Цікаві факти про бегемотів

Бегемоти – це велетні африканських річок, одні з найцікавіших та екологічно значущих тварин африканських водно-болотних угідь. Попри їхній кумедний вигляд і, на перший погляд, спокійний характер, ці велетенські травоїдні тварини відіграють дуже важливу роль у збереженні здоров’я як водних, так і наземних екосистем. Однак бегемоти стикаються з численними загрозами, такими як знищення природного середовища, браконьєрство та конфлікти з людьми, що ставить під загрозу їхнє майбутнє. Щороку 15 лютого відзначають Всесвітній день бегемота, 8 квітня – День карликового бегемота, тому ми підготували для вас цікаві факти про бегемотів.

Основні факти про бегемотів

• Наукова класифікація
  Звичайний бегемот (Hippopotamus amphibius) – велетень, що мешкає в річках і озерах Африки. Його довжина може сягати 4-5 метрів.
  Карликовий бегемот (Choeropsis liberiensis) – набагато менший, довжиною близько 1,5 метра, мешкає в густих лісах Західної Африки.
• Опис
  Масивне сіре тіло, короткі ноги, велика голова. Морда нагадує морду свині.
• Розміри
  Вага від 1 300 до 1 800 кг, довжина – до 4 метрів.
  Від 3,96 до 4,57 м у довжину, до 1,52 м у висоту.
• Вагітність триває 8 місяців.
• Статева зрілість
  Самці – у 7 років, самиці – у 5–6 років.
• Тривалість життя
  20–40 років у природі, до 50 років у неволі.
• Харчування
  Бегемоти – травоїдні, вони споживають близько 1-1,5% своєї маси тіла на день.
• Чисельність популяції
  За оцінками Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), у 2016 році у світі налічувалося від 115 000 до 130 000 особин.¹

Наукова класифікація

• Царство: Тварини (Animalia)
• Тип: Хордові (Chordata)
• Клас: Ссавці (Mammalia)
• Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
• Родина: Бегемотові (Hippopotamidae)
• Рід і вид: Hippopotamus amphibius

Цікаві факти про бегемотів

• Бегемоти – треті за розміром наземні ссавці. Серед наземних ссавців бегемоти поступаються лише слонам і білим носорогам. Вага дорослого бегемота може досягати 1 800 кг!
• Бегемоти мають величезне, бочкоподібне тіло, короткі ноги, маленький хвіст і масивну голову. Їхня шкіра варіюється від сірої до буро-коричневої, а нижня частина тіла зазвичай має рожевий відтінок.
• Середовище проживання бегемотів:
  – Річки та озера на трав’янистих рівнинах.
  – Проводять більшість часу у воді або в грязьових ваннах, щоб уникнути перегріву.
• Колись бегемоти мешкали по всій Африці. Раніше їх можна було зустріти по всій території субсахарської Африки. Однак через втрату місць проживання та полювання їхня чисельність значно скоротилася, бегемоти вимерли. Сьогодні більшість бегемотів мешкає у великих заповідниках Східної Африки.
• Бегемоти чудово почуваються під водою. Хоча вони не вміють плавати, бегемоти можуть затримувати дихання до 5 хвилин! Вони ходять по дну водойм і використовують воду як захист від спеки та хижаків. Їхні очі, вуха та ніздрі розташовані зверху, що дозволяє їм дихати та бачити, залишаючись майже повністю під водою.
• Бегемоти проводять більшу частину часу у воді, але насправді належать до наземних тварин.
• Оскільки вони живуть у регіонах з пекучим африканським сонцем, більшу частину дня бегемоти проводять у річках та озерах. Бегемоти використовують воду, щоб охолоджуватися. Їхні очі, ніздрі та вуха розташовані на верхній частині голови, що дозволяє їм бачити та дихати, залишаючись у воді.²
• Бегемоти їдять лише рослинну їжу, зокрема траву. Щоночі вони можуть споживати до 35-40 кг рослинності!³
• Бегемоти – “газонокосарки”. Бегемоти мають широкі губи – майже 70 см!, що дозволяє їм ефективно й швидко косити (щипати) траву.
• Бегемоти активні вночі. Хоча вони не є справжніми нічними тваринами, основну частину доби вони проводять у воді, а на пасовища виходять після заходу сонця.
• У бегемотів є природний сонцезахисний крем. Щоб захиститися від палючого африканського сонця, бегемоти виділяють червонувату маслянисту рідину. Колись вважалося, що бегемоти “пітніють кров’ю”. Насправді їхня шкіра виділяє червонувато-рожеву олію, яка захищає від сонячних променів і зволожує тіло в спекотному африканському кліматі. Вона діє як природний сонцезахисний крем, антисептик і репелент від комах.
• Самки бегемотів, яких називають коровами, народжують раз на два роки. Зазвичай на світ з’являється одне дитинча.
• Вагітність у бегемотів триває 8 місяців. Бегемотенята, яких називають телятами, народжуються вагою від 13 до 23 кг і часто з’являються на світ прямо у воді!
• Дитинчата бегемотів відразу вміють плавати! Самки навіть можуть доглядати за дитинчатами інших самиць, створюючи своєрідні “дитячі садки”. Після народження мати і малюк приєднуються до інших самок з малюками, щоб захистити дитинчат від хижаків, таких як крокодили, леви та гієни.
• Цікаво, що бегемоти використовують послід як «ідентифікатор». Вони залишають його у спеціальних місцях і, нюхаючи, можуть визначити, хто був тут до них – друг чи ворог.
• Зазвичай бегемоти утворюють стада по 10-20 особин. Очолює таку групу великий домінантний самець, а інші члени – це самиці, їхні дитинчата та кілька молодих самців.

Унікальні адаптації бегемотів

• Напівводний спосіб життя
  Бегемоти не вміють плавати чи триматися на воді, але їхні міцні ноги дозволяють їм рухатися по дну річок.
• Природний сонцезахист
  Шкіра бегемотів виробляє червонувату маслянисту рідину, яка діє як природний сонцезахисний крем, антисептик та репелент від комах.
• Підводне спілкування
  Бегемоти використовують широкий спектр звуків – від гарчання до реву, а також здатні передавати сигнали як у воді, так і на поверхні одночасно.⁴

Чому бегемоти важливі для екосистеми?

Бегемоти – це так звані екосистемні інженери, тобто вони активно змінюють середовище навколо себе, створюючи сприятливі умови для інших видів.

• Формування річища річок
  Бегемоти проводять більшу частину часу у воді, пересуваючись по річковому дну. Ці постійні переміщення допомагають формувати глибші річища та природні канали, що покращує водообмін і створює укриття для риб та інших водних істот. Крім того, стежки, якими вони виходять на берег, можуть слугувати природними дренажними системами під час повеней.
• Циркуляція поживних речовин
  Оскільки бегемоти пасуться на суші, а випорожнюються у воді, вони вносять поживні речовини у водні екосистеми. Їхній послід сприяє збагаченню води, що стимулює розвиток водоростей та мікроорганізмів, які є основою харчового ланцюга. Це, своєю чергою, сприяє зростанню популяцій риб, що є важливим ресурсом для місцевих громад.
• Створення пасовищ
  Поїдаючи траву, бегемоти підтримують короткі трав’яні луки, які приваблюють інших травоїдних тварин, таких як антилопи та зебри. Таким чином, вони сприяють збереженню біорізноманіття саван.
• Стежки до води
  Масивні тіла бегемотів прокладають доріжки у рослинності, якими користуються інші тварини для доступу до водойм.
• Контроль за рослинністю
  Поїдаючи коротку траву, бегемоти допомагають її підтримувати у здоровому стані, запобігаючи поширенню пожеж у посушливий сезон.

Бегемоти не лише змінюють ландшафт річок, створюючи нові канали та заглиблення, а й удобрюють воду своїми екскрементами. Це сприяє зростанню водоростей, які, своєю чергою, годують риб та інших водних мешканців.

Які загрози стоять перед бегемотами?

Хоча бегемоти не є критично зникаючим видом, їхня популяція стрімко скорочується. Основними причинами є браконьєрство, знищення природного середовища та зміни клімату. Великі плантації та вирубка лісів зменшують місця проживання бегемотів, а незаконний вилов заради слонової кістки (їхніх іклів) залишається серйозною проблемою.

Попри свою силу та адаптивність, бегемоти стикаються з серйозними загрозами:

1. Знищення природного середовища
   Зростання поселень, розвиток сільського господарства та будівництво дамб призводять до втрати водно-болотних угідь, де живуть бегемоти.
2. Конфлікти з людьми
   Бегемоти дуже територіальні та агресивні, особливо коли відчувають загрозу. Вони вважаються одними з найнебезпечніших тварин Африки і щороку спричиняють близько 500 смертей серед людей.
3. Браконьєрство та торгівля слоновою кісткою
   Хоча слони більше відомі своїми бивнями, бегемоти також мають великі ікла, які використовуються в ювелірній та сувенірній промисловості. Через заборони на торгівлю слоновою кісткою деякі браконьєри почали полювати на бегемотів як альтернативне джерело слонової кістки. Оскільки їхні ікла більш цінні, ніж слонова кістка, вони стають жертвами незаконного полювання.

Бегемоти – вразливий вид

За даними Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), бегемоти класифікуються як вразливі через знищення середовища проживання та браконьєрство.

• IUCN (Міжнародний союз охорони природи): Неофіційно визнаний вразливим видом
• CITES (Конвенція про міжнародну торгівлю видами, що перебувають під загрозою зникнення): Додаток II (вид, що потребує контролю торгівлі)¹

Як зберегти бегемотів?

На жаль, людська діяльність загрожує їхньому існуванню. Важливо поширювати інформацію про цих унікальних створінь і підтримувати заходи щодо їх охорони, щоб вони не зникли з нашої планети.

• Сприяння мирному співіснуванню місцевих громад і бегемотів, щоб зменшити кількість конфліктів між людьми і тваринами.
• Боротьба з утриманням бегемотів у неволі, адже вони потребують простору і природного середовища для нормального життя.
• Зменшення викидів парникових газів, підтримка екологічних ініціатив та збереження природних заповідників допоможуть врятувати бегемотів та їхні оселі.⁴

Бегемоти виконують важливі екологічні функції, від підтримання здоров’я водних екосистем до створення природних шляхів для інших тварин. Проте через людську діяльність їхня популяція скорочується. Цікаві факти про бегемотів – це не лише про особливості цих тварин, а й про їхню вразливість та потребу захистити.

Отримуйте сповіщення про нові статті в телеграм-каналі «DAYTODAY». Приєднуйтесь!

1. https://seaworld.org/animals/facts/mammals/hippopotamus/ [↩] [↩]
2. https://www.natgeokids.com/uk/discover/animals/general-animals/ten-hippo-facts/ [↩]
3. https://www.worldanimalprotection.us/latest/blogs/10-interesting-facts-know-about-hippos/ [↩]
4. https://www.bornfree.org.uk/animals/hippos/?psafe_param=1&gad_source=1&gclid=CjwKCAiA5Ka9BhB5EiwA1ZVtvNeN_orVASeAn8rCWH7oxABiWJhR_z5RVOZUvaoX8i9jX1pnzJmuWRoC11MQAvD_BwE [↩] [↩]
5. https://a-z-animals.com/blog/hippo-milk-the-real-story-why-its-pink/ [↩]