- У Китаї та низці країн Східної Азії Китайський Новий рік – найбільш головне та тривале свято, яке святкують вже 2 тисячі років у проміжку між 21 січня та 21 лютого. З введенням григоріанського календаря, щоб це свято відрізнялось від Нового року за західним стилем, його стали традиційно називати Чунь цзе, або Свято весни.
- У народі Чунь цзе називають «нянь», що означає «рік». Існує легенда про давнє рогате чудовисько, яке ховалося у морі, а напередодні нового року виходило на сушу та занапащало поселення. Називали чудовисько «Нянь», дуже страшилися його та ховалися від нього у горах. Згодом з’ясувалося, що Нянь не виносить шуму, відкритого полум’я та червоного кольору.
- Китайський новий рік – наймасовіше свято на планеті! Згідно зі статистикою, його святкує 1/6 населення земної кулі, включаючи більше 1 млрд громадян Китаю. У найбільших містах світу святкування цього свята поширилося з китайських кварталів на всі вулиці та стало масштабним. За звання найвідомішої події з Різдвом конкурує саме Китайський Новий рік.
- Наймасштабніша за чисельністю міграція людей відбувається щороку під час святкування цієї події. Китайці, які живуть або працюють в інших країнах, повертаються додому, щоб побачитися зі своїми рідними та друзями. Це явище називають Чуньюнь та щороку воно б’є рекорди за чисельністю.
- Китайці готуються до Свята весни завчасно. У 23-й день останнього місяця люди обов’язково проводять генеральне прибирання вдома, задобрюють бога сімейного вогнища Цзяован, який розповідає Небесному імператору про справи та вчинки членів сім’ї. Також очищають думки – позбавляються від негативних емоцій, тяжких спогадів та образ.
- Прихід нового року у Китаї завжди супроводжується спалахами тисячі феєрверків, тому що люди вірять, що це відлякує демонів та невдачу. Також вночі китайці подрібнюють паперові гроші та надруковані злитки золота та спалюють їх, щоб вшанувати пам’ять загиблих рідних та притягнути вдачу. Для привернення удачі вранці феєрверки запалюють знову.
- Китайський Новий рік – свято родинне. У новорічну ніч сім’ї збираються за святковим столом. У перший день відвідують дідусів та бабусь, на другий день шанують померлих, а також до батьків приходять заміжні доньки, на третій та четвертий день батьків дружини відвідують зяті, на п’ятий шанують народження Бога Благополуччя та готують пельмені.
- Всі знають, яку цікавість, особливо щодо особистого життя, можуть проявляти родичі. У Піднебесній цікавість рідних «виходить на найвищій рівень», адже мати нащадка та передати йому своє прізвище – справа честі. Самотні китайці іноді хитрують: наймають фальшиву «другу половину», щоб разом з нею приїхати додому на свята.
- Якщо хтось хоче приєднатися до святкування китайського Свята весни, може почати з цікавої традиції. Подарунки друзям та рідним повинні бути парними – як символ єдності та гармонії. Окрім подарунків китайці, приносять дві мандаринки, які символізують фінансовий достаток. При цьому господарі дому повинні віддячити гостям теж парою мандаринів.
- Існують традиції, які кажуть, що робити не можна. Так, китайці уникають білого та синього кольорів, цифри 4 у подарунках, одязі, прикрасах як символів смерті та жалоби. Також вдома у перші дні року не підмітають, не викидають сміття, не стрижуть волосся, щоб не втратити вдачу, не купують взуття, бо це слово на китайському схоже на слово «труднощі».
Читайте нашу статтю: 10 цікавих фактів про свято Холі
Більше цікавих фактів на нашій «Планеті фактів» в Телеграмі. Приєднуйтесь!
Було цікаво❓Поділіться з друзями! 👇