10 несподіваних звичок, які шкодять екосистемі

Здоров’я наших екосистем є надзвичайно важливим для виживання багатьох видів, включно з людьми. Однак, багато щоденних практик, які здаються безпечними або навіть корисними, можуть завдавати значної шкоди довкіллю. У сучасний час, коли охорона природи є критичною, розуміння впливу наших дій є ключовим.

1. Надмірне використання антибактеріальних мил

Надмірне використання антибактеріальних мила, особливо тих, що містять триклозан та триклокарбан, викликає значні занепокоєння щодо довкілля та здоров’я. Триклозан – це синтетичний антибактеріальний агент, який часто додають до засобів особистої гігієни, таких як мило, зубна паста та дезодоранти. Коли ці продукти використовуються і змиваються, триклозан потрапляє в системи очищення стічних вод, а потім може потрапити у річки, озера та океани.

Дослідження показують, що триклозан не повністю видаляється під час очищення стічних вод, що призводить до його накопичення у водних середовищах. Це накопичення може порушити природні мікробні спільноти, які є необхідними для здоров’я екосистем. Триклозан є токсичним для водних організмів, включаючи водорості, риб та амфібій.

У водних екосистемах вплив триклозану пов’язаний з багатьма шкідливими наслідками для дикої природи. Наприклад, він може заважати росту та розмноженню водоростей, які є основою водних харчових ланцюгів. Риба, що піддалася впливу триклозану, показує змінені рівні гормонів та знижений успіх розмноження. Крім того, під впливом сонячного світла триклозан може розкладатися на діоксини, які є високотоксичними та довготривалими забруднювачами. Ці діоксини можуть накопичуватися в харчовому ланцюзі, створюючи довгострокові ризики для дикої природи і, можливо, для людей, які споживають заражену рибу та п’ють забруднену воду.¹

2. Використання блискіток

Блискітки, часто виготовлені з маленьких частинок пластику, відомих як мікропластик, становлять серйозну загрозу для навколишнього середовища, особливо для морських екосистем. Після використання у косметиці, рукоділлі та інших продуктах, ці дрібні пластикові частинки змиваються в каналізацію і є занадто малими, щоб їх можна було відфільтрувати на очисних спорудах. Як наслідок, вони потрапляють у річки, озера та океани.

Опинившись у водному середовищі, блискітки ковтаються морськими організмами – від маленьких риб до великих морських тварин, що призводить до фізичних ушкоджень і можливого потрапляння токсичних речовин у харчовий ланцюг. Дослідження показали, що мікропластик, включаючи блискітки, може переносити забруднювачі, такі як пестициди та важкі метали, накопичуючись у морських організмах і потенційно впливаючи на здоров’я людей через споживання морепродуктів.

Проблема ускладнюється тим, що блискітки надзвичайно стійкі у довкіллі. На відміну від органічних матеріалів, мікропластик не розкладається біологічно і може залишатися у природі сотні років. Крім того, відбивні властивості блискіток можуть порушувати харчову і розмножувальну поведінку деяких морських видів, що ще більше впливає на біорізноманіття.

Деякі країни та регіони почали забороняти або обмежувати використання мікропластику в косметиці, включаючи блискітки. Споживачі також можуть допомогти, обираючи біорозкладні варіанти, виготовлені з таких матеріалів, як целюлоза або міка.²

3. Придбання невластивих місцевості домашніх тварин

Введення чужорідних домашніх тварин у місцеве середовище може мати серйозні екологічні наслідки, особливо якщо ці тварини втечуть або будуть випущені на волю. Чужорідні види можуть стати інвазивними, витісняючи місцеву фауну з ресурсів, таких як їжа та середовище проживання. Ця конкуренція може призвести до зниження чисельності місцевих видів, порушуючи місцеві екосистеми.

Наприклад, бірманський пітон, що походить із Південно-Східної Азії, створив розмножувальну популяцію у Флоридських Еверглейдах після втечі або випуску з неволі. Ці великі хижаки значно скоротили популяції дрібних ссавців та птахів у регіоні, створивши дисбаланс в екосистемі.

Чужорідні домашні тварини також можуть приносити захворювання, до яких місцева фауна не має імунітету. Це може призвести до спалахів хвороб, які спустошують популяції місцевих тварин. В Австралії, наприклад, введення європейського кролика призвело до масштабного знищення середовищ існування.³

4. Використання штучної трави

Штучний газон, популярний завдяки своїй низькій потребі в догляді та естетичному вигляду, має кілька екологічних ризиків, які часто залишаються непоміченими. Однією з головних проблем є його внесок у забруднення мікропластиком. Штучний газон складається з синтетичних волокон, які з часом можуть розкладатися під дією погодних умов, ультрафіолетового випромінювання та зношування.

При руйнуванні ці волокна випускають мікропластик у довкілля. Ці крихітні пластикові частинки можуть переноситися вітром або водою до навколишніх екосистем, потенційно потрапляючи у водойми та океани. Потрапивши туди, вони можуть бути з’їдені морськими організмами, завдаючи шкоди тваринам і, можливо, потрапляючи у людський харчовий ланцюг.

Крім того, штучний газон сприяє ефекту міського теплового острова. На відміну від природної трави, яка забезпечує охолодження через випаровування, штучний газон поглинає та утримує тепло, значно підвищуючи температуру поверхні. Цей ефект може збільшувати місцеві температури, підвищуючи споживання енергії на охолодження та негативно впливаючи на місцеву флору та фауну.

Більше того, штучний газон позбавлений екологічних переваг природної трави, таких як надання середовища існування для комах та інших дрібних організмів, підтримка здоров’я ґрунту та внесок у вуглецевий цикл. Встановлення та утилізація штучного газону також мають екологічні витрати, включаючи використання невідновлюваних матеріалів та виробництво парникових газів.⁴

5. Використання вологих серветок

Вологі серветки є популярним засобом для особистої гігієни та прибирання в домогосподарствах, але їх утилізація створює значні екологічні проблеми. Більшість вологих серветок містять синтетичні волокна, такі як поліестер і поліпропілен, які не розкладаються. Коли ці серветки змивають у туалет, вони можуть спричиняти блокування каналізаційних систем, оскільки не розкладаються, як туалетний папір. Це призводить до дорогих проблем з сантехнікою та може викликати переливи стічних вод.

Ці блокування часто називають “жировими айсбергами”, коли вони поєднуються з жирами, оліями та мастилами, утворюючи величезні конгломерати, що можуть пошкоджувати інфраструктуру і потребують значних зусиль для видалення. Коли вологі серветки потрапляють у природні водні системи, вони значно сприяють забрудненню моря. Пластикові волокна в цих серветках є шкідливими для водних організмів, а мікропластик може потрапити у людський харчовий ланцюг через споживання морепродуктів.⁵

6. Неправильне використання сонцезахисних засобів

Неправильна використання сонцезахисних кремів, особливо тих, що містять хімічні речовини, такі як оксибензон та октиноксат, має значний шкідливий вплив на морські екосистеми. Коли люди наносять сонцезахисний крем і потім заходять у море, ці хімічні речовини змиваються з їхньої шкіри і потрапляють у воду. Навіть у незначних кількостях ці речовини можуть викликати відбілювання коралів, процес, при якому корали втрачають свої яскраві кольори та симбіотичні водорості, що призводить до ослаблення коралів і можливого вимирання цілих рифів.

Коралові рифи є життєво важливими екосистемами, які підтримують різноманітне морське життя, тому їх деградація може мати каскадний ефект на всю океанічну харчову мережу. Було виявлено, що ці хімічні речовини також негативно впливають на ріст, розмноження та загальне здоров’я різних морських організмів, включаючи риб та безхребетних.

Крім негайного впливу на морське життя, забруднення від хімічних речовин у сонцезахисних кремах може накопичуватися в акватичних середовищах з часом, призводячи до довгострокової екологічної шкоди. Багато сонцезахисних кремів не розкладаються біологічно, що означає, що ці шкідливі речовини зберігаються в довкіллі і постійно впливають на морське життя.

Ця проблема посилюється у популярних туристичних місцях, де використання сонцезахисних кремів є високим, що призводить до концентрованого рівня цих забруднювачів у місцевих водах. Для зменшення цих впливів деякі регіони почали забороняти сонцезахисні креми, що містять шкідливі хімічні речовини, сприяючи використанню мінеральних сонцезахисних засобів з такими інгредієнтами, як оксид цинку або діоксид титану, які є менш шкідливими для морських екосистем.⁶

7. Годування диких тварин

Заклик не годувати диких тварин знайомий багатьом із нас. Коли дикі тварини звикають до їжі, яку їм надають люди, вони можуть втратити свої природні навички добування їжі та стати залежними від людської допомоги. Ця залежність може призвести до недоїдання, оскільки їжа, яку пропонують люди, часто не є поживною для них. Наприклад, годування качок хлібом може викликати деформацію крил, відому як “ангельське крило” через висококалорійну, але низькопоживну дієту, яка може залишити птахів нездатними літати.

Годування диких тварин також може порушити їх природну поведінку, змінюючи їх міграційні маршрути та соціальні структури в межах спільнот тварин. Це також підвищує ризик передачі хвороб, як серед диких тварин, так і між тваринами та людьми. Скупчення навколо джерел їжі, наданих людьми, може призвести до перенаселення, що сприяє поширенню хвороб.

Тісний контакт збільшує ймовірність конфліктів між людьми та дикими тваринами, оскільки тварини можуть стати агресивнішими або втратити природний страх перед людьми. В умовах міста це може призвести до небезпечних ситуацій, наприклад, коли великі тварини, такі як ведмеді або койоти, звикають до присутності людей.⁷

8. Запуск повітряних кульок

Запуск повітряних кульок часто асоціюється зі святами та пам’ятними подіями, але вони несуть приховані екологічні наслідки, що можуть завдати значної шкоди екосистемам. Коли кульки випускають у повітря, вони зрештою здуваються і повертаються на землю, часто потрапляючи в океани, річки та інші природні ландшафти. Ці кульки разом з прив’язаними стрічками можуть бути сплутані з їжею дикими тваринами, що призводить до їх проковтування і можливих смертельних наслідків.

Морські тварини, такі як морські черепахи, особливо піддаються ризику, оскільки вони можуть сплутати кульки з медузами, своєю природною здобиччю. Проковтування кульок може спричинити блокування кишківника, голодування і навіть смерть. Крім того, тварини можуть заплутатися в прив’язаних стрічках, що призводить до травм або обмеження руху, ще більше ускладнюючи їх виживання.

Крім фізичної небезпеки для дикої природи, запуск кульок сприяє забрудненню та сміттю у природних середовищах. Після здування кульки додають до зростаючої проблеми морського і наземного сміття. На відміну від інших видів відходів, кульки не розкладаються біологічно; вони залишаються у довкіллі роками.⁸

9. Використання торфу у садівництві

Використання торфу в садівництві може здаватися безпечним заняттям, але воно має значні екологічні наслідки. Торф видобувається з родовищ, які є унікальними та крихкими екосистемами, що формуються тисячі років. Ці торфовища відіграють важливу роль у поглинанні вуглецю, зберігаючи великі кількості вуглекислого газу, який інакше сприяв би глобальному потеплінню.

При видобуванні торфу цей збережений вуглекислий газ вивільняється в атмосферу, погіршуючи зміни клімату. Крім того, видобування торфу порушує водний баланс у цих районах, впливаючи на місцеве біорізноманіття і потенційно призводячи до втрати рідкісних видів рослин і тварин, які унікальні для торфовищ.

Торф популярний у садівництві завдяки своїй здатності утримувати вологу і забезпечувати відповідне середовище для росту рослин. Однак екологічні витрати значно перевищують ці переваги. З усвідомленням екологічного впливу видобутку торфу, садівники все частіше заохочуються використовувати більш стійкі альтернативи, такі як кокосове волокно, компост та інші органічні матеріали.⁹

10. Збирання мушель та каменів на пляжах

Збирання мушель як сувенірів може здаватися нешкідливим, але важливо враховувати ширший екологічний вплив і поважати місцеві зусилля з охорони природи. Мушлі відіграють ключову роль у прибережних екосистемах, забезпечуючи житло та захист для різних морських організмів. Пусті мушлі використовують краби-відлюдники як домівки, а деякі види покладаються на кальцій з уламків мушель для побудови своїх структур.

Мушлі також сприяють природному осадженню на пляжах і допомагають запобігати ерозії, стабілізуючи пісок. Вилучення великої кількості мушель може порушити ці процеси, що призведе до втрати біорізноманіття та дестабілізації берегової лінії. Окрім їх екологічних ролей, мушлі та камені є частиною культурної та природної спадщини прибережних районів. Вони додають естетичної краси пляжам і часто досліджуються для наукових цілей, надаючи інформацію про історію та стан морських середовищ.

Вилучення цих природних елементів, особливо в популярних туристичних місцях, може зменшити природну красу та наукову цінність цих територій. У деяких місцях надмірний збір мушель призвів до запровадження регуляцій та обмежень для захисту місцевих екосистем.¹⁰

Розуміння та усвідомлення впливу наших дій на довкілля допомагає нам робити більш екологічно свідомий вибір та зберігати природні ресурси для майбутніх поколінь.

За матеріалами listverse.com

Перевірено редакцією DAY TODAY

1. https://www.beyondpesticides.org/resources/antibacterials/triclosan/environmental-effects [↩]
2. https://www.pbs.org/newshour/science/analysis-how-decorative-glitter-contributes-to-microplastic-pollution [↩]
3. https://www.anthropocenemagazine.org/2017/02/pythons-everglades-future/ [↩]
4. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1618866721002570 [↩]
5. https://www.bloomberg.com/news/articles/2021-03-26/pandemic-wipes-create-sewer-clogging-fatbergs [↩]
6. https://ocean.si.edu/ecosystems/coral-reefs/truth-about-corals-and-sunscreen [↩]
7. https://www.aphis.usda.gov/wildlife-services/dont-feed-wildlife [↩]
8. https://au.news.yahoo.com/the-dangers-of-helium-balloons-to-sea-turtles-054805994.html [↩]
9. https://extension.oregonstate.edu/news/harvesting-peat-moss-contributes-climate-change-oregon-state-scientist-says [↩]
10. https://www.wavetribe.com/blogs/eco/collecting-seashells-harms-the-environment [↩]