Країни з найбільшим рівнем добробуту: несподівані результати глобального дослідження

Нове глобальне опитування демонструє: добробут — це значно більше, ніж просто багатство. На фоні загального аналізу добробуту в різних країнах світу Індонезія виявилась лідером, тоді як Велика Британія, Туреччина та Японія — серед аутсайдерів.

Що таке «процвітання» і як його вимірювали?

Йдеться про Global Flourishing Study — масштабне дослідження добробуту, в якому взяли участь понад 200 тисяч людей з 22 країн на шести континентах. Метою було оцінити всебічний добробут, що охоплює:

• фізичне здоров’я
• щастя
• відчуття сенсу життя
• моральний характер
• соціальні зв’язки
• фінансову безпеку
• духовний добробут

Автори дослідження з Гарвардського університету наголошують, що такий багатовимірний підхід дає повнішу картину добробуту, ніж класичні оцінки щастя.

Найкращі та найгірші показники: неочікувані результати

У переліку країн із найвищими показниками добробуту опинились:

1. Індонезія
2. Ізраїль
3. Філіппіни

Натомість найнижчі результати зафіксовано у:

• Японії
• Туреччині
• Великій Британії

Ці дані суперечать звичним позиціям країн у World Happiness Report, де домінують європейські країни. Наприклад, Швеція зазвичай посідає 4-те місце у щорічному звіті про щастя, але у новому дослідженні вона опинилась у середині списку — між США та Південною Африкою.

На думку одного з авторів, професора Тайлера Вандервіле з Гарварду, причиною цього є ширший підхід до оцінювання: «Багатші країни демонструють вищі результати щодо фінансової безпеки та загальної оцінки життя, але значно нижчі — у сферах стосунків, сенсу життя та просоціальної поведінки».

Фактори, що впливають на добробут

Хоча результати виявились різноманітними, деякі загальні закономірності можна виокремити.

• Освіта та сімейний стан відіграють важливу роль. Освічені та одружені люди частіше повідомляли про високий рівень добробуту. Втім, були винятки: у Танзанії та Індії самотні люди мали кращі результати, а в Гонконзі й Австралії менш освічені респонденти демонстрували вищий рівень процвітання.
• Релігійна участь позитивно корелювала з добробутом. Навіть відвідування релігійних заходів у дитинстві могло передбачити кращі показники добробуту у дорослому віці.

Особливо тривожним стало відкриття щодо молодих людей. У більшості країн світу люди віком 18–49 років мали плоску криву добробуту, тобто їхній рівень процвітання залишався низьким або незмінним у цьому віковому діапазоні. Лише після 50-ти спостерігалося зростання.

У деяких країнах — зокрема США, Бразилії та Австралії — рівень добробуту зростав із віком. У Польщі та Танзанії, навпаки, знижувався. Японія та Кенія демонстрували U-подібну криву — високий добробут у молодості, падіння в середньому віці, і підйом у старшому.

Причини такого явища можуть бути різними. Як зазначають дослідники, психічне здоров’я молоді може бути вирішальним фактором. Не ясно, чи молодь просто стартує з нижчих показників і потім покращує якість життя з віком, чи насправді сучасна молодь переживає більші труднощі, ніж попередні покоління.

Команда дослідників планує продовжити спостереження за цими ж респондентами протягом кількох років, щоб зрозуміти динаміку змін у добробуті.

«У багатьох країнах молоді люди почуваються не найкраще. І це має викликати занепокоєння. Нам потрібно звернути увагу на це», — підсумував Вандервіле.

За матеріалами euronews