Популярні фільми на кшталт Індіана Джонс чи відеоігри серії Tomb Raider давно створили образ єгипетських пірамід, сповнених прихованих пасток, готових знищити будь-якого грабіжника.
Але чи справді піраміди ховали смертельні пастки, чи тут криється зовсім інша таємниця? Що про це кажуть науковці?
Чи були пастки?
«Ні, у пірамідах не було пасток, але проникнути туди все одно було неймовірно важко», — зазначає незалежний дослідник Рег Кларк, автор книги Securing Eternity: Ancient Egyptian Tomb Protection from Prehistory to the Pyramids (2019). 1
Його колега, єгиптолог Рольф Краусс, підкреслює, що будь-які пастки не мали б сенсу: грабіжники діяли великими групами, і навіть якщо одна чи дві особи постраждали б, інші змогли б дістатися до скарбів.
Як тоді захищали піраміди?
Замість механічних пасток будівельники застосовували складні архітектурні рішення:
- Масивні конструкції. Величезні об’єми каменю та товсті стіни створювали природний бар’єр.
- Перекриті входи. Після поховання проходи та входи блокували кам’яними плитами.
- Помилкові коридори. У Великій піраміді Хеопса є ходи, які, ймовірно, мали заплутати непроханих відвідувачів.
- Рухомі блоки. Кам’яні плити могли «засуватися» та перекривати шлях до поховальної камери.
Однак ці конструкції не завжди були безпечними навіть для археологів. У 1950-х роках під час розкопок піраміди Сехемхета в Саккарі частина перекриття обвалилася, що призвело до загибелі одного робітника і травмування ще двох.
Магія та покарання
Захист мав і символічний вимір. Усередині деяких пірамід збереглися так звані «тексти пірамід» — ритуальні заклинання, покликані не стільки проклинати грабіжників, скільки оберігати фараона у потойбічному житті.
Куди серйознішою загрозою була кара за грабунок. Джерела XX династії (близько 1186–1070 рр. до н. е.) згадують про жорстокі покарання: відрізання носа й вух та подальшу страту через посадження на палю.
Чи були ці заходи ефективними?
На жаль для єгипетських правителів, навіть складні інженерні рішення не завжди стримували злодіїв. Більшість пірамід, включно з Великою пірамідою Хеопса, були розграбовані ще в давнину або в середньовіччі. Саме тому з XVIII династії фараони почали відмовлятися від пірамід, обираючи для поховань приховані гробниці у Долині царів. Вони сподівалися, що віддаленість і маскування у скельних масивах зможуть надійніше захистити усипальниці від грабіжників. Але навіть там більшість усипальниць спіткала та сама доля — винятком залишилася гробниця Тутанхамона.
Тож, хоча у пірамідах не було пасток у стилі Голлівуду, сама їхня архітектура була свого роду «захисним механізмом». Камінь, геометрія й суворі закони держави мали відлякати грабіжників — але людська жадібність часто виявлялася сильнішою.
Щопʼятниці отримуйте найцікавіші статті за тиждень на ваш імейл.
😲 Бонус! PDF-добірка «Найдивніші свята року».
