Міжнародний день захисту персональних даних

Міжнародний день захисту персональних даних

Що це за день?

Персональні дані у нашому цифровому світі надаються щосекунди. Це відбувається на роботі, при зверненні до державних органів, під час покупок товарів онлайн, навіть коли ми просто переглядаємо будь-які сайти у всесвітній мережі. При цьому мільйони людей не знають про те, як їхня особиста інформація збирається, передається й використовується. Вони не усвідомлюють ризики та не мають уявлення про те, як діяти в разі порушення права на конфіденційність. Для кращої обізнаності з цього питання Рада Європи вирішила заснувати Міжнародний день захисту персональних даних, який відзначається у всьому світі 28 січня, починаючи з 2007 року.

Схожі події: Всесвітній день управління інформацією та Міжнародний день відкритих даних

Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день захисту персональних даних?

Природну потребу в конфіденційності має кожна людина — таким чином ми відділяємо свою приватність від публічності. Межі між цими поняттями різнилися в залежності від епохи та рівня розвитку суспільства. Незалежно від того, було узаконено право на недоторканність особистого життя чи ні, люди завжди прагнули оберігати свою приватність.

Ще з Біблії відомі історії, герої яких відчувають сором та гнів від того, що їхні особисті справи набули публічного розголосу. В кодексі Хаммурапі, а також в Римському праві вже існували заборони на вторгнення в приватну оселю.

В часи Давньої Греції та Давнього Риму люди мали досить обмежені можливості для захисту своєї приватності. Людське життя великою мірою залежало від держави та її правителя, тож про індивідуальну свободу й відокремленість не йшлося. В епоху Середньовіччя системних змін майже не відбулося, але вже траплялися випадки, коли людей карали в судовому порядку за те, що вони підслуховували чи підглядали. Такі прецеденти відомі в Англії з 1361 року. 

З часом недоторканими в деяких країнах стали вважати житло людини та належні їй документи. Так, наприклад, шведський парламент у 1776 році видав закон, згідно з яким органи влади повинні були використовувати інформацію з особистих документів  громадян лише в законних цілях.

В XVIII – XIX століттях  глобальні зміни в економіці та в соціальній сфері призвели до трансформації людського способу життя. Фізична й психологічна конфіденційність розділилися й почали розвиватися окремо. Через процеси урбанізації швидкими темпами зростало населення в містах, а скупчення в людних районах та проживання в багатоквартирних будинках знижувало рівень фізичної приватності. Але з іншого боку, в моральному сенсі життя стало більш відокремленим — містяни мали менше часу слідкувати один за одним, ніж  жителі села, де жодна дрібниця не лишалася непоміченою.

Луї Брандейс

В цей час великої популярності набула так звана «бульварна» преса. Вона стала розповсюдником чуток, сенсацій та фотографій, здобутих без згоди тих, хто був об’єктом цієї інформації.  Саме «бульварна» преса наштовхнула американського юриста Луї Брандейса вперше сформулювати поняття права людини на приватність у статті «Право на приватне життя». За його визначенням, це було «право бути залишеним в спокої». Брандейс переконував, що воно має бути записаним в Конституції США. Вперше в історії пропонувалося захистити людину не тільки від порушення права власності, а й від суто моральних страждань. Це була перша, але далеко не остання спроба правознавців та філософів визначитися щодо поняття права на приватність. 

Загальною декларацією прав людини в 1948 році проголошено право кожної людини на захист від вторгнення в особисте життя, житло чи кореспонденцію. Відтоді в багатьох міжнародних угодах з’явилися посилання на конфіденційність як на природне право людини.

В 1970-х роках почався швидкий розвиток інформаційних технологій, що відкрило широкі можливості для відстежування та збору особистих даних. Цей факт змусив людство більш детально зайнятися темою захисту приватності. Національні закони, що покликані захищати особисті дані, були ухвалені до кінця 70-х у Швеції, Франції, Німеччині та США.

Подією в міжнародному вимірі стала ухвалена до підписання в Раді Європи 28 січня 1981 року Конвенція «Про захист осіб у зв’язку з автоматичною обробкою персональних даних». Цей документ став першим міжнародним інструментом, який точно визначив, що таке персональні дані. Також у ньому прописані механізми того, як може бути захищено право недоторканності особистого життя. Через чверть століття, в 2006-му, 28 січня було оголошено Радою Європи Міжнародним днем захисту персональних даних.

Наразі Політика конфіденційності та захисту персональних даних  повинна бути розміщена на кожному ресурсі інтернету. Під час реєстрації в онлайн-магазині, на форумі чи в соціальній мережі варто перевіряти наявність цього документу і тільки після цього додавати особисту інформацію.

Міжнародний день захисту персональних даних в історії

  • 1890
    В юридичному журналі «Harvard Low Review» опубліковано статтю Луї Брандейса «Право на приватне життя». Вона стала однією з найвпливовіших юридичних статей в історії та вважається класикою юриспруденції.
  • 1948
    Виходить знаковий роман-антиутопія Джорджа Орвелла «1984», в якому описано супердержаву, де тотально контролюється все — не лише особисті дані людей, а й навіть їхні думки.
  • 1991
    В США вперше створено посаду директора з конфіденційності. Започаткувала нововведення маркетингова компанія Acxiom.
  • 1995
    Європейським Союзом ухвалено Директиву про захист персональних даних фізичних осіб.
  • 2010 1 червня
    Закон України «Про захист персональних даних» прийнято Верховною Радою.
  • 2010 6 липня
    Наша країна ратифікувала Конвенцію Ради Європи «Про захист осіб в зв’язку з автоматичною обробкою персональних даних», яка набрала чинності в Україні 1 січня 2011 року.

Часті Питання та відповіді про Міжнародний день захисту персональних даних

Хто в нашій країні контролює дотримання правових норм в сфері особистих даних?

З 2014 року ці обов’язки покладено на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

За якими критеріями визначається «персональність» відомостей про людину?

Дані про людину є персональними, якщо за їх допомогою можливо цю особу ідентифікувати. 

Які види персональних відомостей існують?

До даних загального характеру відносять ім’я, прізвище, стать, дата та рік народження, відомості про освіту, домашню адресу та інші подібні речі. Інший вид даних — делікатні, або вразливі. До них відносять інформацію про расову чи етнічну належність, релігію, політичні уподобання, відомості щодо стану здоров’я та інтимного життя.

Чи можна погодитися в усній формі на обробку своїх персональних даних?

Ні, ця згода є чинною лише тоді, коли її задокументовано, в тому числі в письмовій формі. Електронний цифровий підпис також є можливим для надання згоди.

Заборона людини на обробку її персональних даних взагалі можлива?

Якщо ситуація не пов’язана з національною безпекою, правами людини та економічним добробутом, кожна людина має право на таку заборону.

Як відзначати Міжнародний день захисту персональних даних?

Рада Європи не встановлювала спеціальних правил для проведення Міжнародного дня захисту персональних даних, тому кожна держава фінансує й проводить ті заходи, які вважає необхідними. Чітких правил для відзначення цієї події не існує, але в кожній країні воно відбувається за схожим алгоритмом.

Уряди, парламенти, національні органи з захисту даних проводять заходи для інформування своїх громадян про права на захист персональних відомостей та недоторканність особистого життя. Це можуть бути кампанії, орієнтовані на широку громадськість, освітні проекти для окремих суспільних груп, дні відкритих дверей в агенціях із захисту даних, конференції.

В школах, коледжах, вищих навчальних закладах організовують семінари, на яких молодь знайомлять з основами кібер-безпеки та простими правилами, яких слід дотримуватись, користуючись інтернетом.

Цього дня кожен може не лише дізнатися про правила безпеки у всесвітній мережі, а й проаналізувати рівень своєї захищеності, та, якщо потрібно, підвищити його. Наприклад, не користуватися онлайн-банкінгом чи іншими важливими сервісами через вільний Wi-Fi у кафе або в магазині, не пересилати конфіденційну інформацію через месенджери соціальних мереж. 

Не варто зберігати в пошті листи зі скан-копіями документів, а також переходити за сумнівними посиланнями в електронних листах. Бажано підключити двоетапну автентифікацію, а для оплати онлайн – покупок краще мати окрему картку. Обов’язково варто поспілкуватися з дітьми щодо поведінки в мережі та нагадати їм, що не всьому прочитаному там можна довіряти. Не зайвим буде також встановити програму батьківського контролю.

Чому важлива ця подія? 

Цей день привертає увагу людей до проблемних тем у захисті персональних даних. Ми маємо зрозуміти, що конфіденційність — це відповідальність кожного, щоб створити сприятливе середовище, в якому персональні дані будуть надійно захищені.

В наших комп’ютерах і смартфонах є вся інформація про нас. Коли ми підтверджуємо згоду на обробку особистої інформації, то сподіваємося на те, що вона буде надійно захищеною. Та, на жаль, досить часто ми дізнаємося про витоки персональних даних. А будь-яка особиста інформація, потрапивши до зловмисників, стає потенційно небезпечною для її власника.

Наприклад, банківські установи самі передають персональні дані своїх боржників, наприклад, колекторським компаніям. Механізм відповідальності за такі дії в Україні все ще знаходиться в стадії реформування та переосмислення, тому захищеність особистих даних українців залишається не на найвищому рівні.

28 січня нагадує нам про необхідність змін у законодавстві, які зможуть забезпечити впевненість кожної особи в тому, що персональні відомості про неї зберігають і використовують надійно та добросовісно.

Коли будемо відзначати Міжнародний день захисту персональних даних?

РікДатаДень тижня
202128 січняЧетвер
202228 січняП’ятниця
202328 січняСубота
202428 січняНеділя
202528 січняВівторок