Пластик міцно увійшов у наше повсякдення, оточуючи нас буквально всюди – від пакування продуктів до одягу. Проте, усвідомлення шкоди пластику часто обмежується занепокоєнням про екологію та страждання морських мешканців, таких як дельфіни, що заплутуються у пластиковому смітті. Однак, нові наукові дослідження відкривають тривожний факт: мікропластик, найдрібніші частинки пластику, здатні проникати в організм людини та безпосередньо впливати на наше здоров’я. Тепер загроза стосується не лише екосистем, а й кожного з нас особисто. Можливо, усвідомлення цієї безпосередньої небезпеки стане тим вирішальним фактором, що нарешті змусить людство переглянути своє ставлення до використання та утилізації пластику.
За допомогою флуоресцентної візуалізації в реальному часі вчені вперше відстежили, як мікропластик рухається організмом мишей. Крихітні пластикові частинки поглинаються імунними клітинами, циркулюють у кровотоці і зрештою застрягають у кровоносних судинах головного мозку. Дослідники зазначають, що наразі незрозуміло, чи відбуваються такі закупорки у людей, але вони, схоже, впливають на рухливість мишей.
Мікропластик – це пластикові частинки розміром менш як 5 міліметрів, які можна знайти всюди – від глибин океану до льодовиків Антарктики. Вони є в повітрі, яким ми дихаємо, у воді, яку ми п’ємо, і в їжі, яку ми їмо. Вони навіть можуть потрапляти безпосередньо в кровотік через пластикові медичні прилади.
Дослідження показують, що мікропластик і менший нанопластик потрапляють до мозку, печінки та нирок людини, але дослідники тільки починають розуміти, що відбувається з цими пластиковими забруднювачами та їх впливом на здоров’я людини. Наприклад, одне дослідження минулого року показало, що люди з мікро- та нанопластиком у жирових відкладеннях головної артерії частіше зазнають серцевого нападу, інсульту або смерті.
У дослідженні, опублікованому в Science Advances, Хайпен Хуан, біомедичний дослідник Пекінського університету в Пекіні, та його колеги хотіли краще зрозуміти, як мікропластик впливає на мозок. Вони використовували техніку флуоресцентної візуалізації, яка називається мініатюрною двофотонною мікроскопією, щоб спостерігати за тим, що відбувається в мозку мишей через прозоре вікно, хірургічно імплантоване в череп тварини.
Дослідники давали мишам воду, змішану з флуоресцентними сферами полістиролу, популярного продукту, який використовується для виробництва побутової техніки, упаковок та навіть іграшок. Приблизно через три години з’явилися флуоресцентні клітини. Подальше дослідження показало, що імунні клітини, відомі як нейтрофіли та фагоцити, поглинули яскраві пластикові плями. Деякі з цих клітин, ймовірно, застрягли в вузьких вигинах крихітних кровоносних судин ділянки мозку, яку називають корою.
Іноді більше клітин, заповнених пластиком, скупчувалися – «як автомобільна аварія в кровоносних судинах», – каже Хуан. Деякі закупорки з часом зникали, але інші залишалися протягом чотиритижневого періоду спостереження.
За словами дослідників, закупорки, схоже, діють аналогічно до кров’яних згустків. Вони виявили, що у мишей, яким давали мікропластик, спостерігалося зниження кровотоку в мозку та зниження рухливості. Ефект тривав кілька днів.
Хуан каже, що він і його колеги спостерігали утворення подібних закупорок у серці та печінці мишей, але результати цих досліджень ще не опубліковані.
Деякі з висновків узгоджуються з іншими дослідженнями. У препринті, розміщеному на Research Square минулого року1, Ель Хаєк та її колеги повідомили про виявлення високих концентрацій крихітних пластикових осколків у тканинах мозку, особливо в стінках кровоносних судин та імунних клітинах, у людей, які померли та пожертвували свої тіла для досліджень.
Дослідження Ель Хаєк показало, що поліетилен, ще один поширений мікропластик, що використовується в упаковці, був найпоширенішим пластиком у цих тканинах.
За матеріалами nature.com
Підписуйтесь на розсилку "Цікаві статті"
Кожної пʼятниці ми надсилатимемо вам нові цікаві статті за тиждень у вашу поштову скриньку. Відписатися можна будь-коли. Наш контент на 100% безплатний.
Обсудити статтю на форумі