10 цікавих фактів про танго

Цікаві факти про танго

Танго – парний соціальний танець вільної композиції, що виконується під характерну музику. Виник на Південно-Американському континенті в 1880-і роки в Ла-Плата, на кордоні Уругваю та Аргентини, в бідних портових міських районах з переважно змішаним емігрантським населенням як результат сплаву культур вихідців з Європи, Африки та споконвічного населення Південної Америки.

До Міжнародного дня танго пропонуємо 10 цікавих фактів про цей танець.

Добірка музики для танго – увімкніть, поки читаєте. 😊 💃🕺
  1. Спочатку танго часто називали «танцем смерті». У перші десятиліття від винайдення його танцювали лише чоловіки, відображаючи сцену дуелі між суперниками, які виборюють серце дами. У пориві пристрасті наприкінці танцю один із партнерів міг витягнути ніж та вбити суперника. 
  2. На початку XX століття Папа Пій Десятий заборонив не тільки танцювати, але й навіть дивитися на цей танець справжнім католикам. Але майстри аргентинського танго приїхали у Ватикан та продемонстрували своє мистецтво. Вражений їх майстерністю, священник погодився зняти заборону. У першу половину XX століття танго також не дозволяли танцювати та слухати у СРСР та Германії. 
  3. В Аргентині чоловік запрошує даму на танець мовчки, тільки за допомогою жесту. Намір, висловлений вголос, вважається образою. Під час танцю не можна посміхатися й виражати емоції мімікою. Все це потрібно робити за допомогою пластики та рухів тіла. При цьому жінка завжди остається відомою, незалежно від її положення до глядачів. 
  4. Багато хто знає, що танго включено до європейської програми зі спортивних бальних танців. У ньому існують певні стандарти, яких танцюристи повинні дотримуватись на паркеті. Однак у справжньому аргентинському танго правил немає. На батьківщині танцю вважають, що найважливішим є відчування партнерів один одним та повна імпровізація. 
  5. У 1950-х роках танго отримало заборону у себе на батьківщині в Аргентині. Це було пов’язано з військовим переворотом у країні, коли були знищені майже усі архіви музичних записів. Поступово це привело до втрати інтересу до танцю та порушенню наступності поколінь. Відродження танго відбулося лише через 30 років, після повалення хунти.
  6. У той час, коли в Аргентині танго був танцем людей, які не належали до вищого світу, у Парижі його танцювали у модних та престижних салонах представники знаті. Поступово танго-вечірки поширилися на всю Європу. Почали відкриватися тематичні заклади, з’явилися сигарети, напої, взуття та одяг у стилі танго.
  7. Уругвай та Аргентина досі сперечаються за право носити назву батьківщини танго. Але переважна більшість дослідників вважає, що столицею цього легендарного танцю слід вважати місто Буенос-Айрес. Регіон Ла-Плата, більша частина якого знаходиться в Аргентині, включає невеличку область сучасного Уругваю. Це й стало основною причиною суперечок.
  8. Суперечки також викликає початкова ідея танго. За однією з версій, танець зародився у борделях, куди стікалися емігранти, пастухи та моряки. На доказ свого припущення спеціалісти приводять той факт, що жінка постійно відвертає голову та часто кладе руку на стегно чоловіка, де зазвичай лежить гаманець.
  9. Спочатку усі тексти танго складалися на лунфардо, яка являла собою суміш французьких, італійських та іспанських сленгів. Але ця мова була заборонена в Аргентині після 1943 року. Автори текстів швидко пристосувалися та почали складати пісні на кастильському прислів’ї. Співучість мови внесла у танго більше ліричності.
  10. Зараз обов’язковим атрибутом танго є бандонеон (нижче на відео). Цей музичний інструмент спочатку був сконструйований Генріхом Бандом для виконання церковної музики у храмах Німеччини. Але після визнання непридатною для цієї мети модифікацію акордеону оцінили аргентинські мілонгеро. Саме бандонеон надає музиці танго пронизливо-щемливого звучання.
Бандонеон

Читайте нашу статтю: Цікаві факти про Аргентину

Цікаві факти про аргентину 2

Пристрасть танго

Неймовірні танцюристи! 👏

Схожі статті

Copy link