповідують християнство, традиції святкування Вербної неділі мають свої особливості. Наприклад, в Італії ця неділя зветься Пальмовою або Днем оливи — всі вулиці й будинки прикрашають гілками пальми й оливкового дерева, також їх несуть до церкви, а опісля служіння дарують близьким.
В Німеччині прийнято освячувати гілочки ялівцю або бука, у Франції — розмарину, лаврового дерева та самшиту. Австрійські й бельгійські фермери мають традицію огороджувати освяченими гілочками свої земельні ділянки, щоб убезпечити майбутній врожай від будь-яких негараздів. У Ватикані люди збираються на центральній площі, очікуючи на появу Папи Римського, який виходить з пальмовою гілкою в руках і благословляє всіх присутніх.
В Україні, як і в багатьох інших країнах, свято починається напередодні — з вечора Лазаревої суботи в храмах триває нічне богослужіння, під час якого освячується безліч гілочок верби, адже кожен християнин має при собі цей обов’язковий символ свята. Також зазвичай звечора віряни сповідаються, щоб вранці прийняти причастя. Ті, хто не може бути присутнім на всеношній, приходять до церкви вранці, адже освячення верби продовжується і на вранішній службі.
У минулі часи, за переказами, повернувшись з церкви зі свяченою вербою, господарі не входили одразу до своїх домівок, а висаджували кілька гілочок на городі чи в полі, “щоб росла на славу Божу і нам на прожиток”. Решту гілок приносили до хати та ставили по кутках під святими іконами.
Цими гілочками люди «б’ють» своїх близьких, обов’язково промовляючи слова: «Не я б’ю — верба б’є, за тиждень — Великдень. Не вмирай, червоної крашанки дожидай!». Особливо корисним такий обряд вважається для дітей та людей, що хворіють.
Освячену вербу не викидають, а ставлять у себе вдома як оберіг. З гілля верби також роблять відвар від хвороб.
Загалом Вербна неділя має проходити тихо й спокійно, в родинному колі, без гостей та веселих розваг. Оскільки до Великодня триває піст, наїдки на столі повинні бути рослинними, проте цього дня дозволяється їсти рибу, морепродукти та приправляти страви олією.
Чому важлива ця подія?
Це свято означає водночас світлий і трагічний час в житті Христа, адже опісля почестей він пережив зраду, тортури й мученицьку смерть на хресті. Але Вербна неділя насправді має набагато глибший зміст, ніж просто опис біблійних подій.
Спаситель прийшов до Єрусалиму не для того, щоб отримати владу й славу, і не для того, щоб входити в протистояння з Римським імператором. Всім життям і вчинками Ісус демонстрував людям справжню мету свого існування, проте вони не хотіли чи не могли її сприйняти. Тому більше не було сенсу й далі проповідувати чи творити дива, адже це тільки підсилювало бажання натовпу посадити Христа на трон. Треба було принести себе в жертву, щоб люди нарешті зрозуміли істину. Це наочно показує, яка прірва часом пролягає між народними сподіваннями та правдою і як часто ми схильні сприймати бажане за дійсне, не обтяжуючи себе роздумами чи аналізом.
Також важливим уроком цього дня є людська непостійність та схильність до зради. Ті, хто кілька днів тому вшановував Ісуса як свого царя, змінили свою думку на протилежну й не тільки не завадили, а навіть сприяли розп’яттю Христа, віддавши право на життя розбійнику Варавві.
Одним з головних послань Вербної неділі є той факт, що неможливо досягти справжньої віри, занурившись повністю у власні матеріальні інтереси. Про це свідчать дії Христа в Єрусалимському храмі, який був більше схожий на місце для отримання бізнесового прибутку, а не для щирої молитви. На жаль, спостерігаючи за деякими сучасними церковними служителями навіть високого рангу, ми бачимо, що й зараз ця тенденція нікуди не зникла.
Весняний день Вербної неділі нагадує нам про безгрішне життя Спасителя, про його жертовну смерть, славне воскресіння та вознесіння, а вогники свічок і вербові гілочки символізують вічний тріумф життя, добра та віри над злом і смертю.
Листівки на Вербну неділю
👉 Розділ Листівки та привітання ➕ Листівки у Вайбері ➕ Листівки в Телеграмі
Коли будемо святкувати Вербну неділю?
Рік | Дата | День тижня |
---|---|---|
2024 | 28 квітня | Неділя |
2025 | 13 квітня | Неділя |
2026 | 5 квітня | Неділя |
2027 | 25 квітня | Неділя |
2028 | 9 квітня | Неділя |
Перевірено редакцією DAY TODAY