Протягом останнього десятиліття медична наука дедалі більше звертає увагу на зв’язок між імунітетом людини та тваринами, з якими ми живемо. Дослідження показують, що життя поруч з домашніми чи сільськогосподарськими тваринами з раннього віку може суттєво знизити ризик розвитку алергій, астми та навіть автоімунних захворювань. Про це повідомляє BBC з посиланням на наукові дослідження.
Особливий інтерес дослідників привернула громада амішів у США — нащадків європейських переселенців, які досі ведуть традиційний спосіб життя, займаючись сільським господарством і уникаючи сучасних технологій. Попри глобальне зростання кількості випадків алергій і астми серед дітей, в амішів ці хвороби зустрічаються значно рідше.
У 2012 році вчені порівняли імунну систему дітей з амішів та хуттеритів — іншої релігійної сільськогосподарської громади. 1 Попри схожий генетичний фон і спосіб життя, хуттерити мають у 4–6 разів вищу захворюваність на алергії. Ключова відмінність — аміші живуть безпосередньо поруч із худобою, а хуттерити — ні.
У 2016 році дослідження підтвердило 1: у дітей-амішів активніші регуляторні Т-клітини — ключові елементи імунної системи, що приглушують надмірні реакції на нешкідливі подразники. А в пилу їхніх будинків знайшли значно більшу різноманітність мікробів — переважно з тварин.
Подібні закономірності виявили й у дітей, які виросли на альпійських фермах чи мали багато домашніх тварин. Так званий “ефект міні-ферми” вказує на зниження ризику алергій на 13–14% у тих, хто ріс з собакою, і до 50% — у тих, хто жив на фермі з великою рогатою худобою. 2
Ці мікроби — не просто випадкові гості. Вони можуть тимчасово потрапляти на шкіру чи слизові людини, стимулюючи імунну відповідь. Проте немає доказів, що тваринні мікроби закріплюються в нашому організмі надовго. Згідно з дослідженнями, тварини, ймовірно, виступають своєрідними “мобільними переносниками” людських мікробів між членами сім’ї, активуючи при цьому імунну систему.
Давні мікробіоми в сучасному світі
Професор Фергус Шенаган, вивчивши мікробіом мандрівної громади ірландських тревелерів, виявив, що він близький до мікробіомів доіндустріальних суспільств — наприклад, кочових племен Монголії чи Танзанії. І хоча тревелери мають загалом низький рівень здоров’я через соціальні умови, автоімунні захворювання серед них майже не трапляються.
Ці дані свідчать про те, що контакт із тваринами, який був звичним для людей протягом більшої частини історії, може бути критично важливим для правильного розвитку імунної системи.
Дослідники наголошують: жити з тваринами — не універсальний захист від хвороб. Але це важлива складова формування збалансованої імунної відповіді. І навіть у зрілому віці спільне життя з собакою може стимулювати фізичну активність і нові мікробні впливи, підтримуючи здоров’я.
Сьогодні вивчаються можливості використання “тваринної терапії” для покращення здоров’я літніх людей або дітей з міського середовища. Наприклад, у Італії дітей без тварин вдома возили на ферму, де вони регулярно контактували з кіньми. За результатами, у їхніх кишкових мікробіомах почали з’являтися корисні метаболіти.
Наші домашні тварини — це більше, ніж просто друзі. Вони є частиною складної екосистеми, що формує і підтримує нашу імунну систему. Повернення до тіснішого зв’язку з тваринним світом може бути ключем до розуміння й профілактики хронічних захворювань, поширених у сучасному світі.
Підписуйтесь на розсилку "Цікаві статті"
Кожної пʼятниці ми надсилатимемо вам нові цікаві статті за тиждень у вашу поштову скриньку. Відписатися можна будь-коли. Наш контент на 100% безплатний.
