Хатха-йога: що це таке, переваги та особливості

Хатха-йога

Практика Хатха-йоги не зазнала значних змін протягом тисячоліть, але з часом змінювалося сприйняття її. Зокрема, тому, що один і той самий термін може мати різні значення в різних культурах і на різних мовах. Це стосується терміну “хатха” в йозі, який протягом своєї історії мав різні інтерпретації.

У сучасній західній думці хатха-йога часто розглядається як метод гармонізації тіла і розуму. Склади “Ха” і “Тха” символізують сонце і місяць відповідно. Основна мета хатха-йоги — об’єднати або збалансувати ці дві контрастні енергії.

Що таке Хатха-йога?

Хатха-йога — це один зі стилів йоги, який акцентує на фізичних вправах (асанах) та техніках дихання (пранаяма). Цей стиль спрямований на досягнення балансу та гармонії між тілом і розумом, використовуючи більш повільні та статичні пози. Слово “Хатха” можна розглядати як поєднання двох біполярних енергій: “ха” (сонце) та “тха” (місяць), символізуючи об’єднання протилежностей та досягнення внутрішньої рівноваги. Хатха-йога є основою багатьох сучасних стилів йоги та часто використовується як підготовчий етап до більш глибоких медитативних та духовних практик.

Що включає в себе заняття хатха-йогою?

Заняття з хатха-йоги зазвичай включає серію фізичних поз (відомих як асани) і дихальні вправи. Ці елементи, як правило, практикуються повільніше і з більш тривалими затримками порівняно з широко розповсюдженими практиками йоги.

Однак слово “хатха” буквально означає “сила” і традиційно визначається як “йога сили”, або метод досягнення стану йоги через силу. Таким чином, Хатха-йога охоплює цілий ряд тілесних практик, в тому числі:

  • Асани — пози йоги, які є невід’ємною частиною всіх стилів йоги
  • Пранаяма — дихальні техніки
  • Мантра — спів або декламація
  • Мудра — жести руками
  • Шаткрії та шаткарми — техніки очищення
  • Різні види візуалізації

Читайте також: Йога для початківців

йога для початківців

Походження хатха-йогів

Джим Маллінсон, автор книги “Коріння йоги”, відзначив значний зсув у тому, як йога сприймається сьогодні, порівняно з її витоками. Він зазначив: “Йога перетворилася на щось, що можна “вписати” в напружений сучасний спосіб життя. Але вона виникла з чогось, що було повною протилежністю, і розглядалося зовсім не так, як ми розглядаємо йогу зараз”

На відміну від сучасної практики, коли багато людей поєднують ранкову сесію йоги або швидку медитацію за допомогою додатку, первісні хатха-йоги вели життя зречення. Вони вирішили залишити позаду свої сім’ї, кар’єру та соціальні обов’язки, щоб жити як аскети, повністю присвятивши своє життя духовним практикам.

Аскетична традиція

Аскетична традиція зародилася на кордонах Індії та Непалу, глибоко переплітаючись з аспектами, які пізніше стали частиною індуїстської традиції, такими як віра в реінкарнацію та карму. Ці концепції були центральними для перших хатха-йогів. Їхню практику, відому як Тапас, можна перекласти як “тепло”, “сяйво”, “аскеза” або “дисципліна”. Вона передбачає метафоричне “спалювання” минулої карми та вдосконалення як тіла, так і розуму.

Щоб досягти досконалості свого тіла і почуттів, ці хатха-йоги вдавалися до дивовижних і екстремальних практик. Вони могли годинами тримати руки піднятими, занурюватися в холодну воду, не сідаючи (навіть для сну), стояти на одній нозі або навіть виконувати “покаяння кажана”, висячи вниз головою. Хоча ці практики можуть здатися незрозумілими, стародавніми, вони існують і сьогодні.

Цікавою історичною постаттю в цьому контексті є Будда, який практикував аскетизм протягом декількох років. Однак багато текстів замовчують, що зрештою він виявив, що ці екстремальні практики, включаючи контроль дихання і піст, не приносять жодної користі, і відкинув їх. Такий підхід був схожий на підхід джайністських монахів, які сиділи й голодували до смерті, намагаючись “спалити” свою карму, щоб вирватися з циклу перероджень або повернутися до більш бажаного життя.1

Зі Сходу на Захід

Спочатку хатха-йога була зосереджена виключно на контролі дихання — практиці, яка зараз визнана як одна з її гілок, Пранаяма. Ця форма йоги була зосереджена на контролі над праною, або життєвою силою, що символізує опановування самим життям.

З часом ці інтенсивні фізичні та дихальні техніки почали набувати суспільного визнання. Вважається, що пози йоги та практики пранаями, які з’явилися згодом, мають своє коріння в цих ранніх практиках.

Цікаво, що екстремальні пози йоги, які виконували хатха-йоги, також слугували формою видовища, викликаючи азарт, привертаючи увагу глядачів і навіть забезпечуючи джерело доходу. Це можна порівняти з сучасними соцмережами, де демонстрація складних поз йоги може залучати “лайки” і спонсорську допомогу.

Поширення хатха-йоги на Заході прискорилося в колоніальну епоху. Західні люди почали бачити ці практики з перших вуст і долучатися до них. Цьому сприяли не лише менш екстремально налаштовані туристи в Індії, але й поява гімнастики, акробатики та бодібілдингу. Крім того, на нього вплинули аскетичні йоги, які подорожували за кордон, в тому числі ті, яких відкрив для себе Олександр Македонський і які повернулися з ним до Греції. Таким чином, знання і практика йоги почали поширюватися по всьому світу.

Як йога поширилася на Захід

Подорожуючи світом, йога неминуче вбирала в себе різні впливи на своєму шляху. Зокрема, у 1800-х роках існувала вражаюча схожість між акробатикою, гімнастикою та асанами йоги. Основна відмінність, мабуть, полягала в намірі, що стояв за цими практиками: пошук духовної трансценденції чи матеріальної вигоди.

Поєднання бодібілдингу та європейської гімнастики з традиційними аскетичними практиками йоги призвело до еволюції хатха-йоги. Її почали упорядковувати й викладати для більших груп, що ознаменувало значний зсув у її практиці та поширенні. Поява йоги в західному світі була особливо відзначена візитом Свамі Вівекананди до Сполучених Штатів наприкінці 19-го століття. У 1893 році у Великій Британії відбулося перше “фізичне виконання” йоги.

* Свамі Вівекананда — індійський філософ, громадський діяч, який зміг пояснити багато ключових ідей Веданти з позицій західної філософії.

Важливо визнати, що зміни, еволюція та “переосмислення” хатха-йоги відбувалися не лише на Заході — Схід також переживав подібні трансформації. У таких регіонах, як Персія та інші частини Близького Сходу, хатха-йога інтегрувалася в такі практики, як суфізм. Тут основна увага приділялася складним позам, які полегшували входження в медитативні стани.

Еволюція хатха-йоги

Одна з постійних дискусій серед науковців та академіків у спільноті йогів точиться навколо справжнього походження йоги. Ключовим доказом у цій дискусії є печатка Пашупаті, датована приблизно 5000 років тому. На цій печатці зображена фігура, як здається, в падмасані (позі лотоса), яку багато хто інтерпретує як раннє представлення асан і практики йоги, можливо, навіть як зображення бога Шиви.

Однак щодо цього тлумачення існують значні розбіжності. Критики вказують на те, що хоча печатка датується 2350-2000 роками до н.е., немає жодних конкретних доказів того, що йога практикувалася впродовж 1500 років після цього періоду. Існують також альтернативні теорії щодо фігури на печатці, дехто припускає, що вона може представляти євразійського бога дерева або навіть богиню, і не мати відношення до йоги.

Ще більше ускладнює хронологію поява йоги в стародавніх текстах. Атхарва Веда припускає, що йога могла не існувати приблизно до 1000 року до нашої ери. Ця прогалина в історичних записах підживлює постійні дебати про справжні витоки та еволюцію хатха-йоги.

Скільки років хатха-йозі?

Визначення точного віку хатха-йоги є складним завданням, оскільки і практика, і асани хатха-йоги є предметом широких дебатів. Кріс Томпкінс, маючи три дипломи з релігієзнавства та санскриту, а також досвід викладання та проведення курсів йоги, припускає, що практика хатха-йоги Сурьянамаскар (привітання сонця) сягає своїм корінням стародавніх ведичних текстів, що датуються 1700 роком до нашої ери. За його словами, їх практикували йоги тієї епохи.

Однак ця точка зору не є загальноприйнятою. Такі вчені, як Маллінсон і Сінглтон, стверджують, що йога була насамперед практикою аскетів і не набула широкого розповсюдження до 20-го століття.

Незалежно від того, з якою точкою зору ви погоджуєтесь, незаперечним фактом є швидка еволюція, трансформація та адаптація хатха-йоги з плином часу. Те, що колись включало в себе екстремальні практики, такі як поховання заживо, складні дихальні патерни та читання мантр в релігійних і церемоніальних цілях, зараз перетворилося на більш доступну і безпечну форму хатха-йоги в сучасному світі.

Стародавні асани

Звичні нам сьогодні асани здебільшого є продуктом останніх 50 років, періоду, позначеного популяризацією йоги. Спочатку стародавні асани були не просто фізичними позами, а насамперед мудрами, призначеними для ущільнення та спрямування енергії всередині тіла. Наприклад, Шавасана (поза трупа), широко відома як поза релаксації в кінці заняття йогою, спочатку призначалася для глибокої езотеричної візуалізації, що мала на меті викликати тонкі енергетичні трансформації. Ця мета виходить далеко за межі короткого періоду релаксації, який зазвичай практикується сьогодні.

Вважається, що одна з найдавніших асан, Ардха Матсьєндрасана (напівцар риб), походить від зображення натхського йога й аскета Матсьєндраната. Його часто зображують у сидячій позі скручування на рибі.

Ардха Матсьєндрасана (напівцар риб)
Ардха Матсьєндрасана (напівцар риб)

Інший приклад — стійка на голові, яка спочатку називалася Капаласана. Назва зникла на століття, а згодом знову з’явилася як Сірсасана, ілюструючи динамічну еволюцію поз йоги з плином часу.

Сірсасана
Сірсасана

Первинні пози

Хатха-йога-прадіпіка, важливий текст у сфері хатха-йоги, розглядається як компіляція різних текстів хатха-йоги. У ній перераховано п’ятнадцять основних поз, розділених на сім сидячих і вісім несидячих асан. Крім того, в ньому описано низку додаткових поз, які складають загалом 84 асани.

Цей текст знаменує собою помітний зсув у концепції асани, яку раніше розуміли переважно як сидячу позицію для медитації. Сам термін “асана” означає “сидіння”, зокрема сидіння для медитації. Число 84 має особливе значення в духовних практиках, символізуючи зв’язок між людиною, яка практикує, і всесвітом.

Еволюція асани від єдиної відомої пози в 13 столітті до 84 священних поз і пізніше 112 у 18-19 століттях демонструє значне розширення йоги. Сьогодні діапазон асан включає в себе все — від м’яких, відновлювальних позицій до складних, фізично виснажливих поз.

Творення змін

Попри загадкове походження та еволюцію практик йоги, особливо хатха-йоги, один аспект залишається зрозумілим: практики асан, пранаям, мудр і мантр, яким багато людей присвячують свій час, за своєю суттю є трансформаційними. Ця здатність до змін є і завжди була в основі їхнього призначення.

Ці практики здатні змінювати не лише наш фізичний стан, але й психічне та емоційне благополуччя. Вони можуть посилити відчуття щастя і добробуту, полегшити смуток і горе, а також сприяти розслабленню і підвищенню життєвої енергії.

Хоча не кожен може йти шляхом аскета, відмовляючись від мирських обов’язків заради йоги, ми все ж можемо використовувати силу нашої практики йоги, щоб сприяти глибшому зв’язку з собою і навколишнім світом. Ця залученість і життєва енергія, яку дарує йога, може збагатити наше життя глибокими способами.

Поширені питання та відповіді

Чим Хатха-йога відрізняється від звичайної йоги?

Хатха-йога — це один із стилів йоги, який акцентує на фізичних позах (асанах) та техніках дихання (пранаяма). Вона спрямована на балансування та гармонізацію тіла і розуму, використовуючи більш повільні та статичні вправи, ніж у більш динамічних стилях, як-от Він’яса.

Що таке Хатха в йозі?

Хатха в йозі означає “силу” та традиційно визначається як “йога сили”, тобто метод досягнення стану йоги через силу. Це підход до йоги, який включає асани (пози), пранаяму (техніки дихання), мантри (співи) та мудри (жести рук).

Що унікального в Хатха-йозі?

Унікальність Хатха-йоги полягає у її акценті на фізичному та енергетичному балансі. “Ха” означає сонце, а “тха” – місяць, символізуючи єдність та гармонію протилежностей. Хатха-йога зосереджена на досягненні внутрішньої рівноваги через збалансовані асани та контроль дихання.

Яка різниця між сучасною йогою та Хатха-йогою?

Сучасна йога часто включає різні стилі, що акцентують на фізичній активності, гнучкості та силі. Вона може включати більш динамічні практики та сучасні елементи, такі як музика чи фітнес-орієнтовані підходи. Хатха-йога ж навпаки, зосереджена на повільних, виважених рухах, глибокому диханні та медитативних практиках, акцентуючи на внутрішній роботі та балансі.

За матеріалами ekhartyoga.com

Перевірено редакцією DAY TODAY

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 0 / 5. Кількість голосів: 0

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо! Якщо було корисно...

Поширити в соцмережах!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

  1. https://www.ekhartyoga.com/articles/philosophy/what-is-hatha-yoga []

Схожі статті

Copy link