Цікаві факти про татуювання
У різних культурах ставлення до татуювань було і залишається різним. У Стародавньому Єгипті, наприклад, мати їх могли тільки представники вищого стану, а в Японії і по сьогодні татуювання асоціюються з якудза і іншим кримінальним світом. Людей з татуюваннями на відкритих частинах тіла в цій країні часто не пускають в пристойні місця, причому навіть іноземців. Хоча півтори тисячі років тому в тій же Японії татуювання були імператорським привілеєм.
Зміст
Тату і боді-арт в цілому мають довгу історію становлення і формування. Протягом всього часу накопичилося багато цікавих випадків, фактів і подій, якими ми вирішили поділитися з вами до Всесвітнього дня татуювання.
У вісімнадцятому столітті, коли мандрівник Джеймс Кук здійснив свою подорож на Таїті, він привіз до Європи мешканця острова, тіло якого було повністю прикрашено різними малюнками. Вважається, що саме після цього випадку європейці почали так цікавитися натільними малюнками.
Тату-індустрія в сучасному світі величезна, особливо в країнах Заходу. В одних Сполучених Штатах населення щорічно витрачає понад півтора мільярда доларів в тату-салонах, і це лише офіційна статистика.
Саме в США була винайдена перша тату-машинка, причому ще у 1891 році.
Деякі бренди практикують татуювання як спосіб реклами. Наприклад, компанія Гарлі-Девідсон дає знижку всім покупцям, на тілі яких присутній їх логотип чи назва.
Арттерапія проти стресу
Мистецтво татуювання було відомо ще стародавнім людям. Археологам вдалося виявити примітивні інструменти для їх нанесення на тіло, датовані десятим тисячоліттям до нашої ери. Нашим предкам татуювання теж були відомі, найстарішим згадками про них – близько півтори тисячі років.
Одні з найдавніших тату-традицій і донині існують в Новій Зеландії. Маорі, корінні новозеландці, вже багато століть часто покривають татуюваннями все тіло. Раніше ці візерунки на шкірі розкривали коротку біографію власника і були знаком його статусу, сьогодні ж це скоріше данина традиції.
Одні з найдавніших тату-традицій і донині існують в Новій Зеландії. Маорі, корінні новозеландці, вже багато століть часто покривають татуюваннями все тіло. Раніше ці візерунки на шкірі розкривали коротку біографію власника і були знаком його статусу, сьогодні ж це скоріше данина традиції.
На фото вождь народу маорі, кінець XIX – початок XX століття
А ось в Стародавній Греції і Стародавньому Римі ставлення до татуювань було негативним. Ними мітили небезпечних злочинців, щоб ті не могли сховатися, якщо їм вдасться втекти. Причому наносили татуювання безпосередньо на обличчя.
Сучасні тату-машинки майже не ушкоджують шкіру, але традиційні методи нанесення татуювань часто бувають дуже травматичні. Деякі з них фактично поєднані зі шрамуванням. Дехто, втім, вважає, що це додає малюнку об’єму.
Відомо, що бажання зробити тату може бути відображення внутрішніх психологічних потреб людини, на які вона хоче звернути увагу. Це може бути прагнення до свого коріння, спроба побороти свої страхи чи інтегрувати тіньові структури. Саме тому, вирішивши ці питання, або перейшовши до наступного етапу розвитку, люди часто намагаються позбавитися татуювань. Адже вони вже не відповідають їх психологічному стану.
Марнославство: причини, наслідки та подолання
Отримуйте сповіщення про нові статті в телеграм-каналі «DAYTODAY». Приєднуйтесь!
Американець Джордж Рейнджер, колекціонує на своєму тілі татуювання із зображенням героїв діснеївських мультиків. На його животі розташована русалонька, на спині – Алладін, а в паху – 101 далматинець. Усього на його тілі налічується близько 500 мультиплікаційних героїв.
Згідно з американською статистикою, жінки частіше роблять татуювання, ніж чоловіки, але при цьому вони також частіше їх і зводять за допомогою лазера. Близько 23% американських жінок носять на своєму тілі хоча б одне татуювання, в той час, як відсоток татуйованих чоловіків сягає всього лише 19%.
Читайте також: Арттерапія проти стресу
Не буває тимчасових татуювань. Татуювання можна звести, але це складний, дорогий і болючий процес, до того ж без гарантованого результату. Та й шрами після нього все одно можуть залишитися. Чорні пігменти – найлегші для видалення за допомогою лазера. Чорний колір поглинає більше лазерних променів, ніж будь-який інший колір, що дозволяє більш ефективно руйнувати пігмент. Найскладнішими кольорами для видалення є зелені та жовті відтінки. Існує кілька видів виведення татуювань: хімічний – за допомогою хімічних речовин; термічний – за допомогою лазера; механічний – шляхом зрізання верхніх шарів шкіри.
Цікаво, що багато відомих людей мали татуювання, хоча цей факт зазвичай не афішується.
Так, татуювання були у видатного вченого Альберта Ейнштейна і знаменитого політика Вінстона Черчилля.
фото – жарт 😉
Буддійські монахи в деяких країнах активно покривають свої тіла татуюваннями. У Таїланді багато з них мають безліч традиційних візерунків на тілі. Причому традиційні тайські татуювання, відомі, як “сак янт”, відповідно до звичаїв наносяться тільки в монастирях. Сучасні тайські тату-салони відмовляються татуювати сак янт клієнтам, якщо дорожать своєю репутацією і поважають традиції.
Чим відрізняється перманентний макіяж від тату?
Чому заняття мистецтвом — це тренування для мозку
Сьогодні дуже популярний перманентний макіяж. Перманентний макіяж — це мистецтво делікатного введення пігменту у верхні шари шкіри для створення стійкого естетичного ефекту.
Це гармонійне поєднання косметології та живопису, що дозволяє:
- Підкреслити природну форму брів, губ чи очей.
- Зберегти бездоганний вигляд 24/7 без щоденних зусиль.
- Надати обличчю виразності, яка виглядає максимально натурально і м’яко зникає з часом.
Основні відмінності полягають у глибині введення пігменту, його складі та тривалості ефекту. Хоча технічно обидва процеси є мікропігментацією шкіри, вони мають різне призначення та наслідки.
1. Глибина залягання
При перманентному макіяжі голка проникає на глибину приблизно 0,3–0,8 мм. Це дозволяє пігменту вимиватися разом із природним оновленням клітин шкіри. Класичне татуювання б’ється на глибину 1–2 мм, де обмінні процеси значно повільніші, тому малюнок залишається назавжди.
2. Склад барвників
Пігменти для обличчя розроблені так, щоб імунна система організму могла їх поступово розщеплювати. Вони мають дрібнішу молекулярну структуру. Тату-фарби містять важчі сполуки (металів, спиртів), які капсулюються в шкірі та не виводяться лімфою.
3. Зміна відтінку
- Перманент — з часом пігмент просто втрачає інтенсивність (“виходить у нуль”).
- Тату — через глибоке залягання чорний колір часто заломлюється через шари шкіри та починає здаватися синім або графітовим, а коричневий — червоним. Для обличчя це критично, тому тату-фарби там не використовують.
4. Травматичність
Шкіра обличчя набагато тонша за шкіру на тілі. Апарати для перманенту працюють значно м’якше, щоб не допустити утворення рубців. Тату-машинки працюють агресивніше, оскільки розраховані на роботу з грубшими ділянками шкіри (руки, спина, ноги).
Іноді перманентний макіяж називають “татуажем”, що створює хибне враження вічності процедури. Насправді професійний перманент — це завжди тимчасове рішення, яке підлаштовується під вікові зміни обличчя.
| Характеристика | Перманентний макіяж | Татуювання |
| Глибина введення | Поверхнева (епідерміс та верхня дерма) | Глибока (дерма) |
| Склад пігменту | Мінеральні або органічні (розпадаються) | Синтетичні (стійкі до розпаду) |
| Тривалість ефекту | 1–3 роки (потребує оновлення) | На все життя (може лише тьмяніти) |
| Зміна кольору | Поступово світлішає і зникає | Може синіти або зеленіти з часом |
| Обладнання | Делікатні апарати з низькою вібрацією | Потужні індукційні або роторні машинки |
Тату та психологія
Татуювання – це не просто малюнок на тілі, а важливий психологічний маркер, який може багато розповісти про людину, це ще один інструмент для дослідження свого внутрішнього світу або іншої людини. Татуювання – це глибокий психологічний жест. Для когось це естетика, спосіб самовираження, а для інших – символ життєвого досвіду, болю або трансформації. Бажання зробити тату нерідко є результатом глибоких внутрішніх процесів, які можуть бути пов’язані з особистістю, самоідентичністю та навіть травматичним досвідом.
Основні психологічні причини бажання зробити татуювання:
- Самовираження та ідентичність
Людина може робити тату, щоб продемонструвати свою унікальність, переконання, життєві цінності чи приналежність до певної субкультури. Це спосіб заявити про себе, особливо якщо слова або дії не дають бажаного ефекту. - Потреба у контролі над власним тілом
Деякі люди роблять татуювання після важких періодів у житті, особливо коли почувалися безпорадними (наприклад, після хвороби, розриву стосунків або втрати близької людини). Це свідомий вибір – контроль над своїм тілом, що може допомогти відновити відчуття власної сили, кордонів, тілесності тощо. - Пережитий травматичний досвід
Татуювання може символізувати певний біль або втрату, бути способом “закрити” старі рани. Наприклад, люди, які пережили травму, часто роблять тату як нагадування про свою витривалість або як спосіб відновлення зв’язку зі своїм тілом. - Ритуал переходу
Багато культур використовують татуювання як символ певного життєвого етапу. Сучасна людина також може робити тату, щоб закріпити важливий момент у своєму житті – наприклад, народження дитини, досягнення мети чи зміну світогляду. Імена, дати, цитати – це саме про це. - Потреба у приналежності
Тут все буквально. Символіка татуювань часто пов’язана з груповою ідентичністю: від спортивних команд до армії, байкерських клубів чи релігійних груп. Вони дають відчуття приналежності, братерства або єдності з іншими. - Психологічний захист або оберіг
Для багатьох татуювання – це не просто малюнок, а символічний “амулет”, який дає відчуття захищеності. Це може бути зображення ангела, руни, цитати або щось, що нагадує про силу та віру в себе. - Залежність від гострих відчуттів або потреба проявити почуття
Процес нанесення татуювання супроводжується болем, що може викликати викид ендорфінів. Деякі люди можуть підсвідомо шукати ці відчуття, що пояснює любов до великої кількості татуювань або постійного оновлення малюнків на тілі. Це спосіб виведення почуттів на зовні, прожиття душевного болю. - Психологічна компенсація
Іноді татуювання стає способом компенсувати власні страхи, невпевненість або внутрішню порожнечу. Наприклад, хтось може вибрати агресивний або войовничий малюнок, щоб приховати власну вразливість. Деякі люди роблять татуювання з провокаційною або нестандартною символікою, щоб виділятися, епатувати суспільство або змусити оточення реагувати.
Все перераховане – не є поганим чи хорошим, це лише можливі варіанти, щоб поставити собі питання: а для чого мені тату? Звісно, лише якщо є бажання більше дізнатися про світ внутрішній світ.
Зазвичай бажання татуювання – це природний прояв особистості, і в ньому немає нічого тривожного. Наприклад, макіяж вже мало кого бентежить, хоча теж багато говорить про особистість. Проте, якщо людина робить татуювання імпульсивно, в стані емоційної кризи або для того, щоб довести щось комусь, це може свідчити про глибші проблеми – наприклад, про потребу у зовнішньому схваленні або спробу впоратися з болем через фізичне втручання.
Читайте також: Цікаві факти про Мексику: 120 маловідомих фактів
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
