Чи справді час лікує всі рани?

Час лікує

Розвінчання міфу про те, що час зцілює емоційний біль, і прийняття шляху до цілісності.

Основні тези

  • Невирішена травма може затягнутися, виринаючи несподівано у вигляді сліз, гніву чи уникнення.
  • Емоційні рани можуть дрімати, тонко впливаючи на наше життя без нашого усвідомлення.
  • Ми можемо допомогти знайти зцілення, надаючи пріоритет турботі про себе, знаходячи сенс і прощаючи.

У нашому бурхливому житті стає дедалі важче знаходити тихі моменти для роздумів. Як клінічний психолог, я часто бачу клієнтів, які борються з невирішеним емоційним болем: свіжим чи навіть десятирічної давнини. У зв’язку з цим виникає питання: Чи справді час лікує всі рани?

Міф про “пробачити й забути”

Нам часто кажуть “рухатися далі” і “відпустити”, але емоційне зцілення не завжди таке просте. Невирішена травма може затягнутися, виринаючи несподівано у вигляді сліз, гніву або уникнення.

Мене завжди приваблювала мудрість старших поколінь. Їхні розповіді показують, як минулі події, навіть поховані глибоко всередині, все ще можуть викликати сильні емоції. Це явище не є унікальним для особистого досвіду. Навіть ті, хто пережив величезні трагедії, можуть мати труднощі з тим, щоб знову згадати чи обговорити свої минулі травми.

Емоційні рани проти фізичних

Ми часто помилково прирівнюємо емоційне зцілення до фізичного. Фізична рана, при належному догляді, з часом може повністю загоїтися. Однак емоційні рани, якщо їх не лікувати, можуть загноїтися і завдати тривалої шкоди. Ігнорування емоційного болю схоже на ігнорування глибокого порізу – це може здаватися незначним у короткостроковій перспективі, але може призвести до руйнівних наслідків.

Виявлення незагоєних емоційних ран

Як дізнатися, чи є у нас незагоєні емоційні рани?

  • Уникання. Якщо ви помітили, що постійно уникаєте певних тем, спогадів чи людей, це може бути ознакою невилікуваного болю.
  • Інтенсивні емоції. Чи викликають незначні, на перший погляд, тригери непропорційно сильні емоційні реакції? Це може свідчити про задавнену травму.

Важливо пам’ятати, що не всі емоційні рани очевидні. Деякі з них можуть дрімати під поверхнею, тонко впливаючи на наше життя без нашого свідомого усвідомлення.

Подорож зцілення

Одного разу я працював з чудовою жінкою у віці 70 років, яка відважно розпочала подорож до зцілення через терапію. Переглядаючи своє минуле за допомогою фотографій і розмов, вона змогла подолати забуті травми і заново відкрити для себе радість і мир.

Загоєння емоційних ран вимагає мужності, але це можливо для кожного. Існує безліч ефективних технік, зокрема:

  • Ведення щоденників
  • Арт-терапія
  • Розмовна терапія
  • Групи підтримки
  • Когнітивна реструктуризація (зміна негативних стереотипів мислення)

Як і лікування фізичної рани, зцілення емоційної травми передбачає визнання її існування, очищення від “інфекції” (негативних емоцій) і надання часу для загоєння. Цей процес може бути болючим, але він необхідний для тривалого одужання.

Прийняття прекрасного життя

Незалежно від того, що ви пережили, зцілення можливе. Воно потребує праці та зусиль, але, працюючи над своїми емоційними ранами, ми відкриваємо себе для можливості прекрасного життя.

Дослідження доводять, що після будь-яких трагедій або великих життєвих змін рівень щастя людей має тенденцію повертатися до певного базового рівня. Попри випробування та труднощі, які ми можемо переживати, з часом наш емоційний стан стабілізується, і ми повертаємось до свого природного рівня щастя. Це явище, відоме як гедоністична адаптація, свідчить про надзвичайну здатність людської психіки до відновлення та пристосування, що допомагає нам знаходити радість і зміст навіть після найважчих випробувань.1234

Ось що ми можемо зробити, щоб сприяти зціленню:

  • Визначте пріоритетом турботу про себе. Практикуйте здорові звички й займайтеся діяльністю, яка живить ваш розум, тіло і душу.
  • Знайдіть сенс. Шукайте уроки або позитивні моменти у вашому болісному досвіді. Подумайте, як вони сформували вас такою людиною, якою ви є сьогодні.
  • Пробачте. Прощення не означає забуття або потурання шкідливим діям. Воно навіть не означає примирення із кривдником, але воно означає звільнення від тягаря гніву й образи. Воно потрібне вам, а не комусь.
  • Зверніться по допомогу. Розмова з друзями також може бути цілющою, але розмова з психотерапевтом, скоріш за все, буде ефективнішою.

Останній крок: повне зцілення

Як дізнатися, що ми справді зцілилися? Це коли ми можемо повернутися до болючої події, не відчуваючи при цьому надмірних емоцій. Цей стан характеризується почуттям прийняття та спокою, а не болем і травмою.

Пам’ятайте, ми ніколи не буваємо самотніми у своїй боротьбі. Світ сповнений прекрасних речей і людей, які нас підтримують. Звертайтеся за допомогою, коли вона вам потрібна, і не бійтеся просити про підтримку.

Час лікує всі рани, але тільки якщо ми беремо активну участь у процесі зцілення. Визнаючи свої емоційні рани, вирішуючи їх і піклуючись про них, ми можемо рухатися вперед і творити життя, сповнене радості, мети і миру.

Автор статті на psychologytoday.comРоберт Паф, доктор філософії, психолог, автор 13 книг, ведучий телевізійного шоу.

Перевірено редакцією DAY TODAY

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 0 / 5. Кількість голосів: 0

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо за відгук!

Підписуйтесь на нові статті!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. http://dx.doi.org/10.1037/0022-3514.36.8.917 []
  2. https://doi.org/10.1111/j.0963-7214.2004.01501002.x []
  3. http://dx.doi.org/10.1037//0022-3514.70.5.1091 []
  4. http://dx.doi.org/10.1037/0003-066X.61.4.305 []

Схожі статті

Ходімо далі? Наступна стаття
Copy link