Чи виють вовки на місяць?

Ми стільки разів це бачили у кіно, що здається беззаперечним: вовки виють на місяць. Але чи справді це так?

Зв’язок між вовками й місяцем бере початок із глибокої давнини. У міфах і образах неолітичної доби вовки часто асоціювалися з нічним небом. У давньогрецькій міфології богиня місяця Геката мала поруч собак. У римлян Діана, покровителька полювання й Місяця, також супроводжувалася собаками. У скандинавських сагах згадується пара вовків, які женуться за Місяцем і Сонцем, щоби змінювати ніч і день. А в традиціях народу Сенека з Північної Америки йдеться про вовка, який «оспівав» Місяць у життя.

Оскільки вовки мешкають майже на всіх континентах, крім Південної Америки та Антарктиди, їхня присутність у міфах і легендах — цілком закономірна. Їхня нічна активність лише зміцнила уявлення про «місячний зв’язок».

Вовча мова: не лише виття

Як і люди, вовки мають багатий вокальний репертуар. Окрім виття, вони користуються гавкотом, гарчанням і скигленням для короткої дистанції:

• Гавкіт — оборонна або нападницька реакція, сигнал тривоги.
• Гарчання — ознака домінування або готовності до конфлікту.
• Скиглення — прояв покори або лагідне вітання, особливо між батьками й потомством.

Та саме виття є головним інструментом для далеких повідомлень.

Чому вовки виють?

Попри міфологічні уявлення, вовки не виють на місяць. Вони просто виють — і роблять це найчастіше вночі, тому що є нічними хижаками. А спрямування морди вгору під час виття має просте пояснення: так звук лунає далі. Завдяки високій частоті та довгим нотам вовче виття може поширюватися до 10 км у лісі й навіть 16 км на відкритій тундрі.

Виття виконує кілька важливих функцій:

• Збір зграї — сигнал для зустрічі;
• Навігація — повідомлення про місцеперебування;
• Попередження чужинців — маркування території;
• Пошук партнера — особливо взимку під час сезону парування.

Виття також може передавати інформацію про розмір і здоров’я тіла — великі самці виють на нижчих частотах, і саме це може привабити самок.

Спів хором — соціальна комунікація

Попри поширений образ самотнього вовка, виття часто відбувається в складі зграї, у формі хорового виття. До 12 вовків можуть співати одночасно, кожен на своїй ноті, створюючи враження великої групи. Це допомагає відлякати ворогів або просто слугує способом комунікації — і навіть розваги.

Лідери зграї, або альфа-вовки, зазвичай мають глибший голос і виють частіше. Молоді вовченята теж долучаються до «вокальних тренувань», імітуючи дорослих. Натомість самотні вовки виють рідше — щоб не видавати себе, адже не мають захисту зграї.

Отже, вовки не виють на місяць — вони просто часто виють уночі, що й породило цей стійкий міф. Виття — складна форма спілкування, яка поєднує функції орієнтації, захисту, соціалізації й навіть залицяння. Як і люди, вовки «піднімають голос», щоб бути почутими.