Анекдот дня на DAYTODAY

Ближче до сорока починаєш розуміти, що фраза «Всі там будемо» — це, все-таки, про кабінет психолога.

Треба трохи побоюватися людей, які не курять, не п’ють, не їдять солодкого, смаженого й жирного. Якщо вони здатні так жорстоко поводитися із собою, страшно уявити, що вони можуть зробити з вами.

Чоловік почав щось підозрювати, коли прийшов із дружиною в сауну, а її телефон автоматично підключився до місцевого Wi-Fi.

— А ви матюками лаєтеся?
— Я ними не тільки лаюся. Я ними ще й похвалити можу!

Вихователька на батьківських зборах:
— Я не знаю, чим саме ви займаєтеся вдома на вихідних, але щопонеділка за сніданком усі діти цокаються чашками з чаєм.

Тоне корабель. Один із пасажирів підбігає до капітана:
— Скільки до найближчої землі?
— Приблизно два кілометри.
— Фух! А в який бік пливти?
— Донизу.

Чоловічий і жіночий флірт — це приблизно як футбол і художня гімнастика. Жінки виходять на майданчик красиво стрічками помахати, а чоловіки мають конкретну мету — забити гол.

Один викладач каже іншому:
— Сьогодні всю лекцію пояснював студентам, що не буває більшої чи меншої половини. Половини завжди рівні.
— І як, зрозуміли?
— На жаль, більша половина — ні.

Пʼятниця. Вечір. 21:30. Двоє бухгалтерів зводять баланс. Сил уже майже немає.
Один питає колегу:
— Слухай, а скільки місяців у році? Той, навіть не відриваючись від цифр:
— Десять. Без ПДВ.

Сьогодні вранці мій організм категорично відмовлявся вставати, пручався, лаявся й оголошував протест… Але я таки притягла його на роботу!

Тиждень тому наш охоронець на прохідній затримав заступника директора з краденою продукцією. Одразу вигнали. Поки що працюємо без охоронця.

Вирішили з кумою подорожувати світом, поки не закінчаться гроші. Коротше, в обід уже були вдома.

Ти думаєш, гроші зроблять тебе щасливішим? Правильно думаєш. Зроблять.

— Бабо Аню, як вам новий голова сільради?
— Ой, одразу видно, що чесна людина! У нього навіть персні на пальцях не золоті, а просто татуюванням набиті!

Комарі стали значно хитрішими… Підлітають, тихенько сідають на ліжко, а далі йдуть пішки, щоб їх не було чути.

Психолог:
— Ви все ще розмовляєте самі з собою?
— Ні, ми посварилися!

Хочу навчитися засинати ввечері так само швидко, як і вранці після першого дзвінка будильника.

Сьогодні сам прибрав у квартирі! Нехай тепер дружина спробує знайти свої колготки.

— Мамо, купи собачку!
— Ні!
— Ну будь ласка, купи!
— Я ж сказала — ні! Продай комусь іншому!

Звузив коло спілкування до самого себе. Але все одно хтось постійно дратує…

— От вийду на пенсію… закінчу свою другу книгу.
— О, ви пишете?
— Ні, читаю.