Пам’ять – фундаментальна когнітивна функція, що зазнає значного впливу стресу, особливо в екстремальних умовах, таких як війна. Стрес може змінити як кодування, так і пошук спогадів, що часто призводить до довготривалих психологічних наслідків. Давайте дослідимо в механізми впливу стресу на пам’ять, роль кортизолу та адреналіну, залучення лімбічної системи та захисні механізми психіки проти травматичних спогадів.
У мирний час ми також говорили про вплив стресу на памʼять, запамʼятовування та необхідність створення максимально безпечного середовища, особливо для учнів. Ми не можемо ефективно навчатися та навчати в умовах стресу. Стрес, що принесла війна, є тривалим й невимірно потужним за силою. Але ми мусимо навчатись і розвиватись, навчати дітей, заради майбутнього. Навчання ж теж є складовою процесу подолання стресу та ресурсом для відновлення ментального здоровʼя.
Вплив стресу на пам’ять
Стрес впливає на пам’ять комплексно, насамперед через дію гормонів стресу, таких як кортизол та адреналін. Ці гормони вивільняються у відповідь на стрес і мають глибокий вплив на роботу мозку, особливо на ділянки, що відповідають за обробку пам’яті.
Кортизол
Кортизол – глюкокортикоїдний гормон, виділяється наднирковими залозами під час стресу. Він має двофазний вплив на пам’ять:
- Гострий стрес – при короткочасному стресі кортизол може посилити консолідацію пам’яті, збільшуючи доступність глюкози і сприяючи синаптичній пластичності в гіпокампі, критично важливій області для формування пам’яті.
- Хронічний стрес – однак тривалий вплив кортизолу може бути шкідливим. Хронічний стрес може призвести до атрофії гіпокампу, що погіршує здатність формувати нові спогади та відновлювати існуючі. Високий рівень кортизолу протягом тривалого часу може пошкодити нейрони гіпокампу, що призводить до погіршення пам’яті та труднощів у навчанні.
Адреналін
Адреналін – ще один гормон, який виділяється під час стресу і сприяє реакції “бий або тікай”. Він впливає на пам’ять переважно опосередковано, через:
- Посилення збудження. Адреналін підвищує збудження і настороженість, що може покращити початкове кодування спогадів.
- Модуляція активності мигдалеподібної залози. Впливає на мигдалеподібне тіло, яке бере участь в емоційній обробці. Ця взаємодія може призвести до міцніших спогадів про емоційно заряджені події, як позитивні, так і негативні.
Читайте також: Гормони щастя
Лімбічна система
Лімбічна система, зокрема мигдалеподібне тіло та гіпокамп, відіграє вирішальну роль у тому, як стрес впливає на пам’ять.
- Мигдалеподібне тіло модулює силу емоційних спогадів. Під час стресу активація мигдалеподібного тіла може посилити консолідацію емоційно значущих спогадів, роблячи травматичний досвід більш яскравим і стійким.
- Гіпокамп має важливе значення для формування та відновлення декларативних спогадів. Пошкодження гіпокампу, спричинене стресом, може призвести до погіршення просторової та контекстної пам’яті.
Захисні механізми психіки
Людська психіка використовує кілька захисних механізмів, щоб впоратися з травматичними спогадами:
- Витіснення або придушення – це несвідомий механізм, за допомогою якого тривожні спогади витісняються зі свідомості. Придушення виконує захисну функцію, запобігаючи надмірним емоціям.
- Дисоціація – люди можуть відірватися від реальності травматичних подій, що призводить до плутанини в пам’яті або відчуття відірваності від себе чи світу.
- Заперечення – заперечення передбачає відмову прийняти реальність травматичної події, що може проявлятися у вигляді очевидної відсутності пам’яті, пов’язаної з цією подією.
Витіснення та емоційна пам’ять
Процес придушення, хоча і є захисним, може мати довготривалі психологічні наслідки. Пригнічені спогади не зникають. Вони можуть спливти пізніше в житті, часто викликані пов’язаними з ними стимулами. Ці спогади можуть викликати тривогу та руйнівні наслідки, що призводять до таких станів, як ПТСР.
ПТСР і пам’ять
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це важкий психологічний стан, який часто виникає після травматичних подій, наприклад, пережитих під час війни. Симптоми ПТСР, пов’язані з пам’яттю, включають:
- Нав’язливі спогади – небажані, тривожні спогади про травматичну подію, які неодноразово вторгаються у свідомість.
- Флешбеки – яскраві повторні переживання травматичної події, що часто супроводжуються інтенсивними емоційними та фізичними реакціями.
- Уникнення – свідоме уникнення думок, почуттів або нагадувань, пов’язаних з травмою, що часто призводить до плутанини в пам’яті.
- Надмірна пильність – перебільшений стан настороженості, який може перешкоджати нормальній обробці та пошуку інформації в пам’яті.
- Фрагментація пам’яті – травматичні спогади можуть зберігатися в неорганізованому або фрагментованому вигляді, що ускладнює їх послідовне відтворення.
Ефективне запамʼятовування
Ось найефективніша формула запамʼятовування:
Скажи мені – і я забуду. Покажи мені – я зможу запам’ятати. Дозволь мені зробити – це самому – і це стане моїм назавжди.
Давня мудрість
Уілльям Глассер – американський психолог, творець і лідер школи психологічного консультування.
Цікаве його твердження про те, що
ми ЗАПАМ’ЯТОВУЄМО:
- 10% з того, що ми ЧИТАЄМО
- 20% з того, що ми ЧУЄМО
- 30% з того, що ми БАЧИМО
- 50% з того, що ми БАЧИМО і ЧУЄМО
- 70% з того, що ми ОБГОВОРЮЄМО з іншими
- 80% з того, що ми ВІДЧУВАЄМО особисто
- 95% з того, що ми ВИКЛАДАЄМО комусь ще.
Робіть висновки і трансформуйте процес навчання і отримання знань, стиль викладання і підвищуйте ефективність запам’ятовування!
Враховуйте, що стрес суттєво впливає на запамʼятовування та погіршує якість навчання. Будьте лояльні до себе та своїх дітей, вчителі – будьте лояльні до своїх учнів, допомагайте у навчанні, навчайте способам подолання стресу та турботі про ментальне здоровʼя. Трансформуйте процес навчання до сьогоднішніх умов, не лише ефективними методиками запамʼятовування, а в першу чергу, подоланням напруги, тривожності та створенням максимально безпечного середовища хоча б під час уроку. Доброзичлива атмосфера у колективі та сімʼї – це основа нашої стресостійкості. Не накладайте стрес на стрес. Будьте гнучкими та адаптивними – цього вимагає від нас сьогодення в умовах війни.
Добірка книг про способи покращення та розвиток пам’яті
- «Їжа і мозок» Девід Перлмуттер
- «Кишечник і мозок. Як кишкові бактерії зцілюють і захищають ваш мозок» Девід Перлмуттер
- «Ейнштейн гуляє по Місяцю. Наука і мистецтво запам’ятовування» Дж. Фоєр
- «Мозок. Інструкція по застосуванню» Д. Рок
- «Суперпам’ять. Унікальна програма абсолютного поліпшення пам’яті і роботи мозку» М. Хеннер, Л. Хеннер
- «Як розвинути феноменальну пам’ять і швидкість читання, або Фактор Ейнштейна» В. Венгер, Р. По
- «Розвиток мозку. Як читати швидше, запам’ятовувати краще і досягати великих цілей» Р. Сайп
- «Тренажер пам’яті: Як розвинути пам’ять за 40 днів» Гарет Мур
- «Навчи свій мозок працювати» М. Макдональд
- «Розвиток пам’яті» Гаррі Лорейн і Джеррі Лукас
- «Супертренінг для мозку» Т. Хорн, С. Вуттон
- «Як подружитися з головою: 50 вправ на на прокачку мозку» Майкл Пауелл
Взаємозв’язок між стресом і пам’яттю є складним, він охоплює різні ділянки мозку та нейрохімічні шляхи. У той час як гострий стрес іноді може посилити консолідацію пам’яті, хронічний стрес зазвичай погіршує функцію пам’яті. Лімбічна система, зокрема мигдалеподібне тіло і гіпокамп, відіграє центральну роль у цих процесах. Захисні механізми, такі як витіснення та дисоціація, захищають психіку, але можуть сприяти виникненню довготривалих психологічних станів, таких як ПТСР, що характеризується нав’язливими спогадами та фрагментацією пам’яті. Розуміння цієї динаміки має вирішальне значення для розробки ефективних втручань та адаптації для людей, які постраждали від травми і стресу.
Читайте також: 7 способів впоратися зі стресом
Затишний куточок натхнення та мотивації на телеграм-каналі Артлайф
Підписуйтесь на розсилку "Цікаві статті"
Кожної пʼятниці ми надсилатимемо вам нові цікаві статті за тиждень у вашу поштову скриньку. Відписатися можна будь-коли. Наш контент на 100% безплатний.