Цікаві факти про кажанів

Кажани — загадкові істоти, оповиті легендами, міфами та… безліччю стереотипів. Ставлення до них, м’яко кажучи, суперечливе. Хтось боїться їх, вважаючи «кровожерливими вампірами», інші бачать у них нічних супергероїв, що рятують нас від комах. Насправді ці маленькі літаючі ссавці неймовірно цікаві, розумні та корисні для планети. Вони вміють літати в абсолютній темряві, сплять догори дриґом, допомагають вирощувати фрукти й навіть мають «суперздібності», які вчені досі вивчають. Ми зібрали цікаві факти про кажанів, які змінять ваше уявлення про цих нічних істот!

Протягом року відзначають кілька подій присвячених кажанам:

• Міжнародна ніч кажанів
• Міжнародний день шанування кажанів

Кажани ссавці, що належать до підряду ссавців з ряду лиликоподібних, або рукокрилих.

У сучасній українській мові «кажан» означає нічного літаючого ссавця. Є припущення, що це слово походить від давньоруського “кожанъ”, що буквально означало «шкіряний» або «той, хто має шкіру». Це напряму пов’язано з тим, що крила кажанів справді нагадують тонку натягнуту шкіру.

У деяких українських діалектах кажанів і досі називають «шкіряками», «летючими мишами»  «вертунець», «ночовид» або «літучами», що теж підкреслює їхню зовнішність і здатність до польоту.

Цікаві факти про кажанів

• Кажани — єдині літаючі ссавці у світі! Не планерують, як білки — саме літають! І роблять це неймовірно вправно.
• Кажани — ближчі до нас, ніж до мишей! Так, за генетикою вони більше “родичі” людині, ніж мишам. І це робить їх ще цікавішими!
• На планеті існує понад 1200 видів кажанів! Це робить їх другою за чисельністю групою ссавців після гризунів.
• Кажани живуть майже всюди! Окрім Антарктиди, пустель і кількох ізольованих островів, ці літаючі ссавці заселили майже всі куточки планети — від тропічних джунглів до луків, боліт і навіть міст.
• Кажани поділяються на дві основні групи: мегахіроптери (великі тропічні фруктові кажани) та мікрохіроптери (дрібні кажани, що зустрічаються майже по всьому світу). Їхній розмір може коливатися від гігантського літаючого лисиці з розмахом крил до 1,5 метра до мініатюрного кажана-бджоли, що має крилатий розмах всього 15 сантиметрів. До того ж існують навіть три види кровопивних вампірських кажанів! Але не панікуйте — вони полюють на худобу, а не людей. Їх можна зустріти в Мексиці та Центральній і Південній Америці. ¹
  Деякі кажани важать менше копійки, інші – розмахом крил сягають майже 2 метри! Це мегаккажани — гіганти, які ласують фруктами, нектаром і пилком у тропіках.

ЦІКАВО ЗНАТИ: Переважна більшість видів — це мікрокажани. Вони нічні мисливці, які живляться комахами.

• Назва кажанів латинською — Chiroptera, що означає «рука-крило». Їхнє крило — це тонка шкіра, натягнута на довгі пальці. Воно схоже на руку людини або лапу крокодила!
• Кажани сплять догори дриґом! Вони люблять затишні темні місця: печери, дупла чи горища. Висячи вниз головою, вони завжди готові до втечі — достатньо просто відпустити лапки й злетіти!
• Кажани «бачать» вухами! Їхній суперзір — ехолокація. Вони видають звуки, які відбиваються від предметів і повертаються до вух. Так вони «чують» навіть найменших комах у повній темряві.

МІФ ПРО КАЖАНІВ: Фраза «сліпий як кажан» — міф! У них чудовий слух і досить добрий зір.

• Усі види кажанів бачать — просто не всі однаково. Наприклад, летючі лисиці мають чудовий зір у темряві, а ті, що харчуються нектаром, здатні навіть бачити ультрафіолет! Більшість кажанів мають зір, схожий на наш, тому більше покладаються на ехолокацію, аби орієнтуватися в просторі та полювати.
• Лише менші види кажанів використовують ехолокацію як основний засіб орієнтації. Більші кажани бачать краще за людей. Цікаво, що іноді їхній гострий зір може суперечити сигналам ехолокації, і кажан може врізатися у вікно, помітивши світло ззовні.¹
• В ацтеків був бог Міктлантекутлі — володар царства мертвих. Його обличчя нагадувало кажана, з кігтями замість рук і ніг.
• Під час польоту серце кажанів б’ється до 1000 разів на хвилину! І не дарма – адже за ніч вони можуть з’їсти до 1200 комарів!
• Крихітний Нетопир карлик (Pipistrelle) (один із найменших кажанів у Європі) здатний з’їсти до 3000 комах за одну ніч! ² Нетопир карлик – дрібний кажан, довжина тіла – 32—49 мм.

• Ще однією надзвичайною особливістю кажанів є їхній швидкий травний процес — вони можуть опустошити шлунок всього за 30-60 хвилин після прийому їжі, що допомагає їм підтримувати оптимальну вагу для польоту.
• Скільки дитинчат народжує кажан? Зазвичай самка кажана народжує одне дитинча на рік. У деяких видів іноді може народитися два або навіть три малюки, але це виняток. Кажани мають повільний темп розмноження, проте дбають про своїх малят дуже уважно: вигодовують молоком, носять із собою й захищають від небезпеки. Кажани дуже дбайливі батьки. Зазвичай у них лише одне дитинча на рік, і воно отримує максимум турботи.
• Чому кажани народжують вниз головою? Це пов’язано з тим, що кажани майже завжди перебувають у підвішеному стані — виснуть догори ногами в печерах або на деревах. Пологи в такому положенні — найбезпечніший варіант для них. Малюк народжується вниз головою, і мама одразу ловить його крилами або допомагає втриматися за хутро.
• Цікаво, що кажанятко вже від народження має добре розвинені лапки, аби міцно вчепитися за маму чи місце проживання. Інакше — падіння було б фатальним. Дитинчата кажанів одразу не вміють літати.
• Коли малюки кажанів починають літати? Дитинчата кажанів народжуються голими, сліпими й повністю залежними від матері. Вона годує їх молоком, носить із собою або залишає у безпечному місці. Зазвичай перші польоти починаються у віці 3–6 тижнів, залежно від виду. До цього часу кажанятко активно росте, зміцнює крила і тренує м’язи, чіпляючись лапками за поверхні та махаючи крильцями. Перший політ — важливий етап, і часто мама летить поруч, «страхуючи» малюка. Після того, як дитинча опановує політ, воно поступово навчається самостійно полювати й орієнтуватися за допомогою ехолокації.
• А ще — кажани можуть жити до 30 років! Це доволі багато для таких маленьких істот, правда?
• Кажани — непомітні помічники у нашому житті. Завдяки рослинам, які пристосувалися до запилення кажанами, ми маємо такі смаколики, як фініки, ваніль, гуава, хлібне дерево та навіть… текілу й жуйку!
  А ще — деревину іроко, бальсу та волокна сизалю. Вони запилюють банани, авокадо, манго та безліч інших рослин, а їхній послід розносить насіння нових дерев. Крім того, вони з’їдають мільйони комах щоночі, зменшуючи потребу у пестицидах та захищаючи нас від хвороб.
• Кажановий послід – не тільки природне добриво! Послід кажанів, містить велику кількість калію нітрату, що робить його відмінним добривом. З нього також добувають інгредієнти для виробництва пороху та вибухових речовин. Під час Громадянської війни в США фекалії кажанів відігравали важливу роль як стратегічний ресурс, а ще його використовували для збереження скам’янілостей. ¹
• Не всі кажани люблять висіти вниз головою!
  Хоча більшість кажанів проводить свій день, висівши вниз головою, завдяки своїм еволюційно пристосованим лапам, що автоматично стискаються, є шість видів, які віддають перевагу іншим позиціям. Ці кажани мають спеціальні присоски на кінцівках, що дозволяють їм прикріплюватися до листя або інших поверхонь.
• Кажани впадають у сплячку. У холодну пору року, коли стає мало комах і температура падає, багато видів кажанів (особливо в помірному кліматі, як-от в Україні) впадають у сплячку, або гібернацію. Це допомагає їм зберігати енергію до весни.
  Під час сплячки температура тіла кажана різко знижується — майже до температури навколишнього середовища.
  Серцебиття сповільнюється до кількох ударів на хвилину.
  Вони можуть спати місяцями, час від часу прокидаючись на короткий період. Кажани зазвичай обирають печери, підвали, щілини в деревах або дахах — будь-яке темне, прохолодне і вологе місце, де їх не турбуватимуть.

Захист кажанів

Хоча кажани є досить поширеними тваринами, у районах з активною промисловою діяльністю та інтенсивним сільським господарством їхні популяції стрімко скорочуються. Багато видів опинилися на межі зникнення.

Станом на 2023 рік усі види кажанів, зафіксовані в Україні, офіційно занесені до Червоної книги України. Наприклад:
🔸 Підковик малий (Rhinolophus hipposideros) має статус «вразливий»,
🔸 Нічниця велика (Myotis myotis) — статус «рідкісний».

Загалом у фауні України нараховується 28 видів кажанів, які належать до двох родин — підковикових та лиликових. Ці нічні ссавці потребують нашої уваги та захисту, адже кожен з них виконує важливу роль у природних екосистемах.

В Україні діє унікальний заклад — Український центр реабілітації рукокрилих (УЦРР), розташований у Харкові. Спершу, з 1999 року, центр функціонував виключно завдяки зусиллям волонтерів. А вже з 2013 року перетворився на потужну організацію, що займається порятунком та реабілітацією кажанів, які опинилися в небезпечних або непридатних для життя умовах по всій Україні.

У 2023 році саме цей центр прийняв на зимівлю кажанів із Запорізької області, які через бойові дії та наслідки війни почали масово залітати до житлових будинків і парків у Запоріжжі та прилеглих населених пунктах. УЦРР надав тваринам ветеринарну допомогу, провів профілактичні обробки, підгодував і забезпечив їм сприятливі умови для зимової сплячки — у спеціально обладнаних приміщеннях із відповідним мікрокліматом. Навесні 2024 року врятованих кажанів успішно випустили на волю на території острова Хортиця, де для них є всі необхідні природні умови для безпечного та комфортного життя. ³

Цікаві факти про кажанів відкривають перед нами унікальний світ кажанів. Кажани — справжні майстри адаптації до життя з головою донизу! Також кажани мають важливе значення у збереженні екосистем. Вони надихають нас дивуватися різноманіттям природи та цінувати кожну її деталь!

1. https://www.britannica.com/list/5-surprising-facts-about-bats↩↩↩
2. https://www.bats.org.uk/about-bats/fun-facts-about-bats-2↩
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8↩