Сльоза Індії: 10 цікавих фактів про Шрі-Ланку

Щороку 4 лютого відзначається День Незалежності Республіки Шрі-Ланка. Підготували для вас цікаві факти про Шрі-Ланку. Сльоза Індії… Там, де розпечений індійський вітер зустрічається з прохолодою туманних високогір’їв, лежить острів, який боги, здається, створили у хвилину особливого натхнення. Шрі-Ланка — це смарагдова крапля, що зісковзнула з щоки півострова Індостан прямо в обійми бірюзового океану.

Тут ранок починається не з будильника, а з низького гортанного поклику диких павичів та аромату свіжозібраного чаю, що розливається над терасами, наче ранковий туман. Це земля, де стародавні руїни королівств мирно спочивають під корінням гігантських баньянів, а величні слони перетинають дороги з такою гідністю, ніби вони й досі є єдиними господарями цієї джунглевої імперії.

Кожен дюйм цього острова просякнутий легендами. Якщо ви шукаєте місце, де час уповільнюється, щоб дати вам можливість почути шепіт хвиль і власної душі, ласкаво просимо до Шрі-Ланки.

Цікаві факти про Шрі-Ланку

За свою історію Шрі-Ланка мала декілька назв. У давнину греки дали назву острову Тапробана, а персам та арабам він був відомий як Сарандіб. З 1948 по 1972 роки країна була домініоном Британської імперії під назвою Цейлон. Сучасна назва острівної держави Шрі-Ланка зі стародавньої мови санскрит перекладається як «благословенна земля».
Форма острова нагадує сльозу, яка наче скотилась по східному узбережжю Індії та зачепилась за кінчик її південного штату Тамілнад. Це посприяло виникненню неофіційних назв Шрі-Ланки, таких як «сльоза Індії» або «перлина Індійського океану».
Від початку свого існування країна мала декілька столиць. У давні часи це були Анурадхапура, Полоннарува та Канді. Сьогодні у Шрі-Ланці є дві столиці: офіційна адміністративна з довгою та важковимовною назвою Шрі-Джаяварденепуру-Котте та неофіційна – Коломбо, центр виробничо-комерційної діяльності країни.
Шрі-Ланка – двомовна держава. Більшість мешканців острова розмовляє тамільською мовою та сингальською, яку можна почути тільки у цій країні. У спілкуванні між представниками різних етнічних груп, які мешкають на території держави, особливо популярна англійська мова.
Шрі-Ланка має найбільше вихідних днів. Хоч основною релігією є буддизм, який сповідує близько 70% населення, країна вважається багатоконфесійною. З метою уникнення конфліктів між вірянами запроваджено закон щодо офіційного святкування релігійних свят кожного віросповідання.
Національне свято Алут Аваруду – Новий рік, який ланкійці відзначають у квітні. Святкова дата залежить від місячного циклу, тому щороку вона змінюється. Цікавою особливістю свята є поняття Нонагата – нейтральний часовий період між закінченням старого та початком нового року, який може тривати до декількох годин.
Прапор країни вважають одним із найстаріших державних символів у світі. Зображення лева на полотнищі уособлює давніх предків ланкійців. Червоне поле символізує буддизм, а смужки зеленого та помаранчевого кольору – відповідно мусульманську та індуїстську віри.

Цейлонський чай – візитівка Шрі-Ланки. Ще у давні часи паростки завезли на острів англійці з Індії. Зараз країна щороку виробляє понад 300 тис. тонн чаю, що становить десяту частину світового виробництва. Вчені вважають країну батьківщиною кориці, яку на острові виявили ще стародавні єгиптяни.
Хоча країна змінила назву на Шрі-Ланку в 1972 році, назва «Цейлон» назавжди залишилася світовим знаком якості чаю.
Цікавий факт про Шрі-Ланку: До середини XIX століття тут вирощували каву. Але грибкова хвороба знищила всі плантації, і фермерам довелося експериментувати з чаєм. Саме в цей критичний момент на сцені з’являється шотландець Джеймс Тейлор. Його вважають «батьком цейлонського чаю».
У 1867 році він висадив перші 19 акрів чаю на плантації Лулекондера.
Він не просто посадив рослини, а розробив власну технологію обробки листя, використовуючи веранду свого будинку як першу «фабрику».
Сьогодні Шрі-Ланка — один із найбільших експортерів чаю у світі, а збір листя досі проводиться виключно вручну.
Якщо Тейлор навчив острів вирощувати чай, то інший британець — Томас Ліптон — зробив цей чай відомим на весь світ.
У 1890-х роках він викупив збанкрутілі кавові плантації за низькою ціною і почав вирощувати чай.
Ліптон придумав продавати чай не на вагу з мішків, а в яскравих картонних пачках з впізнаваним логотипом, що зробило напій доступним і популярним у Британії та США.
Сьогодні на Шрі-Ланці можна відвідати залізничну лінію, побудовану англійцями саме для транспортування чаю з гір до порту Коломбо. Тепер це один із найкрасивіших туристичних маршрутів у світі.
У горах острова прокладена залізнична колія. Оскільки більшість залізниць у країні збудовані на межі XIX-XX ст., швидкість потягів не перевищує 40 км/год. По вузьких автомобільних дорогах рухаються автобуси з відчиненими дверима, і пасажирам доводиться вистрибувати з них на ходу. Є й платні шосе, де їздить комфортніший (і дорожчий) транспорт.

Відстань від Шрі-Ланки до екватора сягає близько 800 км. Тому протягом усього року температура повітря по всій території країни майже однакова та може коливатися у межах 25-30°С.
Найвідоміша пам’ятка острова — скеля Сігірія («Левова скеля»). Це величезне кам’яне плато, на вершині якого у V столітті король Касапа збудував неприступну цитадель. Вхід до фортеці колись проходив крізь пащу гігантського цегляного лева (до сьогодні збереглися лише лапи). Це була не просто фортеця, а розкішна резиденція з садами, фонтанами, що працюють і донині, та унікальними фресками, які зберегли яскраві кольори через 1500 років.
Слони на Шрі-Ланці — священні тварини.