День позашкілля
25 вересня в Україні відзначають День позашкілля — свято людей і просторів, де дитяче захоплення може перетворитися на справу життя. Художня студія, спортивна секція, театральний гурток, лабораторія юного дослідника, туристичний клуб чи заняття з програмування — за кожним таким напрямом стоять педагоги, які допомагають дітям не просто проводити вільний час, а пізнавати себе і світ.
Позашкільна освіта часто залишається трохи осторонь від уваги суспільства. Про школу говорять щодня, про університет — під час вступної кампанії, а про гуртки згадують тоді, коли батьки починають шукати дитині нове захоплення. Проте саме тут нерідко робляться перші кроки до майбутньої професії, з’являються друзі, формується впевненість у власних силах і народжується бажання створювати щось своє.
У 2026 році День позашкілля відзначається 25 вересня.
Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.
Історія виникнення Дня позашкілля
День позашкілля — відносно молоде українське професійне свято, яке щороку відзначають 25 вересня. Його поява пов’язана з діяльністю Міжнародної асоціації позашкільної освіти (МАПО) та розвитком української системи позашкільної освіти.
Асоціацію створили у 2016 році, а її президенткою стала професорка Олена Биковська — дослідниця позашкільної освіти, яка багато років працює над розвитком цієї галузі в Україні.
Важливою подією став Міжнародний форум позашкільної освіти, проведений 25 вересня 2017 року в межах реалізації гранту Президента України. Саме з цією датою пов’язують започаткування щорічного відзначення Дня позашкілля. 1
Уже у 2018 році в Києві відбулася міжнародна конференція, присвячена, зокрема, Дню позашкілля. А у квітні 2019 року Міжнародна асоціація позашкільної освіти серед результатів своєї діяльності назвала запровадження відзначення цього свята на всеукраїнському рівні.
Водночас День позашкілля не належить до державних свят, установлених окремим президентським указом. Це професійне свято української позашкільної спільноти, яке підтримують освітні установи, громадські організації та державні органи.
Попри те, що система позашкільної освіти має тривалу історію, саме свято 25 вересня має сучасне українське походження.
Не лише гуртки після уроків
Позашкілля — це значно більше, ніж заняття у вільний від школи час. До системи позашкільної освіти входять заклади, центри, спортивні та мистецькі об’єднання, наукові гуртки, туристично-краєзнавчі клуби та інші форми роботи з дітьми й молоддю.
Для однієї дитини це може бути перше знайомство з музикою. Для іншої — можливість зібрати власного робота, провести науковий експеримент або вийти на сцену перед десятками глядачів. Хтось уперше відчує смак перемоги на спортивних змаганнях, а хтось знайде друзів у туристичному поході.
Головна особливість позашкілля полягає саме у свободі вибору. Тут дитина може пробувати, помилятися, змінювати гуртки, відкривати нові здібності й поступово відповідати на важливе питання: «Що мені справді цікаво?»
Іноді відповідь на нього стає початком великого шляху.
Позашкілля у час війни
Повномасштабна війна змінила українське позашкілля так само, як і всю систему освіти. Повітряні тривоги, вимушене переміщення родин, пошкоджені будівлі, нестабільність навчального процесу та психологічне навантаження стали частиною реальності, у якій працюють педагоги.
Проте гуртки не зникли.
У багатьох громадах заклади позашкільної освіти не лише продовжували навчання, а й перетворювалися на гуманітарні хаби та простори соціальної підтримки для дітей і родин. Педагоги шукали нові формати: працювали дистанційно, організовували онлайн-заняття, майстер-класи, творчі проєкти й конкурси.
Для дитини, яка пережила переїзд, втрату звичного оточення або тривалий стрес, гурток може бути не просто заняттям. Це можливість хоча б на годину повернутися до звичайного дитячого життя: щось намалювати, зіграти роль, створити модель, поспілкуватися з друзями або просто почути слова підтримки від дорослого.
Особливо важливими такі заняття можуть бути для дітей, які втратили звичне коло спілкування. Новий гурток іноді стає першим місцем, де після переїзду з’являються друзі, знайомі дорослі та відчуття належності до спільноти.
Саме тому сьогодні позашкілля дедалі частіше розглядають не тільки як освітній, а й як важливий соціальний простір.
Від малювання до програмування
Сучасне позашкілля давно вийшло за межі традиційного набору гуртків.
Сьогодні дитині можуть запропонувати заняття з програмування, робототехніки, науки, фотографії, музики, танців, спорту, скаутингу, декоративно-ужиткового мистецтва, екології та багатьох інших напрямів.
Навіть цифрові платформи поступово стають частиною цієї системи.
Наприклад, у 2025 році в державній освітній екосистемі «Мрія» з’явився окремий розділ «Мрія.Позашкілля». На момент запуску в ньому було доступно понад 6 тисяч гуртків і секцій.
Цифрові сервіси допомагають батькам і дітям знаходити заняття за інтересами, віком та місцем проживання. Це особливо актуально для родин, які переїхали до іншого міста або шукають нові можливості для розвитку дитини.
Водночас цифровізація не замінює живого спілкування. Вона лише допомагає знайти той простір, де дитина зможе зустріти однодумців, отримати підтримку педагога та спробувати себе в новій справі.
Чому позашкільна освіта важлива саме зараз?
Сьогодні Україна особливо потребує молоді, яка вміє не тільки запам’ятовувати інформацію, а й мислити, створювати, співпрацювати, брати відповідальність і знаходити нестандартні рішення.
Саме такі навички часто формуються поза межами звичайного уроку.
Позашкільна освіта дає дитині можливість працювати над власними проєктами, експериментувати, вчитися на помилках і поступово розвивати самостійність.
За кожним гуртком — маленькі історії, які не завжди потрапляють до статистики.
Хтось приходить на перше заняття сором’язливим і мовчазним, а за кілька років виходить на сцену. Хтось, почавши з простого конструювання, захоплюється інженерією. Хтось у спортивній секції вчиться не лише перемагати, а й гідно переживати поразки. А хтось знаходить у гуртку своє коло людей і вперше відчуває: «Тут мене розуміють».
Не менш важливо, що позашкілля дає дітям можливість спробувати себе в різних сферах без необхідності одразу визначатися з майбутньою професією.
Дитина може захоплюватися малюванням, а згодом відкрити для себе дизайн. Почати з туристичного гуртка й зацікавитися географією або екологією. Прийти на заняття з робототехніки за компанію з другом, а через кілька років обрати інженерну спеціальність.
І навіть якщо захоплення не стане професією, отримані навички, досвід співпраці та нові знайомства залишаться з людиною.
Педагог позашкільної освіти працює в особливому середовищі. Йому потрібно не лише знати свій предмет, а й уміти зацікавити, підтримати, побачити здібності дитини та дати їй простір для самостійності.
На відміну від обов’язкових шкільних предметів, більшість гуртків діти відвідують за власним бажанням. Тому педагогові важливо не просто передавати знання, а й підтримувати інтерес до занять.
У позашкіллі немає потреби бути найкращим від першого дня. Тут можна бути новачком. Можна не знати, як намалювати складну картину, запрограмувати гру чи зіграти музичний твір. Важливіше інше — мати можливість навчитися.
Нові виклики — нові можливості
Українське позашкілля сьогодні змінюється і на рівні державної політики. Серед напрямів розвитку — оновлення змісту освіти, цифровізація, розширення доступу до занять та розвиток практичних навичок.
Важливим питанням залишається доступність.
Дитина з маленького населеного пункту, родина, яка переїхала в інший регіон, або школяр, який навчається дистанційно, також потребують спільноти, розвитку та можливості займатися улюбленою справою.
Для цього недостатньо просто відкрити нові гуртки. Потрібні підготовлені педагоги, безпечні приміщення, обладнання, транспортна доступність і можливість відвідувати заняття незалежно від фінансового становища родини.
Окремим викликом залишається забезпечення безперервності навчання під час війни. Навіть найцікавіша освітня програма не працюватиме повноцінно, якщо дитина не має безпечного місця для занять.
Саме тому майбутнє позашкілля — це не просто більше гуртків. Це створення таких умов, за яких кожна дитина зможе знайти своє місце для розвитку.
Свято тих, хто допомагає мріям ставати планами
День позашкілля — це не просто дата в календарі. Це можливість згадати про тих, хто працює з дитячими мріями щодня.
Бо велика мрія рідко виникає раптово. Спочатку це маленький інтерес: «А що буде, якщо…?» Потім — перший малюнок, перший виступ, перший тренувальний результат, перший винахід або перша перемога. І дуже часто поруч є педагог, який допомагає зробити наступний крок.
Поки в Україні триває війна, особливо важливо зберігати простори, де діти можуть залишатися дітьми — творити, навчатися, дружити, сміятися, відкривати нове й будувати плани.
Адже позашкілля — це не те, що відбувається після справжньої освіти.
Це місце, де дитина вчиться бути собою. І, можливо, саме там одного дня народжується її майбутнє.
Коли будемо відзначати День позашкілля?
| Рік | Дата | День |
|---|---|---|
| 2026 | 25 вересня | П’ятниця |
| 2027 | 25 вересня | Субота |
| 2028 | 25 вересня | Понеділок |
| 2029 | 25 вересня | Вівторок |
| 2030 | 25 вересня | Середа |
