У цій статті ми зібрали цікаві факти про тунця — його життя, дивовижні особливості, роль у природі та важливі аспекти екологічного захисту. Тунець — один із мешканців світового океану, істота неймовірної сили, витривалості й краси. Створений природою для швидкості й далеких мандрів, він перетинає тисячі кілометрів у пошуках їжі та місць для розмноження. Завдяки обтічній формі тіла, частковій теплокровності та потужним плавцям тунець став справжнім чемпіоном серед морських хижаків.
Проте ця досконала істота опинилася на межі вимирання. Під тиском промислового рибальства, зростанням попиту на суші та консервовані продукти, чисельність деяких видів тунців катастрофічно зменшується. Багато з них сьогодні занесені до списків видів під загрозою зникнення.
Кожного разу, коли тунець потрапляє на наші тарілки — у вигляді соковитого стейка чи консерви, — варто замислитися: якою ціною ця риба пройшла свій шлях до нас? Як зробити свій вибір відповідальнішим і допомогти океанам зберегти цього надзвичайного мешканця для майбутніх поколінь?





Що варто знати про тунців?
Загальна назва: тунець
Наукова назва: родина Thunnini
Раціон: хижак
Група: зграя
Середня тривалість життя в дикій природі: 10–15 років
Розміри: від 45 см до 2 метрів 1
Тунці — це не одна, а цілих п’ятнадцять видів солоноводних риб, які належать до родини Thunnini. Серед них вісім вважаються «справжніми тунцями» — це п’ять видів блакитних тунців і три види жовтих, усі вони входять до роду Thunnus.
Розміри тунців вражають: від маленького, вагою всього 2 кілограми та довжиною 30 сантиметрів тунеця-кулі до гігантського атлантичного блакитного тунця, середня вага якого становить 250 кілограмів, а довжина — понад 2 метри. Деякі особини виростають навіть більшими.
Тунці — справжня верхівка харчового ланцюга. Більшість із них харчуються рибою, хоча деякі види полюбляють ласувати головоногими, зокрема кальмарами.2
Тунці — пелагічні риби, тобто живуть у відкритому морі, далеко від берегів, коралових рифів чи морського дна. Пелагічна зона — найбільше середовище існування на Землі, обсяг якого сягає 530 мільйонів кубічних кілометрів.
Цікаво, що популярний консервований тунець-скипджек технічно не належить до «справжніх тунців»!
Тунець-скипджек (Katsuwonus pelamis) дійсно належить до тунців, але з деякими уточненнями.
Скипджек є представником родини скумбрієвих (Scombridae) і належить до триби Thunnini, яка об’єднує всі види тунців. Однак, на відміну від так званих “справжніх” тунців, які входять до роду Thunnus (наприклад, блакитний тунець, жовтий тунець, альбакор), скипджек є єдиним представником роду Katsuwonus. Тому, хоча скипджек не входить до роду Thunnus, він все одно вважається тунцем у широкому розумінні цього терміна.
Скипджек є одним з найпоширеніших і найважливіших комерційних видів тунця. Його м’ясо часто використовується для виробництва консервованого тунця, особливо в категорії “light tuna”. Завдяки своїй доступності та відносно низькому вмісту ртуті, скипджек є популярним вибором серед споживачів. Отже, скипджек є тунцем, хоча і не входить до роду Thunnus. У науковій класифікації він відрізняється від “справжніх” тунців, але в кулінарії та рибній промисловості скипджек вважається одним з основних видів тунця.
Читайте також: Цікаві факти про акул

Цікаві факти про тунця
- Серед усіх атлантичних тунців західний блакитний тунець — справжній велетень. Він може виростати до 4 метрів завдовжки та важити понад 900 кілограмів! Такі гіганти живуть понад 20 років, але стають здатними до розмноження лише після 8 років життя. 3
- А ось атлантичний тунць-скипджек набагато скромніший — усього 1 метр завдовжки й до 18 кілограмів. Проте він росте блискавично, вже у 1 рік стаючи дорослим, хоча живе всього близько 7 років.
Скипджек тунець (Katsuwonus pelamis) — це один із найменших комерційно виловлюваних тунців. Середній розмір становить 40–80 см, максимум до 1 м. Вага – зазвичай 3–5 кг. - Тунці завжди в русі! Їх обтічна форма, гладка шкіра та особливі плавці дозволяють їм розганятися до 80 кілометрів на годину. Їхній потужний хвіст у формі півмісяця та два спинних плавці, один із яких може притискатися до тіла, мінімізують опір води й дозволяють розвивати шалені швидкості. Атлантичний блакитний тунець може розганятися до 70 кілометрів на годину. Наприклад, альбакор здатен рватися крізь воду так швидко, що зловити його майже нереально, а жовтий тунець ще швидший! Швидкість допомагає їм не тільки полювати, а й тікати від ворогів і проходити величезні міграційні маршрути.
- Блакитні тунці — теплокровні!
Так, серед риб є теплокровні, і блакитний тунець — один із них! Завдяки унікальній системі кровообігу — контрструминному обміну — вони підтримують температуру тіла вищу, ніж навколишня вода. Це дає їм фантастичну перевагу: вони можуть виживати і в крижаних, і в тропічних водах, пірнати на глибину до 1000 метрів, бути сильнішими, швидшими та більш витривалими. Саме тому блакитний тунець однаково комфортно почувається у крижаних водах біля Ньюфаундленду та Ісландії, а також у теплих морях, таких як Мексиканська затока й Середземне море, куди вони щороку припливають на нерест. - Альбакори — риби, що ніколи не зупиняються
Уявіть собі рибу, яка ніколи не перестає плавати. Ось таким є альбакор. Щоб дихати, йому потрібно, щоб вода безперервно омивала зябра. Тож він плаває з відкритим ротом, ковзаючи у воді завдяки довгим грудним плавцям і економлячи енергію на кожному русі. - Тунці не самотні мандрівники. Вони збираються у зграї, які можуть охоплювати сотні або навіть тисячі риб. Наприклад, зграї альбакорів іноді розтягуються на 30 кілометрів! Завдяки цьому вони краще захищаються від хижаків і разом успішніше полюють на здобич.
- Щоб вижити, тунці повинні багато рухатися та багато їсти. Вони здійснюють довгі міграції, перетинаючи океани. За даними геотрекінгу, деякі блакитні тунці протягом року кілька разів плавають туди й назад між водами Північної Америки та Європи.
- Крім горизонтальних міграцій, тунці ще й активно переміщуються вертикально. Наприклад, південний блакитний тунець може занурюватися на глибину понад 2400 метрів у пошуках здобичі. А великий тунець-бігоу (ahi) щодня мігрує на понад 450 метрів углиб і назад: уранці він опускається в прохолодні шари води, а ввечері повертається ближче до поверхні. 1
- Багато видів тунців здійснюють найдовші свої міграції саме під час нересту. Вони збираються у величезні косяки, де самки відкладають мільйони ікринок за раз. Проте такі скупчення роблять їх особливо вразливими для промислового вилову.
- Тунці — вправні мисливці: їх тіло створене для блискавичних атак, а гострий зір допомагає вислідити здобич. Вони їдять рибу, ракоподібних, кальмарів. Маленькі тунці-скипджеки навіть не гребують полювати на своїх родичів.
- Але й самі тунці — ласий шматок для великих хижаків: акул, марлінів та зубатих китів. Особливо вразливими є молоді тунці та дрібні види.
- 2 травня відзначають Всесвітній день тунця — день, присвячений збереженню популяцій тунців у світових океанах. Це нагадування про важливість сталого рибальства, щоб ці неймовірні риби продовжували прикрашати наші моря ще багато поколінь.
- Тунці завжди були важливою частиною людського життя. Найдавніші наскельні малюнки із зображенням блакитного тунця були знайдені біля Сицилії — і їм понад 11 тисяч років! Археологи також виявили свідчення давнього тунцевого промислу в Греції, Хорватії, Франції та Іспанії. 3
- Тунці є ключовим джерелом білка для мільйонів людей у всьому світі та мають величезне економічне значення. Чотири основні види складають основу світового тунцевого ринку:
– Скипджек — понад 50% світового вилову
– Жовтий тунець
– Тунець-бігоу (велике око)
– Альбакор - Натомість блакитні тунці, зокрема південний блакитний і тихоокеанський блакитний (обидва види під загрозою зникнення), складають менш як 1% світового улову. Водночас сучасні методи вилову стали настільки агресивними, що природа не встигає відновлюватися.





Загрози для тунця та зусилля зі збереження
Сьогодні океани всіяні гігантськими сітями й нескінченними шлейфами човнів, а високотехнологічне обладнання допомагає уловлювати цілі косяки за раз. Це ставить під загрозу існування найцінніших тунцевих видів через кілька основних проблем:
- Випадковий вилов
Молоді жовті тунці та тунці-бігоу часто збираються разом із дорослими скипджеками, через що потрапляють у сітки разом із ними. Їх вилов ще до настання зрілості може призвести до зниження популяції жовтих тунців у майбутньому. - Незаконний вилов
Особливо великою проблемою є незаконне виловлювання атлантичного блакитного тунця. Деякі господарства для “відгодівлі” диких тунців використовуються для відмивання незаконно виловленої риби. - Надмірний вилов
Деякі запаси тунця сьогодні надмірно виловлюються — дорослі особини втрачаються швидше, ніж природа встигає відновити їхню кількість. Особливо критична ситуація для:
- Тихоокеанського блакитного тунця
- Атлантичного тунця-бігоу
- Жовтого тунця Індійського океану
Навіть стійкі види, такі як скипджеки, можуть опинитися під загрозою за умови неправильного управління виловом.
Одне дослідження 2019 року показало, що обсяг вилову тунця за останні 60 років збільшився на 1000% — темпи, які багато науковців вважають неспроможними до сталого розвитку. 1
Найбільше постраждали блакитні тунці. У 1970-х роках світовий попит на великих блакитних тунців, особливо в Японії, зріс стрімко, що призвело до різкого зниження їх популяцій, особливо великих, здатних до розмноження риб. Міжнародний союз охорони природи (IUCN) визнав декілька видів блакитних тунців такими, що перебувають під загрозою зникнення, а південного блакитного тунця — у критичній небезпеці.
Та є й добрі новини: завдяки заходам із захисту популяцій вдалося змінити ситуацію. У вересні 2021 року Міжнародний союз охорони природи оголосив, що деякі види тунців більше не перебувають на межі вимирання.
- Атлантичний блакитний тунець, який раніше був під загрозою зникнення, тепер має статус “найменша стурбованість”.
- Жовтий тунець і альбакор також більше не вважаються такими, що перебувають під загрозою.
- Південний блакитний тунець покращив статус із критично загроженого до просто загроженого.
- Тунець-бігоу все ще має статус вразливого виду.
- Тунець-скипджек стабільно залишається у групі “найменша стурбованість”. 1
Чому вилов тунців небезпечний для дельфінів?
Тунець давно став вагомою частиною раціону мільйонів людей у всьому світі й вважається однією з найцінніших промислових риб. Найбільше виловлюють тунця-скипджека, на якого припадає 50–60% всього світового обсягу тунцевого промислу. Разом з альбакором (одним із видів блакитного тунця) ці види становлять основу консервованого тунця.
Жовтий тунець, бігоу та інші види блакитного тунця також активно виловлюються, здебільшого для суші й сашимі.
Однак масовий промисел має і темний бік: випадковий вилов дельфінів. У тропічних водах східної частини Тихого океану рибалки часто слідкують за дельфінами, бо ті плавають разом із косяками жовтого тунця. Рибалки оточують і дельфінів, і тунців сітями, що часто призводить до загибелі морських ссавців.
Вчені підрахували, що з 1950-х років у погано контрольованих промислах Індійського океану (промисли з використанням ставних сіток) загинуло близько чотирьох мільйонів дельфінів. Сьогодні щороку в результаті випадкового вилову гине близько 80 тисяч дельфінів. 1
Попри маркування “DOLPHIN SAFE”, навколо цього питання виникло чимало суперечок.
Читайте також: Цікаві факти про дельфінів

Як обрати справді «дельфін-безпечного» тунця?
Вибрати екологічно чистого, сталого й соціально відповідального тунця серед десятків яскравих етикеток на банках — справжній виклик. Ось що варто знати, щоб підтримати здоров’я океанів і не сприяти зникненню морських мешканців.
DOLPHIN SAFE – саме таке маркування має бути на бляшанці з тунцем. Обирайте таку продукцію для збереження дельфінів.
Який тунець у вашій банці?
У супермаркетах найчастіше трапляються два типи консервованого тунця: «білий шматочковий» та «легкий шматочковий».
- Білий тунець — це альбакор, із ніжним смаком і текстурою стейка. Він мешкає у тропічних і теплих водах усіх океанів. Через надмірний вилов альбакор має статус “під загрозою зникнення” за класифікацією Міжнародного союзу охорони природи.
- Легкий тунець — зазвичай це скипджек або жовтий тунець. Скипджек вважається більш сталим вибором, тоді як запаси жовтого тунця вже почали знижуватися.
Як ловлять тунця?
Спосіб вилову має велике значення:
- Найекологічніші методи — це вудковий, тролінговий або спійманий на вудку й лінію. Вони мінімізують випадковий вилов дельфінів, черепах та інших морських тварин.
- Небезпечні методи — довгі лінії, пелагічні неводи та пристрої для концентрації риби (FADs) часто призводять до загибелі нецільових видів.
Що означають екомаркування?
- «Dolphin Safe» — означає, що вилов здійснювався згідно з американськими законами захисту дельфінів. Багато банок містять логотип офіційного сертифіката Департаменту торгівлі США або знак Earth Island Institute. Ця організація контролює понад 800 компаній у 76 країнах, однак отримує роялті за використання свого знака, що викликає певні суперечки.
- MSC (Marine Stewardship Council) — синьо-білий логотип із рибкою та галочкою, що свідчить про сертифікацію сталого рибальства. Проте деякі природоохоронні організації закликають посилити вимоги до сертифікації, оскільки MSC також критикують за надання статусу «сталого» мексиканським тунцевим промислам, де досі гинуть дельфіни. 4

Нижче чітка і зручна таблиця для вибору найбільш екологічного тунця:
Критерій | Рекомендація | Що обирати | Чого уникати |
---|---|---|---|
Вид тунця | Обирайте стійкі види | Скипджек (Skipjack), Альбакор (Albacore)* | Жовтий тунець (Yellowfin)** |
Метод вилову | Надавайте перевагу екологічним методам | Вудковий (Pole-caught), тролінговий (Troll-caught), вудка і лінія (Pole-and-line) | Довгі лінії (Longlines), пелагічні неводи (Purse seines із FADs) |
Екомаркування | Перевіряйте наявність сертифікацій | Dolphin Safe (особливо Earth Island Institute), MSC (з обережністю) | Відсутність маркування або сумнівні знаки |
Соціальна відповідальність | Підтримуйте ініціативи зі справедливих умов праці | Продукти зі згадкою про етичний або сталий вилов | Товари без інформації про умови праці |
*Альбакор — хороший варіант, якщо вилов здійснений екологічними методами.
** Жовтий тунець — краще уникати через локальні зниження популяції, якщо немає чіткої сертифікації.
Де живуть тунці?
– Південно-західна частина Тихого океану й Індонезія
– Галапагоські острови
– Мезоамериканський риф
– Південно-західна частина Індійського океану
Чому тунці важливі?
Тунці — це опорні хижаки морських екосистем. Вони поїдають інші види риб, таких як кальмари, оселедці й сардини, допомагаючи підтримувати баланс у харчовому ланцюгу. Тунці також мають велике економічне значення — від дрібних рибалок до великих промислових компаній — і є доступним джерелом білка для людей по всьому світі.
Та попри це, через постійно зростаючий попит на ринку суші та високі ціни на ринку морепродуктів, деякі види тунців почали зникати. 2
Який смак у тунця?

Смак тунця залежить від виду риби, частини туші та способу приготування, але загалом його можна описати так:
Смак тунця — м’ясистий, насичений і делікатний.
У сирому вигляді (як у суші чи сашимі) тунець має ніжну, маслянисту текстуру, з легким солодкуватим присмаком і морською свіжістю.
У приготовленому або консервованому вигляді — щільне біле або рожеве м’ясо, нагадує куряче філе.
Отримуйте сповіщення про нові статті в телеграм-каналі «DAYTODAY». Приєднуйтесь!
Читайте також: Цікаві факти про китів

Підписуйтесь на розсилку "Цікаві статті"
Кожної пʼятниці ми надсилатимемо вам нові цікаві статті за тиждень у вашу поштову скриньку. Відписатися можна будь-коли. Наш контент на 100% безплатний.
- https://www.nationalgeographic.com/animals/fish/facts/tuna↩↩↩↩↩
- https://www.worldwildlife.org/species/tuna↩↩
- https://www.fisheries.noaa.gov/feature-story/fun-facts-about-atlantic-tunas↩↩
- https://www.nationalgeographic.com/animals/article/how-to-pick-most-dolphin-safe-tuna↩
- https://savedolphins.eii.org/campaigns/dsf↩
Обсудити статтю на форумі