Цікаві факти про комах

Комахи… Ми любимо й ненавидимо цих створінь, милуємося й гидуємо, боїмося і відчуваємо вдячність водночас. Комахи найрізноманітніші істоти на Землі, вони становлять понад 80% усіх відомих видів тварин. Комахи відіграють важливу роль в екосистемах, запилюючи рослини, переробляючи поживні речовини і навіть контролюючи шкідників. Незважаючи на свій маленький розмір, ці крихітні створіння демонструють неймовірну поведінку, складні системи комунікації та унікальні адаптації. Цікаві факти про комах незліченні, як і кількість комах на планеті. Розглянемо деякі з найбільш дивовижних і захоплюючих фактів про світ комах.

Життєво важлива роль комах

• Комахи відіграють вирішальну роль у підтримці життєдіяльності планети. Вони переносять поживні речовини через ґрунт, запилюють квіти та сільськогосподарські культури, поширюють насіння, формуючи основу глобального харчового ланцюга.
• Однак їхні популяції швидко скорочуються через зміну клімату, пестициди та втрату середовищ існування.
• Такі комахи, як медоносні бджоли, виробляють мед, а шовкопряди – шовк, які є цінними ресурсами для людини.
• Метелики — одні з найважливіших запилювачів. Багато рослин запилюються тільки ними. 
• До того ж ці комахи і їхні гусениці служать їжею птахам. І не тільки їм: в країнах Азії лялечки тутового шовкопряда, підсмажені в олії, цінуються як вишукані ласощі. У Південній Африці вживають в їжу копчених гусениць павлиноглазка беліни.
• Ще про користь метеликів: людство зобов’язане винаходом шовку метелику-шовкопряду. Цей винахід було зроблено майже за 2500 років до нової ери.
• Для виробництва 1 кг шовку потрібно більше 4 000 коконів шовкопряда.
• Самці шовковичного шовкопряда можуть розпізнати запах самки в повітрі у співвідношенні лише кілька сотень молекул на 25 квінтильйонів молекул повітря на кубічний сантиметр.
• Комахи відіграють важливу роль в екосистемах по всьому світу. Вони запилюють рослини, розкладають органічні речовини і є важливим джерелом їжі для інших тварин. Наприклад, підраховано, що птахи споживають 400-500 мільйонів тонн комах щороку!¹
• Комахи, такі як жуки, мурахи та терміти, сприяють розкладанню мертвих органічних речовин, таких як рослини і тварини, перетворюючи їх на багатий поживними речовинами ґрунт, який підтримує ріст рослин.
• Хижі комахи, в тому числі сонечка, павуки та деякі види ос, допомагають контролювати популяцію шкідливих сільськогосподарських шкідників, зменшуючи потребу в хімічних пестицидах.
• Комахи слугують основним джерелом їжі для багатьох видів, включаючи птахів, амфібій, рептилій та ссавців, таким чином підтримуючи біорізноманіття та здоров’я екосистем.
• Деякі комахи, такі як бабки та піденки, слугують біоіндикаторами, допомагаючи вченим оцінювати стан екосистем, вказуючи на рівень забруднення води та повітря.
• Коли мільйони екскрементів великої рогатої худоби почали завдавати шкоди австралійським землям, гнойові жуки були завезені, щоб допомогти вирішити проблему. Жук-гнойовик може тягнути в 1141 раз більше власної ваги – це все одно, що людина тягне шість двоповерхових автобусів!²

Цікаві факти про комах

• Комахи існують близько 350 мільйонів років, тоді як люди з’явилися лише 300 000 років тому.
• Бабки існують вже понад 300 мільйонів років.
• Комахи можуть чудово почуватися майже в будь-якому середовищі існування, і за оцінками вчених, на Землі живе приголомшлива цифра 10 квінтильйонів комах. На сьогоднішній день ентомологи – вчені, які вивчають комах – ідентифікували мільйон видів, але є оцінки, які свідчать про те, що до чотирьох мільйонів видів залишаються невідкритими.¹
• Найдавніша скам’янілість комахи, знайдена в Шотландії, – це щелепна кістка, що датується віком від 408 до 438 мільйонів років. Найдавніша скам’янілість крилатої комахи має вік близько 330 мільйонів років, що вказує на те, що комахи були одними з перших тварин, які покинули океани і заселили сушу під час Девонського періоду близько 400 мільйонів років тому.((https://www.nationalgeographic.com/animals/topic/insects))
• Лише у Сполучених Штатах налічується близько 91 000 видів комах, а в усьому світі було ідентифіковано близько 1,5 мільйона видів.
• Усі комахи належать до типу Членистоногі, групи, до якої також входять омари, павуки та багатоніжки. Однак комах відрізняє особлива будова тіла: вони мають три пари зчленованих ніг, сегментоване тіло, екзоскелет, одну пару вусиків і, як правило, одну або дві пари крил.
• Бджоли можуть пролітати до 100 км за один день, збираючи їжу.
• Медоносні бджоли повинні зробити близько десяти мільйонів вильотів, щоб зібрати достатньо нектару для виробництва 0, 5 кг меду.
• Бджола махає крилами 190 разів на секунду, що в сумі складає неймовірні 11 400 разів на хвилину.
• Одна колонія медоносних бджіл може виробляти близько 100 кг меду щороку, що достатньо для наповнення 220 банок!

• Мурахи вражають своєю силою, вони здатні підняти вантаж, що в п’ятдесят разів перевищує їхню власну вагу. ³
• У світі існує майже стільки ж видів мурах (8 800), скільки видів птахів (9 000).
• Мурахи-бульдоги можуть стрибати на відстань, що в сім разів перевищує довжину їхнього тіла.

• Спостерігали, як оси «п’яніли» і втрачали свідомість після того, як харчувалися ферментованим соком.
• У деяких видів термітів матка може відкладати до 40 000 яєць на день.
• Мухи зазвичай є першими комахами, які прилітають на труп тварини після її смерті.
• Кімнатні мухи відчувають смак лапками. У мух на лапках є смакові рецептори, які називаються хемосенсилії. Коли муха сідає на щось – чи то на вашу їжу, чи то на відходи тваринного походження – вона ходить навколо, щоб «спробувати» це на смак. Оскільки мухи не можуть жувати, вони відригують травні соки, щоб розщепити їжу, перш ніж проковтнути її.⁴
• Щоб пережити зимові морози, багато комах замінюють воду в організмі гліцерином – хімічною речовиною, яка діє як антифриз.
• Справжні мухи мають лише одну пару крил, а іноді взагалі не мають жодних, оскільки їхня друга пара крил еволюціонувала в органи рівноваги, відомі як хальтери.
• У Бразилії гусінь яструбиного метелика, коли їй загрожує небезпека, піднімає голову і роздуває грудну клітку, імітуючи голову змії.³
• Гусениці мають 12 очей! У гусениці зазвичай 12 очей, по 6 з кожного боку голови. Ці очі називаються стеммами (ocelli) і виглядають як маленькі чорні крапки. Однак, незважаючи на наявність такої кількості очей, вони забезпечують гусеницям лише базове сприйняття світла й тіні, що допомагає їм орієнтуватися в навколишньому середовищі, але не дає чіткого зору.
• Лономія – найнебезпечніша гусениця на Землі. Вона здатна випустити таку кількість токсинів, яка запросто може вбити людину. Дуже отруйні гусениці є причиною кількох смертей щороку, особливо на півдні Бразилії.

Жук-бомбардир відомий своїм унікальним та ефективним захисним механізмом. Коли йому загрожує небезпека, він викидає гарячий, отруйний хімічний аерозоль з кінчика черевця зі звуком, схожим на хлопання. Спрей утворюється в результаті реакції між двома хімічними сполуками, гідрохіноном і перекисом водню, які зберігаються в окремих резервуарах у черевці жука і за потреби змішуються в третій камері з водою і каталітичними ензимами. Теплота реакції доводить суміш до температури, близької до температури кипіння води, і утворюється газ, який спричиняє викид. Кипляча рідина викидається із швидкістю 10 м/с. Викиди відбуваються серіями по 4-9 «пострілів» поспіль. Спрей може бути смертельним для комах і дрібних істот, що атакують, і болючим для людської шкіри.

• Комарі люблять смердючі ноги. Ви коли-небудь помічали, що комарі кусають вас за ступні та щиколотки, коли ви ходите в босоніжках або босоніж? Це тому, що їх приваблює запах спітнілих ніг і шкарпеток. Комарі покладаються на нюх, а не на зір, тому ваш запах (приємний чи ні) відіграє велику роль у їх привабленні.⁴
• Клопи схожі на вампірів. Клопи були майже знищені після Другої світової війни, але знову повернулися. Ці шкідники живляться кров’ю ссавців і птахів і можуть виживати місяцями без їжі, що ускладнює їх знищення. Клопи кусають людей, щоб харчуватися їхньою кров’ю, що може викликати свербіж, почервоніння і алергічні реакції на місцях укусів. Укуси клопів часто відбуваються вночі, що призводить до порушення сну, стресу і тривожності. Є ймовірність перенесення інфекційних хвороб, а також постійне розчісування місць укусів може сприяти розвитку інфекцій через пошкодження шкіри. Присутність клопів у будинку викликає сильний стрес, тривогу та почуття відрази, що може призвести до депресії або інших психологічних розладів. Клопи швидко розмножуються та можуть захоплювати великі площі в будинку, що ускладнює їхню ліквідацію.
• Цикади вважають за краще жити в місцях, де літо довге і тепле, а зима коротка і не дуже холодна.
• Цикади використовують спеціальну звукову мембрану, що приводиться в коливання м’язами. Металевий звук, що виходить, резонує в спеціальних порожнинах усередині тіла, досягаючи великої гучності. «Співають» у більшості видів цикад тільки самці з метою привабити самку. Самки ж видавати звуки не можуть.
• Деякі світлячки спалахують синхронно, коли збираються у великі групи.
• Цвіркуни чують ногами. Цвіркуни, як і коники, катидіди та сарана, мають вуха на передніх лапках прямо під колінами. Цікаво, що цвірінькають лише самці цвіркунів, причому вони співають різні пісні для спарювання, відлякування інших самців і сигналізації про небезпеку.⁴
• Водяний скорпіон дихає під водою за допомогою трубки, схожої на трубку, розташованої на його череві.
• Метелик червоного листоноші стає отруйним, харчуючись отруйними рослинами.

• Метелики «пробують на смак» за допомогою лапок.
• Коники запасають енергію для стрибків у спеціальних органах, розташованих на задніх лапках.
• Коники існували ще до того, як по землі бродили динозаври.
• Великий водяний човняр (Water Boatman) або Гребляк дихає через своє черевце за допомогою спеціалізованої системи, яка дозволяє йому збирати і зберігати бульбашку повітря на своєму тілі. Комаха використовує пластинчасте дихання, при якому вона затримує шар повітря навколо свого черевця та під крилами за допомогою тонких волосків. Ця повітряна бульбашка виконує роль зябер, що дозволяє водяному човняру видобувати кисень з води під час занурення. Він може перебувати під водою тривалий час, періодично виринаючи для поповнення повітряної бульбашки.

• Самці довгоносиків-жирафів використовують свої довгі шиї, щоб битися один з одним.²
• Таргани існують мільйони років. Таргани повзають по землі вже понад 200 мільйонів років, починаючи з Юрського періоду. Хоча міф про те, що вони можуть пережити ядерний вибух, перебільшений, вони неймовірно живучі і навіть можуть прожити до тижня без голови! Таргани можуть прожити тиждень без голови, місяць без їжі та два тижні без води. Вони також блискавично швидкі, здатні бігати зі швидкістю майже 2 милі на годину. Ці падальщики їдять практично все, хоча віддають перевагу солодкій їжі.⁴
• Скорпіони народжують живих малюків. На відміну від комах, які відкладають яйця, скорпіони народжують живих малюків – іноді до 100 за раз! Малюки катаються на спині матері, поки їхній екзоскелет не затвердіє, що зазвичай займає від 10 до 20 днів.⁴

Комахи-хижаки

• Приблизно третина всіх видів комах є хижими, і більшість з них віддають перевагу полюванню, а не перебиранню гниючих решток чи гною.³
• Шершень – хижак. Улюблена закуска шершнів? Бджоли!
• Помилкова ідентифікація: манія «шершнів-вбивць. У 2020 році поява північного гігантського шершня (прозваного «шершнем-вбивцею») у штаті Вашингтон викликала широке занепокоєння. Ця дводюймова комаха, відома своїми агресивними нападами на бджіл, швидко стала мішенню для знищення. Завдяки швидким діям, з 2022 року північних гігантських шершнів не бачили в США. Однак люди все ще плутають цих шершнів зі схожими на них комахами. Багато хто плутає місцеву осу «вбивцю цикад» або «європейського шершня» з північним гігантським шершнем. Вбивця цикад – місцева оса з нерегулярними жовтими смугами і чорним тілом, і вона рідко жалить людей. На відміну від них, *північний гігантський шершень*, що походить зі Східної Азії, має золотисте забарвлення з більш рівномірними смугами і гострішими вусиками. Шершень європейський, завезений до Північної Америки у 1800-х роках, є єдиним справжнім видом шершнів у США, якого часто плутають зі своїми більш небезпечними родичами.
• Одне сонечко може з’їсти понад 5 000 комах протягом свого життя.
• Деякі різновиди сонечок небезпечні. Наприклад, сонечко-арлекін (19-плямисте) небезпечне, бо може сильно ущипнути своїми міцними щелепами, особливо якщо голодне.
• Хоча укус не отруйний, після нього може залишитися хвороблива шишка, а іноді з’являється алергічна реакція. Найпоширеніша — ринокон’юнктивіт, що виникає, якщо доторкнутися очей рукою, яка контактувала з комахою.
• 19-плямисті сонечка поширені на територіях від Сибіру, ​​Казахстану і Узбекистану на захід через південь росії до Гімалайських гір і на схід до узбережжя Тихого океану і Японії, включаючи Монголію, Китай, Корею і Тайвань.
• Щоб уникнути небезпеки, сонечка іноді прикидаються мертвими.

Дрозофіли

• Плодові мушки (дрозофіли) можуть бути неприємністю в домогосподарствах, особливо на кухнях, де їх приваблюють місця, де зберігаються фрукти. Ці крихітні комахи швидко розмножуються, утворюючи великі популяції, які можуть спричиняти неприємні запахи та створювати значний дискомфорт. У деяких випадках люди можуть навіть відчувати алергічні реакції на мух або їхні виділення.
• Однією з головних проблем, пов’язаних з плодовими мухами, є їх здатність переносити і потенційно поширювати різні інфекційні захворювання. Хоча їх приваблюють насамперед гнилі фрукти, вони також можуть контактувати з бактеріями та іншими шкідливими мікроорганізмами, які потім можуть переносити на харчові поверхні.
• Цікаво, що дрозофіла також є ключовим організмом у наукових дослідженнях. Ці плодові мушки інтенсивно вивчаються в генетиці завдяки короткому життєвому циклу, простому геному та тому факту, що багато їхніх генів мають прямі людські аналоги. Насправді, дослідження дрозофіли сприяли кільком проривам у розумінні хвороб і генетичних мутацій.
• Ще одним цікавим фактом є те, що плодові мушки мають винятковий нюх, який вони використовують для пошуку джерел їжі. Вони особливо вправні у виявленні ферментації, що дозволяє їм знаходити стиглі або перестиглі фрукти. Крім того, їхнє швидке розмноження дозволяє вченим спостерігати еволюційні зміни за короткі проміжки часу, що робить їх ідеальними для вивчення природного відбору в дії.
• Незважаючи на те, що вони маленькі і часто розглядаються як шкідники, плодові мухи відіграють важливу роль як в науці, так і в природі, а їхня присутність дозволяє зазирнути у складний світ генетики та адаптації.
• Плодові мушки або дрозофіли були першими живими істотами, відправленими в космос.

Жук-олень

• Жуки-олені є одними з найбільших жуків в Європі, самці досягають до 7,5 см в довжину. Самці жука-оленя відомі своїми вражаючими, схожими на роги щелепами, які використовуються в боротьбі з іншими самцями за територію та партнерів.
• Личинки живляться гниючою деревиною і розвиваються до 6 років, перш ніж заляльковуються і стають дорослими особинами.
• Дорослі жуки-олені живуть лише кілька місяців, переважно влітку, і їхня основна мета – розмноження.
• У багатьох регіонах жуки-олені перебувають під загрозою зникнення через втрату середовищ існування, зокрема, через вирубування мертвої деревини, яка має вирішальне значення для їхніх личинок.

Лицарський довгоносик

• Лицарський довгоносик (Jousting Weevil) – жуки з головами, схожими на списи, вступають у битви, борючись за увагу самок. Вигравши бій, самець спаровується з самкою і охороняє її, накриваючи головою її тіло, поки вона свердлить отвір у дереві, щоб відкласти запліднені яйця.
• Лицарські довгоносики мають ще одну прикметну особливість: величезний діапазон розмірів. Найменший довгоносик може бути в 26 разів меншим за найбільшого – така різниця в розмірах не спостерігається в інших комах, ссавців чи птахів. Єдиний вид з більшою різницею в розмірах – жирафовий довгоносик. Для порівняння, в 11 рядах комах різниця в розмірах імаго зазвичай сягає лише трьох разів.⁵
• Значна частина цієї варіації розмірів походить від їхніх списів, які у найбільших самців можуть становити 69% довжини їхнього тіла.⁶
• Незважаючи на свою велику зброю, меншим самцям все ж вдається підкрадатися до самок і спаровуватися з ними, коли більші самці відволікаються.
• Цікаво, що у менших самців розвинулися більші яєчка, які, на думку вчених, дозволяють їм переносити більше сперми, ніж їхнім більшим суперникам, що є можливою перевагою в цьому конкурентному середовищі.
• Ця інтенсивна конкуренція виникає через рідкість повалених дерев, де збираються жуки. Одне повалене дерево може привабити 400 жуків на квадратний метр, створюючи щільне поле бою як для спарювання, так і для відкладання яєць.

Дива мімікрії

• Рід метеликів Heliconius вирізняється своєю унікальною здатністю харчуватися квітковим пилком, який допомагає їм виробляти ціаногенні глікозиди – хімічні речовини, які роблять їх огидними для хижаків. Вони відлякують хижаків своїми яскравими, сміливими кольоровими візерунками – стратегія захисту, відома як апосематичне забарвлення.⁷

• Гібриди з роду Heliconius особливо вирізняються своїми виразними кольоровими візерунками. У межах цього роду групи метеликів імітують попереджувальні кольори один одного, утворюючи так звані кільця мімікрії. Ці спільні кольорові візерунки слугують колективним захисним механізмом, оскільки хижаки з більшою ймовірністю уникатимуть метеликів зі знайомим попереджувальним забарвленням.
• Щороку мільйони мігруючих метеликів східного метелика-монарха здійснюють неймовірну подорож, долаючи до 3 000 миль від півдня Канади та Великих рівнин США до гірських лісів Мексики, щоб врятуватися від зимових холодів.
• Однак кількість монархів, які здійснюють цю довгу міграцію, значно зменшилася. Новий звіт, опублікований мексиканським урядом та природоохоронними організаціями, показав, що цієї зими на 59 відсотків менше метеликів здійснили цю подорож порівняно з попереднім роком. Таке різке скорочення свідчить про тривожну тенденцію для цього виду, який стикається зі зростаючими загрозами через зміну клімату та втрату середовищ існування.
• Фасмиди, широко відомі як комахи-палички або комахи-листоїди, є майстрами камуфляжу, які бездоганно зливаються з навколишнім середовищем, щоб уникати хижаків. Ці рослиноїдні комахи імітують листя, гілки та кору, що робить їх майже непомітними серед листя. Їхні хижаки шукають комах, щоб поїсти, але часто обманюються рослинним виглядом фасмид.⁸

• Як пояснює ентомолог Тіс Бюшер, фаміди часто залишаються нерухомими, знаходячи місця проживання з невеликою конкуренцією. З часом вони еволюціонують, щоб відповідати своєму середовищу. Наприклад, листяні комахи в посушливих регіонах можуть набувати більш коричневого відтінку, в той час як ті, що живуть у тропічних лісах, як правило, залишаються зеленими.
• Камуфляж у фасмид не обмежується дорослим віком – він є частиною кожної стадії їхнього життя. Наприклад, велетенська комаха-колючка (Extatosoma tiaratum) у дорослому стані виглядає як зім’яте листя. Її молоді особини нагадують мурах, а потім короїдів, тоді як яйця схожі на насіння. Ці яйця розносять павукоподібні мурахи, які з’їдають лише поживну головку капітулум. Коли фасміда вилуплюється, вона нагадує мураху, забезпечуючи собі захист від хижаків. Згодом вона забирається на дерева і зливається з корою та листям.
• Яйця фасмид не менш захоплюючі. Яйця велетенської колючої комахи схожі на насіння, щоб уникнути виявлення. В Індонезії яйця Phyllium letiranti імітують насіння тропічної гарбуза плюща. Ці яйця не тільки замасковані, але й мають адаптивні властивості: загартована шкаралупа регулює вологість і радіацію, а блискучі чорні плями можуть допомагати в терморегуляції.
• Існує павук, який виглядає як сумнозвісна чорна вдова, але завдає набагато менш сильного укусу. Ці павуки, відомі як павуки-несправжні вдови, мають багато спільних з чорними вдовами фізичних ознак, таких як веретеноподібні ноги та глобусоподібне тіло, а також мають мітки на черевці. Однак їхні мітки менш помітні, ніж яскраво-червоний пісочний годинник чорної вдови.⁹
• Отрута чорної вдови у 15 разів сильніша за отруту гримучої змії, але, незважаючи на її страхітливу репутацію, смерть від укусів чорної вдови неймовірно рідкісна: з 1983 року в США не було зареєстровано жодного смертельного випадку.
• Несправжня вдова є яскравим прикладом «мімікрії в природі», коли деякі тварини еволюціонують, щоб бути схожими на більш небезпечні види. «Багато комах використовують мімікрію, щоб обманювати хижаків та інших людей навколо себе, – розповідає Джулі Петерсон, ентомолог з Університету Небраски-Лінкольна. Цей природний обман поширений серед 900 000 відомих видів комах на Землі.
• Наприклад, мухи-метелики імітують бджіл чорно-помаранчевими мітками, щоб обдурити хижаків і змусити їх думати, що у них болюче жало, хоча насправді вони нешкідливі.

1. https://www.nationalgeographic.com/animals/topic/insects [↩] [↩]
2. https://www.natgeokids.com/uk/discover/animals/insects/15-facts-about-bugs/ [↩] [↩]
3. https://www.si.edu/spotlight/buginfo/fun-facts-bugs [↩] [↩] [↩]
4. https://www.officialpestprevention.com/interesting-facts-bugs-and-pests/ [↩] [↩] [↩] [↩] [↩]
5. https://www.nationalgeographic.com/animals/article/jousting-weevils-bodies-size-mating-panama [↩]
6. https://www.nationalgeographic.com/animals/article/jousting-weevils-bodies-size-mating-panama [↩]
7. https://www.nationalgeographic.com/science/article/oldest-hybrid-butterfly-species [↩]
8. https://www.nationalgeographic.com/animals/article/phasmids-stick-leaf-insects-eggs-camouflouge [↩]
9. https://www.nationalgeographic.com/animals/article/bugs-insects-lookalikes-spiders-hornets [↩]