Середньовічні різдвяні традиції

Ще до появи Санта-Клауса та кімнатних ялинок Різдво було нагодою для гучних святкувань. Історія свята сягає IV століття, коли Папа Юлій I оголосив 25 грудня датою народження Христа. Вже до кінця VIII століття віряни по всій Європі відзначали цей період бенкетами, напоями та загальним розгулом. Середньовіччя було епохою бурхливих звичаїв, і ось деякі з найбільш колоритних способів святкування Різдва у ті часи. ¹ Пропонуємо цікаві факти про середньовічні різдвяні традиції.

Зміст

«Вейселінг»
Жертвоприношення кабанів
«Король Боба»
«Юлебуккінг»
Містерії
Дарування подарунків заможним
«Пан Безладу»
Азартні Ігри
🎶 Різдвяна фонова музика для святкового настрою

«Вейселінг»

Вейселінг був одним із багатьох язичницьких звичаїв, які прийняли різдвяні гуляки. Термін «wassail» походить від англосаксонського привітання «waes-hael», що означає «будь здоровий». З розвитком традиції це слово стало синонімом гарячого яблучного сидру з прянощами, який роздавали під час святкування Йолю (Yuletide). Колядники ходили від дверей до дверей зі своєю «чашею вейселу», пропонуючи напій і пісню в обмін на подарунки. Хоча традиція колядування збереглася і донині, сучасні співочі колективи зазвичай залишають алкоголь удома.

Жертвоприношення кабанів

Різдвяний кабан — Сент-Дж. Гілберт, Різдвяний додаток до «Ілюстрованих лондонських новин», 1855 рік.

Мешканці Середньовіччя не могли просто купити шинку в супермаркеті на Різдво, тому вони робили наступну кращу річ: приносили в жертву дикого кабана. Ніщо не справляло такого сильного враження на гостей, як голова кабана, подана на срібному підносі з яблуком у роті. Звісно, не кожна родина могла дозволити собі подати на різдвяний бенкет «йольського кабана». Для менш заможних домогосподарств популярною альтернативою був пиріг у формі свині.

Читайте також: Що ви не знали про Різдво? Цікаві факти про Різдво

«Король Боба»

Святкові пироги із запеченими в них маленькими пластиковими фігурками немовлят стали невід’ємною частиною Марді Ґра*, але перша версія цієї традиції виникла під час зимового сонцестояння. Під час язичницьких святкувань сонцестояння споживали торти, які містили одну єдину квасолю (біб). Той, хто знаходив квасолю у своєму шматку, ставав «королем» на цілий рік. Після року правління тимчасового короля приносили в жертву, а його кров проливали на землю, щоб сприяти доброму врожаю наступного року. Середньовічні християни, перейнявши цю практику на Різдво, внесли деякі корективи. Той, хто знаходив квасолю у своєму пирогу, не приносився в жертву, але натомість отримував право бути королем лише на один день, а не на весь рік.

Реклама - Прибрати та підтримати сайт

*Марді Ґра – останній день карнавалу, який відзначається у багатьох країнах перед Попільною середою та початком католицького Великого посту.

«Юлебуккінг»

Уявіть собі щось схоже на геловінську традицію «капощі-чи-ласощі», але моторошніше, і ви отримаєте уявлення про юлебуккінг. Як і сьогодні з Геловіном, скандинави, які святкували Різдво в Середньовіччі, одягали маски й костюми та ходили від дверей до дверей у пошуках частувань. Проте «юлебуккери» були не милими дітьми: це були, як правило, п’яні дорослі. Хоча ця практика не є такою популярною, як у середньовічні часи, її досі дотримуються деякі норвежці та навіть американці скандинавського походження.

Містерії

Містерії були популярною формою розваги для середньовічної аудиторії під час зимових свят. Актори, зазвичай священнослужителі, виконували історії з Біблії або традиційною латиною, або поширеною народною мовою. Жодна історія не була табуйованою: на одній сцені, поряд із Сценою Різдва, розігрувалися як Кінець Світу, так і Винищення немовлят царем Іродом (хоча участь ченців у ролі злих персонажів, таких як Люцифер, викликала деяке здивування).

Дарування подарунків заможним

Сьогодні дарування подарунків — це можливість заохотити добру волю та щедрість під час свят. У Середньовіччі це був спосіб експлуатації бідних. Королі та королеви по всій Європі вимагали данину від своїх підданих на Різдво, наслідуючи приклад трьох волхвів, які принесли дари немовляті Ісусу. Незабаром нижчі за рангом вельможі, як-от феодали, також почали вимагати власних подарунків. А от найбідніші люди в королівстві — селяни не отримували нічого натомість. Згідно з легендою, чеський князь Вацлав I (посмертно підвищений до короля) у X столітті був одним із перших правителів, який змінив цю тенденцію, проводячи свята за роздачею їжі, одягу та дров менш забезпеченим.

Реклама - Прибрати та підтримати сайт

Саме про цього короля складено популярну різдвяну пісню «Good King Wenceslas»

«Пан Безладу»

Якщо ви хочете, щоб ваша святкова вечірка пройшла більш гладко (або менш гладко, залежно від того, як на це подивитися), подумайте про призначення Пана Безладу. Традиційно ця людина відповідала за нагляд над Святом Дурнів: ранньозимовим святом, яке перевертало звичну соціальну ієрархію з ніг на голову. Після обрання Пан Безладу та його двір гуляк крокували вулицею в масках і граючи на музичних інструментах. Хода закінчувалася в церкві, де «дурні» переривали будь-яку службу, привносячи всередину свої пісні та танці. Головне правило під час свята полягало в тому, щоб підкорятися Пану Безладу. На щастя для гуляк, більшість його наказів стосувалися більшого вживання алкоголю та розваг.

Азартні Ігри

Азартні ігри стояли в одному ряду з їжею, співом і питтям на різдвяних вечірках Середньовіччя. У цій діяльності брали участь як діти, так і дорослі, і навіть ті, хто зазвичай не грав в азартні ігри, робили виняток на зимові свята. Найпопулярнішими іграми були кості, і гравці кидали їх на будь-яку знайдену поверхню, включно з церковними вівтарями.