Яблуневий спас (Преображення Господнє)

Щороку 6 серпня за новоюліанським або 19 серпня за юліанським календарем віряни багатьох церков об’єднуються у святкуванні народно-християнського свята Яблуневого спаса або Преображення Господнього.

6 серпня католицька церква, а тепер і ПЦУ святкують одне з 12 головних церковних свят, які показують основні етапи земного життя Сина Божого – Преображення Господнє. Це свято є визначним у християнському світі ще з 4-го століття від Різдва Христового та вважається одним з найважливіших після Дванадесятих свят. У цей день святкується Преображення Господа Ісуса Христа, а також висловлюється подяка Богу від імені всього людства за дозрілі плоди. Святкують Яблуневий Спас під час Успенського посту. Попри те, що м’ясо на Спасівку суворо заборонено, 6 серпня дозволено вживати вино та рибу. Римо-католицька церква відзначає Преображення Господнє 6 серпня з 1457 року, коли його впровадив Папа Калікст Третій.

Окрім вже згаданих вище назв свята: а саме Яблуневий Спас і Преображення Господнє, в народі його ще називають Другим Спасом і Великим Спасом.

Схожі події:
🥮 Свято перенесення Нерукотворного образу Господа Ісуса Христа (Третій Спас)
🥮 Маковея
🥮 Воздвиження хреста Господнього (піст)
Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Як виникла ідея відзначати Яблуневий спас (Преображення Господнє)?

Цього дня в храмах освячують плоди нового врожаю: яблука, груші, сливи, виноград та інші дари саду. Водночас Церква наголошує, що головний зміст свята полягає не в освяченні фруктів, а в духовному преображенні людини.

У народному календарі Яблучний Спас стояв на межі двох сезонів. Літо ще було теплим, сади — повними плодів, але вечори ставали прохолоднішими, а в повітрі вже відчувався перший подих осені. Звідси й приказка: «Прийшов Спас — бери рукавиці про запас».

Свято Яблуневого Спаса і Преображення Господнього покликане пригадати сторінки з життя Ісуса Христа.

Одного дня, Ісус пішов на гору Фавор з трьома своїми учнями: Петром, Іваном та Яковом. Після тривалої молитви обличчя та постать Господа преобразилася, вони почали світитися.

Під час молитви він показав апостолам поєднання божественного та людського начала: обличчя його засяяло як сонце, а вбрання стало білим і блискучим як сніг. В той момент з’явились Мойсей та Ілля, які були уособленням Закону та пророків Старого Завіту, а з неба пролунав Божий голос, який засвідчив, що Ісус його улюблений син.

Це на мить побачили учні, які також мали молитися, але під час молитви заснули. Саме тому вони так недовго споглядали небесну славу свого Учителя. В цей день учні стали свідками того, що їхній Наставник не проста людина, а Син Божий. До речі, через те, що Преображення Ісуса відбувалося на горі, свято ще часто називають Спас на горі.

Преображенням на високій горі Спаситель прагнув зміцнити віру своїх учнів в нього, як у Єдиного Божого Сина, яка б не похитнулась під час його тернистого шляху до самого воскресіння.

Українці завжди називали це свято Яблуневим (Яблучним) Спасом або просто Спасом. В народі дата 6 серпня дуже тісно пов’язана з врожаєм, люди вважають, що саме тоді літо йде до свого завершення та починається осінь. Природа також преображається. 

Впровадження Яблуневого Спаса

Рішення святкувати Преображення Господнє було прийняте згодом, вже після земного життя Ісуса Христа. Перші історичні згадки про нього датуються початком 4-го століття, що свідчить про те, що саме перші християни стали ініціаторами його впровадження. Про саме свято, його святкування та звичаї у своїх творах писали Патріарх Константинополя Іван Златоустий та преподобний Єрем Сірін.

Перший храм на честь Преображення Господнього був побудований на горі Фавор Святою Оленою – матір’ю першого християнського імператора Констянтина Великого. Та на жаль будівлю було зруйновано армією мусульманського полководця Салах-ад-Діна ще у 12 столітті. Піснеспіви, які лунають під час правлення літургії, написали Преподобні Іван Дамаскин та Кузьма Єрусалимський, які також були церковними поетами. Починаючи з 6-го століття найурочистіше святкування Преображення Господнього відбувається в однойменному храмі Православної Церкви. 

Дати святкування

Саме Преображення спочатку святкували взимку, а саме в лютому. Проте оскільки це урочисте свято припадало на Великий Піст, який не мав нічого спільного з радістю та веселощами, згодом його почали відзначати у серпні. 

Свято Яблуневого Спаса не швидко прижилося у християнському світі. Спочатку його відзначали тільки східні церкви, при цьому багато звичаїв збереглося від язичницьких вірувань, присвячених врожаю. Католицька церква почала святкувати його в середині 15 століття.

Чому символом стали саме яблука?

Яблуко було одним із найближчих українському селянинові плодів. Яблуні росли майже біля кожної хати, давали врожай навіть у прохолодніших місцевостях, а плоди можна було сушити, квасити, запікати та зберігати до зими.

Тому яблуко стало народним символом достатку, родючості й завершеної праці. Навесні дерево вкривалося ніжним цвітом, улітку наливало плоди, а на Спаса родина нарешті бачила результат своєї турботи. У цьому природному перетворенні легко прочитувалася ідея самого Преображення: те, що було малим і непомітним, з часом дозріває, наповнюється світлом і приносить плід.

До храму несли не лише яблука. У святковому кошику могли лежати виноград, груші, сливи, мед, хліб і колосся нового врожаю. Освячення плодів було насамперед знаком вдячності за дари землі, а не магічним способом надати їм особливих властивостей.

Як відзначати Яблуневий спас?

Перше яблуко після освячення

У багатьох родинах до Спаса намагалися не куштувати яблук нового врожаю. Перший освячений плід їли урочисто, часто загадуючи добре бажання або промовляючи молитву.

Особливо зворушливим було повір’я, пов’язане з померлими дітьми. Матері, які втратили дитину, утримувалися від яблук до свята, бо вірили, що цього дня їхнім дітям у раю роздають золоті або райські яблука. Цей звичай належить до народних вірувань, а не до церковного вчення, проте він показує, як у святі поєдналися радість урожаю, пам’ять і надія.

Першими освяченими плодами було заведено ділитися. Яблука відносили літнім людям, хворим, сусідам і тим, хто не мав власного саду. Щедрість вважалася важливою частиною свята: урожай набував справжньої цінності лише тоді, коли ним ділилися. Історичні описи згадують, що звичай пригощати плодами родичів, сусідів і нужденних дотримувалися особливо ревно.

Сад як частина родинної пам’яті

Після повернення з церкви родина збиралася за столом. Оскільки свято припадало на Успенський піст, традиційні страви були пісними. Готували печені яблука з медом, пироги, коржі, вареники з фруктовою начинкою, узвари та страви із сезонних плодів.

Частину яблук залишали свіжими, частину сушили на зиму. Яблучні кружальця нанизували на нитки або розкладали на сонці, а потім зберігали для узварів. Іноді освячене яблуко клали біля образів або ділили між усіма членами родини, щоб ніхто не залишився без частки святкового врожаю.

Сам сад цього дня сприймався особливо урочисто. Господарі оглядали дерева, збирали стиглі плоди, дякували за врожай і визначали, які гілки потрібно буде обрізати. Яблуня поставала не просто плодовим деревом, а частиною родинної історії: її саджали біля нової хати, передавали дітям і пам’ятали, хто саме колись доглядав старий сад.

Головна традиція свята – відвідини церковної служби. Проте до церкви необхідно йти не з пустими руками, а з кошиками, наповненими різними їствами. В основному це фрукти (сливи, груші, яблука, виноград), польові квіти, колоски пшениці, глечики з медом та різноманітні лікарські рослини.

Саме на Яблуневого Спаса господині пекли перші калачі та хлібини з нових врожаїв пшениці. Та головною стравою свята були яблука, не дарма ж назва цих фруктів присутня в його назві. Яблука використовували як начинку для пирогів, вареників, млинців тощо. Також в цей день заведено запікати яблука в печі чи духовці. 

До святкового столу збиралися всі члени родини, трапезу починали з меду та печених яблук. На столі обов’язково стояло яблучне вино. 

На свято Преображення Господнього заведено поминати померлих членів родини. Для них також готували їжу, вечерю залишали на столі аж до самого ранку. В Галичині проводили так звані «діди» – спеціальні родинні вечері. 

Як і на інші свята релігійного значення на Другого Спаса суворо забороняється робота в городі, прибирання, шиття тощо. Також до 19 серпня батькам, які втратили своїх дітей, не можна було вживати яблук, в іншому випадку їхні діти були б позбавлені яблук на тому світі.

Листівки на Яблуневий спас

👉 Розділ Листівки та привітання ➕ Листівки у Вайбері ➕ Листівки в Телеграмі

Народні прикмети на Яблуневий спас

Цього дня люди ретельно слідкували за погодою та погодними явищами, адже якою буде погода на день Преображення Господнього, таких ж днів слід очікувати і 14 жовтня, під час святкування Покрови.

• Теплий серпневий ранок – передвісник малого снігу в січні, а дощовий Спас – варто чекати сніжної зими.
• Вважалося також, якщо будь-кого з членів родини вжалить бджола, слід готуватися до гостей.
• Обов’язково необхідно було споживати мед та яблука, освячені в церкві. Під час такого частування люди загадували бажання та вірили, що вони здійсняться.
• Серед наших пращурів існував звичай допомагати іншим людям та улещувати їх на день Яблучного Спаса. Вважалося, що ті, хто отримав від вас допомогу 19 серпня, будуть допомагати вам у відповідь упродовж всього року.
• 19 серпня літо зустрічається з осінню, тому недарма погода в цей день передрікала, якою саме буде осінь. Наприклад світлий сонячний день був передвісником сухої теплої погоди, і, навпаки, якщо цілий день дощитиме, то і осінь буде дощовою. Також вважається, що після Яблучного Спаса ночі стають холоднішими.

Церковне свято Преображення нагадує про євангельську подію, коли Христос преобразився перед учнями на горі Фавор і Його обличчя засяяло. Тому головним символом свята є не саме яблуко, а світло, здатне змінити людину зсередини.

Яблука лише допомогли українській народній культурі виразити цю складну ідею простою мовою. Як зелений плід поступово стає солодким і стиглим, так і людина змінюється через працю, терпіння, милосердя та любов.

Сьогодні Яблучний Спас залишається одним із найтепліших родинних свят серпня. Люди несуть до храмів кошики з фруктами, печуть яблучні пироги, запалюють свічки й пригощають близьких. Навіть без давніх вірувань у цих звичаях зберігається головне: вдячність за врожай, пам’ять про рідний дім і нагадування, що справжня зрілість виявляється у здатності ділитися плодами своєї праці.

Коли будемо відзначати Яблуневий спас (Преображення Господнє)?

Рік	Дата	День
2026	6 серпня	Четвер
2027	6 серпня	П’ятниця
2028	6 серпня	Неділя
2029	6 серпня	Понеділок
2030	6 серпня	Вівторок

Перевірено редакцією DAY TODAY