Чому успіх переоцінений і що насправді приносить тривале щастя

Панує думка, що досягнення успіху — фінансового, кар’єрного чи особистого — є запорукою щастя. Ми прагнемо більшого: вищої зарплати, престижнішої посади, визнання. Здається, що як тільки ми досягнемо чергової вершини, прийде довгоочікувана вдоволеність. Однак, як показують дослідження та життєвий досвід багатьох людей, це відчуття часто не настає, а “більше” майже ніколи не здається достатнім.

За даними одного дослідження ¹, американці вважають, що для фінансової безпеки їм потрібен середній річний дохід у $186 000, що більш ніж удвічі перевищує фактичний середній дохід у США $79 000. Щоб почуватися “багатими”, респонденти назвали суму щонайменше $520 000 на рік. Попри те, що в Україні ці цифри для багатьох виглядають недосяжними, вони яскраво підкреслюють головне: прірву між тим, що люди мають, і тим, що, на їхню думку, їм потрібно для щастя.

Численні дослідження ² підтверджують: задоволеність життям не залежить від грошей, досягнень чи матеріальних благ. Високий рівень щастя, який ми відчуваємо після значних успіхів, майже завжди є тимчасовим. Інакше кажучи:

Не в грошах щастя!

І навіть не в їх кількості. Але чому наступне велике досягнення ніколи не приносить тривалого задоволення? Давайте розбиратися.

Адаптація до нового рівня щастя

Відповідь криється у феномені, відомому як гедоністична адаптація, або ще її називають “гедоністична бігова доріжка“.

Гедоністична адаптація – це природна схильність нашого розуму повертатися до стабільного рівня щастя, незалежно від значних позитивних чи негативних подій у житті.

Простіше кажучи: чи ви виграли в лотерею, чи отримали підвищення на роботі, ваш емоційний підйом не триватиме вічно.

Класичне дослідження Брікмана 1978 року ³ порівняло людей, які нещодавно виграли великі суми в лотерею, з тими, хто пережив серйозні нещасні випадки, що призвели до паралічу. Логічно було б припустити, що переможці лотереї будуть значно щасливішими в довгостроковій перспективі. Однак, дослідники виявили інше. Після початкового сплеску щастя, рівень задоволеності життям у переможців лотереї знизився, тоді як у жертв нещасних випадків, після очевидного падіння, він поступово підвищився. З часом обидві групи повернулися до напрочуд схожих рівнів повсякденного щастя.

Якщо успіх — фінансовий, професійний, особистий — не є ключем до тривалого щастя, то що тоді є?

Три шляхи до побудови тривалого щастя

Існують неочевидні стратегії, які пропонують більш стійкий шлях до вдоволення життям:

1. Робіть більше того, що вас надихає

Психолог Джордан Грумет називає це “малою метою” (little-p purpose). Це не про порятунок світу чи запуск мільйонного бізнесу. Йдеться про повсякденні заняття, які змушують вас почуватися живими, врівноваженими та радісними. “Мала мета” орієнтована на процес, а не на результат. Це радість від глибоко важливої для вас діяльності, незалежно від її підсумку.

Для когось це може бути верхова їзда, для іншого — доставка обідів літнім людям, які не виходять з дому. Це може бути заняття мистецтвом, навчання дітей, робота в місцевій пивоварні. Ключовим є те, що це наповнює вас енергією, заряджає. Ви втрачаєте відчуття часу і почуваєтеся собою. Йдеться не про те, щоб щось довести, а про те, щоб бути.

2. Зосередьтеся на становленні, а не на досягненні

Припустімо, ви мрієте стати автором бестселерів. Це мета — потенційно досяжна. Але що станеться, якщо ви її не досягнете? І навіть якщо досягнете, як довго триватиме радість?

Натомість замість того, щоб зациклюватися на досягненні статусу автора бестселерів, зосередьтеся на тому, щоб стати автором. Це означає щоденно сідати писати, відточувати свою майстерність, публікувати щось значуще, незалежно від того, прочитають це 10 людей чи 10 000.

Цей тонкий зсув від результату до ідентичності — від мети до зростання — може кардинально змінити ваше відчуття задоволення. Замість того, щоб гнатися за зовнішніми символами успіху, ви будуєте внутрішню узгодженість та вдоволення.

3. Ставте зв’язки над досягненнями

Дуже цікаві і найтриваліше на сьогодні дослідження щастя дорослих – Гарвардське дослідження розвитку дорослих – спостерігає за учасниками понад 80 років ⁴. Який же його найсуттєвіший висновок? Якість ваших стосунків є найбільшим провісником довгострокового здоров’я та щастя — а не ваш дохід, посада чи статус.

Це означає, що люди важливіші за престиж. Якщо ми хочемо почуватися справді вдоволеними, нам потрібно інвестувати у людей навколо нас. Ми маємо будувати спільноти внутрішньої мети — місця, де ми об’єднані спільними цінностями, взаємною підтримкою та відчуттям приналежності. Чи то сім’я, друзі, місцевий книжковий клуб чи волонтерська команда, саме в цих спільнотах виникає справжній сенс життя.

На закінчення, успіх не є абсолютно марним, але він надмірно переоцінений. Емоційна віддача від нього часто швидкоплинна, розмита гедоністичною адаптацією та нашою культурною одержимістю “наступним великим досягненням”.

Якщо ви дійсно хочете прожити насичене, значуще життя, змістіть фокус. Забудьте про гонитву за успіхом заради самого успіху. Натомість:

• Слідуйте своїй “малій меті” — тим заняттям, які наповнюють вас енергією, які ви робили б, навіть якби ніхто цього не помічав.
• Ставайте тією людиною, якою ви хочете бути — не щоб вразити інших, а тому що це дає вам відчуття цілісності.
• Інвестуйте у зв’язки — ті, що будують спільноти, викликають довіру та дають вам відчуття приналежності.

1. Bankrate. (2024). How much Americans think they need to feel financially secure and wealthy.↩
2. https://www.theatlantic.com/family/archive/2022/06/happiness-success-diminishing-returns/661297/↩
3. Brickman et al., 1978↩
4.  Waldinger, R., & Schulz, M. (2023). The Good Life: Lessons from the World’s Longest Scientific Study of Happiness. Simon & Schuster.↩