Палеонтологи виявили найдавніші у світі фрагменти бурштину, вік яких становить приблизно 385 мільйонів років. Це на цілих 65 мільйонів років старше за попередній рекордний зразок 1. Відкриття, опубліковане в журналі Science Advances, кардинально змінює наші уявлення про те, коли рослини вперше розвинули здатність виробляти смолу для захисту.
Мікроскопічні частинки бурштину, розміром від 0,1 до 1,5 міліметра, були знайдені у вугільному пласті формації Худжерсайт (Hujiersite) на північному заході Китаю. Їх налічили 241 штуку, і вони були настільки крихітними, що для їх виявлення вчені використали ультрафіолетове світло, під яким вони починали флюоресціювати.
Цей бурштин утворився в Середньому Девонському періоді, приблизно за 150 мільйонів років до появи перших динозаврів. На той час на суші ще не існувало насіннєвих рослин, які з’явилися пізніше. Це означає, що смолу здатні були виробляти більш примітивні судинні рослини.
«Це показує, що не насіннєві судинні рослини вже були здатні виробляти хімічно складну терпеноїдну смолу», — пояснив палеонтолог Ціхан Луо з Китайської академії наук.
Хімічний аналіз показав, що склад древньої смоли схожий на смоли хвойних рослин. Однак точно визначити, який саме вид рослин її виробив, неможливо. Дослідники припускають, що це могли бути деревоподібні лікопсиди (мохоподібні судинні рослини) або прогімносперми — дерев’янисті предки сучасних голонасінних та покритонасінних рослин 2.
Відкриття має ключове значення для розуміння еволюції рослин. Виробництво смоли, ймовірно, було важливою адаптацією, яка допомогла раннім рослинам виживати та розширюватися в наземних середовищах поряд з такими інноваціями, як еволюція дерев, деревини, листя та глибших кореневих систем.
До цього відкриття найдавніші відомі зразки бурштину датувалися Кам’яновугільним періодом, близько 320 мільйонів років тому, коли рослинність на суші вже була дуже розвиненою. Нова знахідка відсуває цю межу в глиб часу.
| Тип / родовище | Де знаходиться | Приблизний вік |
|---|---|---|
| Кам’яновугільний бурштин | США | 320 млн років |
| Ліванський | Ліван | 120–135 млн років |
| Бірманський (бурміт) | М’янма | 98–100 млн років |
| Канадський | Канада | 70–80 млн років |
| Балтійський (сукциніт) | Балтійський регіон, Польща, Литва, Латвія, Україна | 35–50 млн років |
| Румунський (руманіт) | Румунія | 40–70 млн років |
| Мексиканський (Чіапас) | Мексика | 22–30 млн років |
| Домініканський | Домініканська Республіка | 15–20 млн років |
| Сицилійський (сіметит) | Італія | 10–20 млн років |
Для чього потрібна смола рослинам?
Вона закриває пошкодження, запобігає проникненню грибів і бактерій, відлякує або затримує шкідників та зменшує втрату вологи. Це своєрідна природна «пов’язка», яка допомагає дереву вижити після ушкоджень.
Чому рослинам знадобилася смола в ту епоху? На відміну від пізніших періодів, у Девоні комах, які б активно пошкоджували дерева, було ще небагато. Дослідники вважають, що основним драйвером еволюції смоли могли бути інші загрози, такі як пожежі або патогенні гриби. Смола виконувала роль «струпа», який закривав пошкодження та захищав рослину від подальшої інфекції та руйнування.
Бурштин — це скам’яніла смола дерев, яка здатна зберігати в ідеальному стані найдрібніші деталі давнього світу: пилок, комах, навіть дрібних хребетних тварин.
Однак ці мікроскопічні девонські фрагменти не містять включень органічних решток. Їхня цінність — у самій смолі та її хімічному складі, який розповідає про еволюцію рослин.
«Це дає прямий викопний орієнтир, який показує, що складний біосинтез смоли з’явився набагато раніше, ніж демонструвалося раніше», — зазначив Ціхан Луо.
Вчені не виключають, що можуть бути знайдені ще давніші зразки бурштину, оскільки молекулярні дослідження вказують на те, що гени для виробництва терпенів (основних компонентів смоли) у рослин з’явилися ще раніше.
