Здорове харчування у середньому віці підвищує шанси на якісне старіння

Раціон, багатий на рослинні продукти та з помірним споживанням корисних тваринних продуктів, значно підвищує ймовірність дожити до старшого віку без серйозних захворювань та зі збереженим фізичним, психічним і когнітивним здоров’ям. Про це свідчать результати тривалого масштабного дослідження, проведеного науковцями Гарвардської школи громадського здоров’я імені Т.Х. Чана спільно з університетами Копенгагена та Монреаля.

Результати опубліковано в журналі Nature Medicine 24 березня 2025 року. Це одне з перших досліджень, яке розглядає вплив кількох моделей харчування у середньому віці на якість старіння в цілому — не лише на ризик конкретних хвороб або тривалість життя.

Чому важливо говорити про здорове старіння?

Як пояснив професор Франк Ху, співавтор дослідження і завідувач кафедри харчування Гарвардської школи:

«Попередні дослідження переважно фокусувалися або на зниженні ризику окремих захворювань, або на загальній тривалості життя. Наша мета — оцінити, як харчування впливає на здатність залишатися самостійним і функціональним у старшому віці».

Дослідники визначили «здорове старіння» як досягнення 70 років без основних хронічних захворювань — таких як серцево-судинні хвороби, рак, діабет — і зі збереженими когнітивними, фізичними та ментальними функціями.

Які дієти оцінювались?

До дослідження було залучено понад 105 000 учасників віком 39–69 років. Впродовж 30 років вони регулярно звітували про свої харчові звички.

Науковці оцінили, наскільки учасники дотримувались восьми визнаних моделей здорового харчування, серед яких:

• Alternative Healthy Eating Index (AHEI) — дієта, розроблена для зниження ризику хронічних хвороб. Включає велику кількість овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, бобових, горіхів, рослинних олій (зокрема, оливкової). Виключає червоне та оброблене м’ясо, напої з цукром, трансжири, натрій, рафіновані зерна.
• Planetary Health Diet Index (PHDI) — модель харчування, що враховує як здоров’я людини, так і вплив на довкілля. Робить акцент на рослинні джерела білка і обмеження продуктів тваринного походження (особливо червоного м’яса), доданих цукрів, ультраоброблених продуктів.
• DASH, aMED, MIND, hPDI, EDIP, EDIH — інші добре відомі моделі, які акцентують увагу на протизапальних властивостях їжі, глікемічному навантаженні та захисті когнітивної функції.

Результати

Дослідження показало, що 9,771 осіб (приблизно 9,3% вибірки) досягли 70-річного віку без серйозних хвороб і зі збереженим фізичним і ментальним здоров’ям. Найвищий рівень здорового старіння спостерігався серед тих, хто найкраще дотримувався дієти AHEI. У порівнянні з найнижчим квінтилем, у них:

• на 86% вищі шанси дожити до 70 років у доброму здоров’ї
• у 2,2 рази вищі шанси залишатися здоровими до 75 років

Подібні, хоч і трохи менші, показники були зафіксовані і для інших моделей, зокрема PHDI, що може стати цінною рекомендацією як для особистих рішень, так і для формування публічної політики.

Що шкодить якісному старінню?

Водночас дослідники встановили чіткий зв’язок між високим споживанням ультраоброблених продуктів і нижчою ймовірністю здорового старіння. Йдеться насамперед про:

• перероблене м’ясо (ковбаси, сосиски, бекон)
• солодкі напої, зокрема й «дієтичні» варіанти з підсолоджувачами
• продукти з високим вмістом натрію, доданого цукру та штучних інгредієнтів

Ці результати підтверджують раніше встановлені асоціації між споживанням таких продуктів і ризиком ожиріння, серцево-судинних хвороб, діабету 2 типу та нейродегенеративних розладів.

Читайте також: Чи шкідливі ультраоброблені продукти: висновки нового дослідження

«Не існує однієї ідеальної дієти для всіх. Головне — дотримуватись принципів здорового харчування, які можна адаптувати під власні уподобання, традиції, бюджет та інші фактори», — наголосила провідна авторка Анн-Жулі Тесс’є.

Цей підхід особливо важливий у контексті різноманіття дієтичних потреб і культурних звичок, адже він дозволяє зробити здорове харчування доступнішим для ширшого загалу.

Читайте також: Заповіді здорового способу життя

Застереження. Оскільки всі учасники дослідження були медичними працівниками, автори зауважують потребу в подальших дослідженнях на більш різнорідних групах — людей з різним соціально-економічним статусом, рівнем освіти та етнічним походженням. Це допоможе краще зрозуміти, наскільки ці результати можна застосовувати в реальних умовах різних спільнот.