Перфекціонізм що за лаштунками

Потреба в досконалості проявляється по різному, кожен з цих проявів пов’язаний зі своїми проблемами, причинами виникнення.

Важливо розрізняти: бажання досягти успіху та бажання бути досконалим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Хоча високі стандарти є частиною перфекціонізму, але їх самих по собі недостатньо, щоб зробити людину перфекціоністом.

Потреба «бути ідельним» корелює з:

  • депресією
  • тривожністю
  • суїцидальною поведінкою
  • розладами харчування (анорексія)
  • іншими проблемами психічного здоров’я.

Перфекціонізм може бути:

  • соціально встановлений перфекціонізм (віра в те, що інші будуть цінувати вас, лише якщо ви ідеальні) 
  • самоорієнтований (внутрішньо мотивоване бажання бути ідеальним) 
  • орієнтованим на інших.

І тут важко сказати, що гірше. Існують також явні проблеми з орієнтованим на інших перфекціонізмом, схильністю вимагати досконалості від друзів, родини, колег та інших.

Фахівці мають різне бачення щодо небезпеки перфекціонізму, а саме: деякі вважать що він корисний для певних сиуацій, професій тощо. Інші ж вважать, що не може бути безпечного перфекціонізму. Тут варто лише індивідуально оцінювати його вплив на якість життя і здоров’я, його ступінь та вплив на життєдіяльність. 

Перфекціонізм небезпечний, якщо:

  • ви очікуєте досконалості від кожного
  • вам важко виконувати завдання вчасно
  • не вмієте програвати, визнавати помилки
  • визнаєте помилки як доказ своєї/чиєїсь недосконалості
  • витрачаєте багато енергії в маскування своїх недоліків (у діяльності або у зовнішності)
  • уникаєте того, що може призвести до вашої невдачі
  • не вмієте радіти успіху
  • дрібні помилки та невдачі вас демотивують вщент
  • самооцінка та настрій залежить від ваших досягнень
  • прагнення до досконалості призводить до погіршення вашого психічного здоров’я
  • відчуваєте постійне незадоволення своїм життям.

Ознаки перфекціонізму:

  • критика (себе або оточуючих)
  • вагання, сумніви
  • складність зробити вибір
  • нездатність на ризик та спотанні рішення
  • консерватизм
  • спротив починати нове (нова робота, навчання тощо)
  • уникнення ситуацій, де може бути виявлено недосконалість (участь у грі, змаганні, відвіданні зустрічі випусників тощо)
  • потреба у приховуанні фактів, недоліків, невдач
  • нещирість
  • вихваляння, демонстративність.

Перфекціоністи не відчувають себе комфортно, оголошуючи перемогу, незалежно від того, наскільки успішними вони стали. Замість того, щоб визнати свій талант, вони можуть записати свої досягнення на удачу. В інший час вони продовжують критикувати себе, кажучи на кшталт: «Я повинен був досягти своєї мети швидше» або «Якби я був розумнішим, мені б не довелося так багато працювати».

Як подолати перфекціонізм:

  • усвідомити потребу у прийнятті 
  • працювати над  самоприйняттям та самооцінкою
  • усвідомити потребу в турботі
  • аналізувати причини виникнення перфекціонізму
  • звернутись до спеціаліста (психолога, психотерапевта).

Для незначних випадків перфекціонізму усвідомлення проблеми може стати хорошим початком для її подолання. Поставте собі виклик, щоб створити більш реалістичні очікування щодо себе та визнайте, що помилки та невдачі часто є частиною процесу.

Не варто просити перфекціоніста знизити стандарти — перфекціоність вас не почує. 

Якщо перфекціонізм заважає вам жити найкращим чином, не соромтеся звертатися за допомогою.

Затишний куточок натхнення та мотивації на телеграм-каналі Артлайф

Рекомендовано
10 типових ознак депресії, що можуть допомогти вам зрозуміти, що…