До міжнародного дня гепарду, який відзначається 4 грудня, пропонуємо нашу добірку цікавих фактів про цю дивовижну істоту. А ви знали, що деякі науковці жартома називають їх прибульцями з іншої планети? 👽
- Плями для кожного гепарда є унікальними відмінними рисами, як і смужки у зебр, та допомагають замаскуватися під час полювання. У деяких гепардів плями розповсюджуються по всій поверхні тіла та перетворюються на інтенсивні чорнильні ляпки.
- Більшу частину свого життя гепарди проводять за відпочинком. Лише 12% доби вони активно рухаються. Тваринам характерна передусім швидкість, а не витривалість – за один стрибок гепард долає близько 7 метрів. Не дивно, що вони так швидко втомлюються, і після невдалої спроби полювання скоріше підуть відпочивати, ніж закінчать справу.
- Гепарди не розмножуються у неволі. Коли вони потрапляють в умови, відмінні від звичайних, то часто хворіють, винищують родичів, а самиці нехтують потомством. Саме тому на чорних ринках Африки та Азії представники цього роду котячих такі дорогі: для приручення спеціально відловлюють молодих особин і вже надалі займаються з ними.
- Давні римляни використовували гепардів у якості мисливських тварин. Таким же чином чинили й азійські та східні народи через надзвичайну швидкість представників котячих. У 80% випадків гепард наздоганяв свою жертву, що є чудовим результатом серед хижаків. Тварини стійко асоціюються з аристократією та королівською владою.
- Самиці гепардів переважно ведуть самотній спосіб життя, самостійно виховуючи кошенят до досягнення ними дворічного віку. Із протилежною статтю вони зустрічаються лише для спарювання. Самці ж частіше збираються у зграї, при цьому утворюючи ієрархію. Як показало дослідження, у групах гепарди почуваються краще і менше хворіють.
- Вчені вважають, що під час останнього льодовикового періоду представники виду ледь не вимерли. Результатом стало суттєве скорочення популяції. Це призвело до того, що сучасні гепарди мають ознаки генетичних мутаційних захворювань через інбридинг – схрещування близьких по лінії родичів.
- Тварина є найслабшою із представників хижих котячих. Щелепа доволі слабка, зуби невеликі, хоча і достатньо розвинені для хижака. Усе це не помістилося в анатомії гепарда через потужний дихальний апарат. Таким чином тварина пожертвувала силою у бік швидкості. Після звичайного забігу на 50-100 секунд частота вдихів складає близько 150 за хвилину.
- Матто Берфусу, мандрівнику з Німеччини, вдалося стати для зграї гепардів «своїм». Чоловік протягом чотирьох місяців прожив пліч-о-пліч з хижаками, які на час полювання залишали на нього своїх дитинчат для догляду. Після завершення експерименту Матто повернувся до зграї, яка хоч і впізнала його, проте вже не показувала такої довіри, як раніше.
- Гепарди відрізняються найбільшою активністю на сході сонця та у вечірній час доби. У спекотну погоду вони переважно відпочивають у тіні, тим більше, що впродовж цілого тижня після вдалого полювання тварини можуть обходитися без їжі. Гепарди ніколи не харчуються стервом: якщо хижак не встиг одразу доїсти здобич, то вже ніколи до неї не повернеться.
- Гепарди не вміють гарчати, на відміну від інших представників роду котячих. Між собою вони розмовляють тихим попискуванням, щебетанням або мурчанням. Якщо ж тварини чимось незадоволені або налякані, їм притаманне шипіння.
Отримуйте сповіщення про нові статті в телеграм-каналі «DAYTODAY». Приєднуйтесь!
Підписуйтесь на розсилку "Цікаві статті"
Кожної пʼятниці ми надсилатимемо вам нові цікаві статті за тиждень у вашу поштову скриньку. Відписатися можна будь-коли. Наш контент на 100% безплатний.
