День вишиванки

День вишиванки

Що це за день?

Наше минуле й сьогодення пов’язані багатовіковими традиціями, одна з яких — національний одяг, а саме вишиванка. Зараз цей елемент народного вбрання отримав нове життя завдяки сучасним рішенням крою й візерунку, при цьому не втративши споконвічної краси, ошатності та символічного значення оберегу. Останнім часом вишиванки з’являються не лише в гардеробі наших співвітчизників — часто їх можна побачити на всесвітньо відомих зірках шоу-бізнесу та кіно. Кожного року в третій травневий четвер, у День вишиванки, багато українців одягають вишиті сорочки, щоб вшанувати культурні традиції свого народу. В 2022 році це свято відзначається 19 травня.

У 2022 році День вишиванки відзначається 19 травня.

Схожі події:
🇺🇦 Всесвітній день української хустки
🇺🇦 День українського козацтва
🇺🇦 Неділя Всіх Святих українського народу

Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Як виникла ідея відзначати День вишиванки?

Наші далекі предки носили вишиванки з незапам’ятних часів — вважається, що вишиті сорочки вже були в гардеробі у представників загадкової й високорозвиненої трипільської культури. Хоч матеріальних свідчень цьому не залишилося, проте орнаменти на уламках глиняного посуду часів Трипілля мають багато спільного з орнаментами української вишивки. Археологічні знахідки, датовані VI століттям, підтверджують наявність вишитого одягу у скіфських племен. Історики вважають, що ці вишиванки виконували функцію оберега в бою, адже скіфи були войовничим народом.  Зустрічаються згадки про скіфський вишитий одяг і в творах Геродота.  

Київська Русь

В часи Київської Русі вишивка набула досконалості та розкоші —на одязі князів, знаті й священників вишивали візерунки золотими й срібними нитками. Простий люд носив вишиванки з орнаментами, вишитими звичайними нитками. Тоді сформувалися два напрямки у вишивці — орнаментальний і сюжетний, які гармонійно поєднувалися між собою. Вишивка була не тільки естетичною прикрасою одягу, а й способом розповісти оточуючим про свій рід та одночасно забезпечити собі енергетичний захист. Найчастіше візерунки розташовували на частинах одягу біля відкритого тіла, тобто на комірі, на манжетах рукавів, а в жіночих сорочках ще й по подолу спідниці. 

Запорізька Січ

Пізніше, за часів славної Запорізької Січі, вишиванка стала невід’ємною частиною одягу козаків. Вважалося, що сорочка, вишита руками матері, дружини чи сестри, берегла життя воїна в бою, зцілювала рани й звеселяла на чужині. Крім того, певні символи на полотні убезпечували від злого ока і недобрих чарів. Саме в період існування Війська Запорізького визначився цілісний український народний костюм, а сорочка-вишиванка стала для українців національним символом.

В XIX столітті вишиванки почали носити з європейськими костюмами, а в радянські часи, особливо в 1950-1960-х роках, українські вишиті сорочки були досить популярним одягом навіть для керівників найвищого рівня — наприклад, очільника держави Микити Хрущова та партійних чиновників УРСР.  Починаючи з 1970-х, вишиванка дещо втратила свої позиції, але повернулася в наше життя разом з незалежністю України.

Різномаїття та значення орнаменту

Кожному регіону нашої країни здавна були притаманні свої особливі зразки візерунків на сорочках, іноді навіть у сусідніх селах вишиванки значно різнилися орнаментами та кольорами вишивки. Важливе значення у вишиванці має не тільки колір ниток, з яких створено візерунок, а й колір полотна, з якого зшита сорочка. Кольором удачі, кохання й захисту від злих сил для наших пращурів був червоний. Жовта вишиванка символізувала багатство, сонячне світло, життєву енергію. Зелену тканину брали тоді, коли хотіли надати власнику сорочки потенціалу росту й розвитку, а синю — для спокою й посилення жіночої енергетики. Чорна вишиванка означала втрату й смуток, зазвичай у таких ховали небіжчиків. В білі сорочки вбиралися молоді дівчата, бо білий колір вважався символом чистоти й незайманості.

Орнаменти українських вишиванок поділяються на кілька видів — геометричні (з ліній, трикутників, ромбів та інших фігур); антропоморфні (з людських або напівлюдських фігур); рослинні (з квітів, гілок, листя й дерев); тваринні (з тварин, птахів, риб або елементів їхніх образів, наприклад, очей).  Знайшли відображення у візерунках вишивок і природні стихії, здебільшого сонце й вода. Сонце часто зображували як восьмикутник, а хвилясті лінії символізували воду.  

Рослини, які вважаються українськими символами — дуб і калина — теж знайшли своє місце на вишиванках.  Калина здавна була втіленням краси та нескінченності роду, а дуб символізував життєву силу й чоловічу енергію, тому зображення його листя найчастіше зустрічалося на чоловічих сорочках. Для того, щоб родинне життя було щасливим, вишиванки подружньої пари прикрашали візерунками з виноградної лози та стиглих грон, а хміль і барвінок  найчастіше вишивали на сорочках молодих хлопців і дівчат. Зображення маку вважалося жалобним — сорочки з такою вишивкою одягали в пам’ять про загиблих чи померлих родичів.

День вишиванки як свято є відносно новим — його започаткували 2006 року в Чернівецькому національному університеті. Все почалося з того, що студент історичного факультету Ігор Житарюк часто  приходив на заняття у вишиванці, і це наштовхнуло його одногрупницю Лесю Воронюк на думку одягнутися в національні українські сорочки всією студентською громадою. Спершу до акції долучилися кількадесят студентів та деякі з  викладачів, але невдовзі це красиве свято розповсюдилося по всій країні, а також в українській діаспорі.

День вишиванки в історії

  • 1876
    Письменницею й етнографом Оленою Пчілкою видано альбом «Український народний орнамент. Вишивки, тканини, писанки». Завдяки цьому виданню українська вишивка стала популярною в Європі, а в Україні почалися перші дослідження вишивки як мистецтва.
  • 2006
    Студенткою Чернівецького національного університету Лесею Воронюк було запропоновано ідею Дня вишиванки.
  • 2008
    День вишиванки поширився на всі заклади освіти в Чернівцях.
  • 2010
    Ініціатори Дня вишиванки надіслали листа тодішньому президенту Віктору Януковичу із закликом приєднатися до святкування. День вишиванки почали відзначати в інших містах України — у Львові, Рівному, Запоріжжі та Сімферополі.
  • 2011
    У Рівному в центрі міста зафіксовано зібрання більш ніж 6,5 тисячі людей, одягнених у вишиванки. Подію було занесено в Книгу рекордів України.
  • 2014
    До святкування Дня вишиванки долучилися етнічні українці в США, Канаді, Португалії, Італії, Румунії, Франції, Німеччині та Росії.

Часті Питання та відповіді про День вишиванки

Чи було в давнину в Україні свято вишиванки?

Такого свята не було, але існувало свято вишивальниць — 17 грудня, день святої Варвари. Напередодні свята зимового сонцевороту вишивання було своєрідним ритуалом — в цей день дівчата й жінки не займалися ніякою роботою по господарству, а тільки вишивали, збираючись разом.  

Наскільки давньою є техніка вишивки хрестиком?

Попри те, що багато людей вважають «хрестик» споконвічною окрасою української вишиванки, ця техніка з’явилася лише у XIX столітті й має європейське походження.

Чи були вишиванки повсякденним вбранням у минулі століття?

Зазвичай вишитий одяг з тонкого й білого полотна вважався урочистим, тому його одягали на свята. В буденні дні українці здебільшого носили сорочки з грубішої й темнішої тканини, на якій взагалі могло не бути вишивки або був лише невеличкий орнамент на комірі чи манжетах. 

Скільки часу в давнину займала вишивка сорочки?

В залежності від складності техніки, вишивка тривала від двох тижнів до кількох років. Наприклад, для того щоб вишивати білими нитками на білому полотні, нитки мали вибілювати протягом трьох літніх сезонів — змочувати в річковій воді та сушити на сонячному березі. Вважали, що таким чином нитки набиралися сили від усіх природних стихій — води, вітру, сонця й землі. 

Які вишиванки наші предки цінували найбільше?

Найвишуканішою і найскладнішою вишивкою, при цьому із сакральним значенням,  зазвичай прикрашали сорочки, в яких ставали до шлюбу. Одягали таку весільну вишиванку лише раз, а потім все життя зберігали як святу річ.

Як відзначати День вишиванки?

Цього дня зазвичай проводяться флешмоби, конкурси майстринь вишивки, виставки національних костюмів. Ці заходи відкриті для всіх охочих і створюють справді святковий настрій. Для школярів організовують майстер-класи з вишивки та конкурси малюнків, музеї й бібліотеки влаштовують тематичні презентації. Соціальні мережі в цей травневий день рясніють яскравими фотографіями радісних людей у вишиванках. Приурочуються до цього свята також різноманітні заходи, спрямовані на популяризацію всього українського — музики, мистецтва, ремесел. 

У День вишиванки прийнято займатися благодійністю — можна взяти участь в акції зі збору одягу, зокрема, вишиванок для дітей з малозабезпечених родин чи для воїнів в зоні АТО. Також ця подія — привід згадати про свій родовід і почати його дослідження, щоб зрештою створити справжнє генеалогічне дерево свого роду.

Ще цього дня варто переглянути документальний фільм про вишиванки «Спадок нації», сценарій до якого написано засновницею Дня вишиванки Лесею Воронюк. Прем’єра картини відбулася в 2016 році, й відтоді її встигли побачити в багатьох країнах.

Та найголовніше — щоб приєднатися до цього красивого й позитивного свята, в третій четвер травня достатньо просто одягти улюблену вишиванку і піти в ній на роботу, на навчання чи просто на прогулянку.

Чому важливий цей день? 

Для українців вишиванка — не тільки красива і стильна річ у гардеробі, а й символ національної свободи. Недарма за сталінських часів українських патріотів могли ув’язнити за носіння вишитої сорочки, а під час депортації українців 1947 року в рамках операції «Вісла» їм забороняли брати з собою вишиванки або змушували випорювати орнамент. Це свідчить про те, що тоталітарна влада сприймала вишиванки як символ небезпечної для себе самоідентифікації українського народу.

Вишиванка є уособленням єдності дуже різних українців, попри всі розбіжності в політичних чи релігійних переконаннях. А коли у вишиванки одягаються й за кордоном, при цьому не тільки представники діаспори, а й іноземці, це означає солідарність і підтримку українського народу з їхнього боку.    

Вишиту українську сорочку часто називають генетичним кодом нації. Мабуть, кожному, хто відчуває себе українцем і одягає вишиванку, особливо якщо вона передається в родині з покоління в покоління, знайоме майже містичне відчуття долучення до чогось святого, духовного й чистого, а головне — рідного. Адже у вишивку, створену руками матері, бабусі чи прабабусі, неминуче вкладено найсвітліші емоції — любов, піклування та побажання добра.  

Святкування Дня вишиванки насправді дуже важливе, бо воно є свідченням поступового повернення українців до своїх джерел, а також підвищення нашої національної свідомості і самооцінки. 

Коли будемо відзначати День вишиванки?

РікДатаДень тижня
202120 травняЧетвер
202219 травняЧетвер
202318 травняЧетвер
202416 травняЧетвер
202515 травняЧетвер