Сумочка зі «шкіри» тиранозавра: правда чи маркетинговий хід?

Нещодавнє оголошення про запуск виробництва елітної моди з «шкіри» Тиранозавра Рекса викликало подив серед науковців. Партнерство трьох компаній — креативної агенції VML, Lab-Grown Leather Ltd та The Organoid Company — заявило про розробку «екологічно чистого» та «гуманного» матеріалу, натхненного шкірою динозавра. Однак провідні палеонтологи вважають це не більше ніж науково недостовірною маркетинговою фантазією.

Компанії планують створити лабораторно вирощений матеріал на основі колагену, виділеного з викопних решток Tyrannosaurus rex. Колаген — це білок, що формує структуру шкіри та інших тканин у тварин. За задумом, штучно синтезована ДНК має дозволити відтворити цей білок і виготовити матеріал, подібний до шкіри динозавра.

Палеонтологи відразу поставили під сумнів наукову достовірність такої заяви. Томас Гольц, палеонтолог з Університету Меріленда, назвав це «оманливим» і заявив, що без збереженої ДНК тиранозавра створити щось справді автентичне неможливо. На сьогодні наука не має жодної відомої послідовності ДНК жодного мезозойського динозавра. Найстаріша знайдена ДНК — близько 2 мільйонів років, тоді як тиранозаври вимерли понад 66 мільйонів років тому.

До того ж, як зазначив Гольц, колаген динозаврів дійсно був знайдений, але лише в кістках, а не в шкірі. Збереження шкіри у викопному стані надзвичайно рідкісне, а наявні вченим враження шкіри тиранозавра дають лише загальне уявлення про текстуру, але не про внутрішню будову тканини.

Томас Карр, біолог і палеонтолог з Carthage College, пояснив, що навіть знайдені фрагменти колагену надто розщеплені, щоби відтворити точну структуру білка. Ба більше — сам колаген досить подібний у різних видів тварин, тому говорити про «специфічно тиранозавровий» білок некоректно. «Я дуже здивуюсь, якщо знайдуть послідовність, яка відрізняє колаген T. rex від колагену його найближчих сучасних родичів», — зазначив він.

Попри критику ідеї з боку науковців, Карр визнає, що дослідження у сфері лабораторно вирощеної шкіри мають сенс з етичної та екологічної точки зору. Лабораторна шкіра справді може зменшити екологічні наслідки виробництва натуральної шкіри, зокрема вирубку лісів для пасовищ чи застосування токсичних хімікатів. Але вчені вважають, що цілком реально досягати цих цілей, використовуючи клітини сучасних тварин, таких як корови або крокодили, без залучення сумнівної «доісторичної» тематики.

За матеріалами livescience.com