Гриб, який робить із мурах безвольних зомбі, виявився майстром маскування: він уміє ховатися в мохах. ДНК-аналіз показав, що той самий гриб Ophiocordyceps живе і в комахах-жертвах, і в пухнастих зелених килимах тропічного лісу. Відкриття пояснює, чому інфіковані мурахи перед смертю наполегливо впиваються щелепами саме в ці рослини — можливо, це частина хитрого плану паразита.
Повелитель мурашиної волі
Історія про Ophiocordyceps звучить як сюжет фільму жахів. Спори гриба потрапляють на тіло мурахи, проростають і починають контролювати її поведінку. Заражена комаха залишає свою колонію, підіймається на рослину і — у передсмертній судомі — міцно впивається щелепами в листок чи гілочку. Цей так званий «смертельний захват» триває навіть після смерті. Потім із голови мурахи проростає плодове тіло гриба, яке викидає нові спори, і цикл повторюється. Весь процес займає від 4 до 14 днів.
Донедавна вчені вважали, що гриб — винятковий паразит комах. Але нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus бразильськими науковцями з Національного інституту досліджень Амазонії, змушує переглянути цю думку.
Мох як другий дім
Дослідники зібрали зразки в лісовому заповіднику імені Адольфу Дакі в бразильській Амазонії. Вони обстежили справжні «кладовища мурах» — ділянки, всіяні тілами комах, убитих грибом. До колекції потрапили не лише гриби, що виросли з мурах, а й мох, у який ті впивалися перед смертю.
Метод ДНК-метабаркодингу показав: Ophiocordyceps присутній і в мохах, причому навіть на відстані понад 10 метрів від найближчого інфікованого мурашника. З 19 знайдених заражених комах 11 були прикріплені саме до мохів. Це підтверджує гіпотезу, яку раніше висловлювали науковці: гриб використовує мох не просто як випадкову опору, а як друге середовище існування.
Стратегія виживання
Така «подвійна» стратегія має вагомі еволюційні переваги. Коли в лісі стає мало мурах — наприклад, через сезонні коливання чи зміни клімату — гриб не зникає, а «пересиджує» в мохах. Це так званий ендофітний спосіб життя, коли паразит мирно співіснує з рослиною, не вбиваючи її.
«Ми завжди думали про Ophiocordyceps як про виняткового паразита комах, особливо тих, якими він маніпулює, — каже співавтор дослідження Талес Алвес-молодший. — Наші дані свідчать, що історія набагато складніша: той самий гриб повсюдно присутній у мохових спільнотах навколо».
Маніпуляція вищого порядку
Відкриття додає новий вимір у розуміння механізмів зомбування. Раніше вважали, що гриб втручається лише в роботу м’язів мурахи, змушуючи її щелепи конвульсивно стискатися. Однак тепер дослідники припускають: поведінкою комахи може керувати не просто «команда» від гриба всередині її тіла, а й хімічні сигнали з рослини, яку гриб уже колонізував.
«Добре відома маніпуляція поведінкою, спричинена Ophiocordyceps, може бути не просто результатом взаємодії між грибом і мурахою, а складною системою відносин між грибом, його хазяїном і рослиною, де той самий гриб мовчки живе як ендофіт», — пояснює співавтор дослідження Жоау Паула Машаду де Араужу з Музею природної історії Данії.
Як саме гриб потрапляє в мох, чи може він використовувати інші рослини і чи здатен повністю завершити життєвий цикл без участі комахи — ці питання ще чекають на відповіді. Але одне вже зрозуміло: у світі паразитів сценарій зомбі-апокаліпсису — не вигадка сценаристів, а хитромудра стратегія, розроблена еволюцією.
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
