Марнославство: причини, наслідки та подолання

Ніхто не здивується, що марнославство – родом з дитинства, як майже усі психологічні розлади та особливості характеру. Однак, дуже сприятливий грунт для розвитку марнославства створює саме середовище існування особистості.

Марнославство — риса особистості, пристрасть, набута психологічна вада, що характеризується частим намаганням людини здаватись іншим у вигідному світлі й униканням такого положення, у якому вона могла би зробити відразливе враження. Прагнення стояти в думці навколишніх вище, ніж є насправді.

Хто хоче здаватися великим, маленький.

Таджицьке прислів’я

Ознаки марнославства в поведінці:

• одержимість зовнішністю та надмірний фокус на догляді, красі та моді
• егоцентризм
• відсутність інтересу до справ та проблем інший людей
• вихваляння
• очікування та пошук похвали від інших
• одержимість придбанням матеріальних цінностей (дорогі машини, дизайнерський одяг і предмети розкоші, щоб продемонструвати своє багатство та статус)
• брендоманія
• зарозумілість та зверхнє ставлення, поблажливість
• несприйняття чужих думок та поглядів
• потреба у лестощах
• нездатність сприймати критику.

Психологічні причини марнославства:

• Невпевненість
  Люди, які відчувають невпевненість у собі, можуть використовувати марнославство як спосіб підвищити свою самооцінку. Зосереджуючись на своїй зовнішності чи матеріальних статках, вони можуть сподіватися отримати захоплення та схвалення інших.
• Потреба в контролі
  Наприклад, ретельно доглядаючи за своєю зовнішністю чи демонструючи “досягнення”, людина може відчути, що краще контролює своє життя та те, як її сприймають люди.
• Нарцисизм
  Марнославство може бути ознакою нарцистичного розладу особистості, який характеризується завищеним почуттям власної значущості, потребою в захопленні та відсутністю співчуття до інших.
• Культурні чи соціальні очікування
  Власне, це про вимоги середовища існування та тиск від соціальних очікувань на особистість. Від нас очікують досягнень в усьому та всюди: у сім’ї, у навчальних закладах, на роботі, у виконанні соціальних ролей. У сучасному світі ця причина обтяжена ще й розвитком соцмереж та їх впливом на особистість. Стрічки соцмереж перетворились на змагання за вподобайки, з майстерності у постановочних фото та відео, з використанням фільтрів та спецефектів, та встановлюють хибні орієнтири та ознаки щасливості.

Марнославство часто межує брехнею та нещирістю. Психологічна причина брехні – страх. Тож марнославство породжується страхом, щоб бути відповідними чи прийнятими. В дитинстві ми прагнемо подобатись своїм батькам (добре, якщо так і було…), а потім добираємо нагородами, дипломами, сертифікатами, лайками, брендовими речами, накачаними м’язами, штучними віями, силіконом та філерами.

Марнославство — страшна сила, що діє всередині нас і проти нас же самих.

Віктор Гюго

Наслідки марнославства:

• Неглибокі стосунки: люди, які надмірно зосереджені на своїй зовнішності чи статусі, можуть надавати перевагу цим якостям над глибшими, більш значущими стосунками. Брак щирості теж не сприяє побудові взаємин та справжного зв’язку. Це може призвести до відчуття самотності або ізоляції.
• Знижена самосвідомість: марнославство може бути формою самообману, оскільки люди можуть бути настільки стурбовані своїм іміджем, що втрачають зв’язок зі своїм справжнім «я». Це може призвести до відсутності самосвідомості або саморефлексії, що може перешкоджати особистому зростанню та розвитку.
• Негативний вплив на психічне здоров’я. Дослідження підтверджують, що надмірна стурбованість зовнішністю та соціальним статусом та досягненнями, спричиняють депресію, тривожність та інші проблеми психічного здоров’я. До цього призводять тиск та стреси, пов’язані із підтриманням певного іміджу, або розчарування, від недосягнення бажаної реакції з боку інших.
• Нездорова поведінка: у деяких випадках марнославство може призвести до нездорової поведінки, наприклад, до надмірних фізичних навантажень або обмежувальних харчових звичок, розладів харчової поведінки. Фіксація на будь-якому аспекті життєдіяльності – це порушення гармонії та балансу психіки, що може призвести до негативних наслідків для фізичного та психічного здоров’я.

Збалансованість – основа добробуту в усьому, особливо, якщо мова йде про психіку. Увага до зовнішності може бути здоровою, зосередженість на результативності своєї діяльності – адекватною, добре, коли нема залежності від думок та поглядів оточуючих. Важливо досліджувати глибинні причини марнославства та прагнути до збалансованості та автентичного уявлення про себе.

Прикладом негативних наслідків для суспільства від марнославства конкретних індивідуумів може бути: поява некомпетентних спеціалістів, “гуру” з вирішення усіх питаннь і проблем або одержимих владою та ідеями постатей.

Різновидів марнославства стільки, що й рахувати не варто.

Франсуа де Ларошфуко

Поради для людей, які борються з марнославством:

• Зосередьтеся на розвитку внутрішніх якостей: саморозвиток доможе досягти адекватного рівня самооцінки, зменшити залежність від соціальних очікувань та оцінок, розвивати глибші, більш значущі стосунки та покращити свій загальний добробут.
• Практикуйте саморефлексію та психоаналіз: регулярна саморефлексія може допомогти людям краще зрозуміти себе та свої мотиви, визначити основні причини свого марнославства та підвищити рівень усвідомленості.
• Зверніться за підтримкою: психотерапевт може надати вказівки та підтримку у розвитку більш здорової самосвідомості, а друзі та члени родини можуть надати підтримку та заохочення на цьому шляху.

Поради для тих, хто змушений спілкуватися з марнославною людиною:

• Зосередьтеся на її позитивних якостях: хоча спілкуватися з такою людиною може бути неприємно, важливо зосередитися на її позитивних якостях і сильних сторонах. Визнаючи її сильні сторони та досягнення, ви можете допомогти побудувати позитивні стосунки та покращити спілкування.
• Встановіть межі: якщо поведінка марнославної людини стає занадто важкою, можливо, необхідно встановити межі або обмежити спілкування з нею. Це може допомогти захистити ваші власні кордони та добробут й запобігти надмірному стресу та розчаруванню.
• Уникайте критики чи ганьби: хоча може виникнути спокуса критикувати чи присоромити марнославну людину за її поведінку, це навряд чи буде ефективним і може лише призвести до ще більшого конфлікту. Натомість спробуйте підійти до ситуації із співчуттям і розумінням, встановлюючи при цьому чіткі межі та очікування від спілкування.

Якщо марнославство зробило кого-небудь щасливим, то, звичайно, цей хтось — дурень.

Жан-Жак Руссо