Рештки гладіатора підтвердили бої людини з левом у Римській імперії

Вперше археологи отримали беззаперечний фізичний доказ гладіаторських боїв між людиною та дикими тваринами в межах Римської імперії — і це сталося не в Римі, а на території сучасної Великої Британії. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому 23 квітня в журналі PLOS One.

Скелет, який став об’єктом дослідження, було знайдено ще двадцять років тому неподалік Йорка, на місці давньоримського міста Еборакум. Проте лише нещодавно він пройшов поглиблений біоархеологічний аналіз. Ізотопне дослідження встановило, що чоловікові було приблизно 26–35 років на момент смерті, а помер він між 200 і 300 роками нашої ери. Його смерть кардинально відрізнялася від інших поховань у тому ж некрополі.

На кістках таза дослідники виявили характерні заглиблення, що нагадували сліди укусів великого хижака. Завдяки тривимірному скануванню та порівнянню з зубами різних тварин, зоологи дійшли висновку: сліди залишив великий кіт — імовірно, лев. Судячи з розташування слідів, тварина могла харчуватися тілом або безпосередньо перед смертю людини, або одразу після неї.

Римські “venationes” — видовищні полювання на диких звірів у амфітеатрах — добре задокументовані в текстах та зображеннях. Однак, донині не існувало жодного фізичного підтвердження, що такі бої відбувалися на теренах Римської Британії. Нові знахідки нарешті змінили ситуацію.

«Ми маємо фізичний доказ видовищ Римської імперії та небезпек, з якими стикалися гладіатори. Це відкриття допомагає глибше зрозуміти минуле», — зазначив професор археології Тім Томпсон із Університету Мейнут, головний автор дослідження.

Це відкриття не лише оживлює сторінки історії, а й руйнує романтизовані уявлення про «цивілізовану» Римську імперію, показуючи її жорстоку сторону — навіть на далекій північній околиці.