Більшість людей, чиї предки походять не з Африки, носять у своєму геномі від 1 до 4% ДНК неандертальців. Це спадок від схрещування, яке відбулося десятки тисяч років тому. Досі вчені знаходили зв’язки між цією давньою спадщиною та різними рисами сучасної людини — від імунітету до режиму сну. Тепер список поповнився ще одним пунктом: ваша статура.
В журналі Current Biology з’явилося дослідження, яке припускає, що певний варіант гена, отриманий від неандертальців, може робити деяких людей трохи вищими та мускулистішими. Йдеться про ген рецептора гормону росту — саме він допомагає клітинам м’язів і кісток реагувати на сигнали до росту.
Що саме знайшли вчені?
Дослідники спочатку порівняли геноми сучасних людей і неандертальців і виявили два варіанти в гені рецептора гормону росту, які завжди зустрічаються разом. Цей алель — форма гена — ймовірно, потрапив до наших предків близько 47 000 років тому, коли відбувалося схрещування.
Щоб перевірити, чи впливає цей алель на реальні фізичні показники, науковці проаналізували дані понад 1,1 мільйона дорослих із п’яти світових біобанків. Виявилося: носії неандертальського варіанта в середньому на 0,3 см вищі та приблизно на 0,27 кг важчі за тих, у кого його нема. Причому додаткова вага — це не жир, а саме м’язова маса.
Несподіваний географічний розподіл
Якщо ви думали, що неандертальський вплив найсильніший серед європейців, то помиляєтеся. Найчастіше цей алель трапляється серед людей південноазійського та східноазійського походження — до 24% населення. У європейців він зустрічається лише у 0,5% людей, а серед корінних народів Америки — у 2% людей.
Неандертальці у нашій ДНК: подарунок чи прокляття еволюції?
Це ставить під сумнів давнє уявлення, що неандертальці мали «типово європейську» статуру. Раніше так вважали через те, що більшість викопних решток знайдено саме в Європі. Але, як зазначає антрополог Джон Гоукс з Університету Вісконсину, європейські групи майже не зберегли цей варіант гена, на відміну від азійських популяцій.
Як це працює на клітинному рівні
Щоб підтвердити механізм, біологи виростили дві групи клітин: одні з неандертальським варіантом гена, інші — з сучасним. Потім вони додали гормон росту. Клітини з «давнім» варіантом реагували значно активніше: за п’ять днів їх стало майже на 40% більше, ніж у контрольній групі. Це прямий доказ того, що алель справді посилює чутливість до гормону росту.
Крім того, носії неандертальського варіанта мають дещо коротші корені зубів і коротшу висхідну гілку нижньої щелепи — риси, які також нагадують неандертальців.
Чи варто записувати себе в нащадки кроманьйонців?
Не поспішайте. Дослідники наголошують: цей алель — лише один із багатьох генетичних факторів, що впливають на ріст і форму тіла. «Він не пояснює неандертальську статуру сам по собі, — каже співавтор роботи Гуго Зеберг з Каролінського інституту. — І в жодному разі не визначає зовнішній вигляд людини».
Тож якщо ви високі й м’язисті, причиною може бути й сукупність інших генів, харчування чи спорт. Але приємно знати, що серед ваших предків, можливо, були не лише сапієнси, а й їхні міцніші «двоюрідні брати».
Неандертальці можливо ніколи не вимирали
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
Шкода, що стаття вам не сподобалась...
Дозвольте нам її покращити!
