День слов’янської писемності та культури

День слов’янської писемності та культури

Що це за день?

Усне мовлення всіх народностей слов’ян колись було єдиним, і відрізнялося тільки діалектами. Загалом мешканці європейського сходу легко розуміли один одного, проте своєї письмової системи у них не було, а спроби пристосувати до фонетичного складу мови латинський чи грецький алфавіт не мали успіху. Отримати свою абетку нашим предкам вдалося завдяки двом братам з Візантії, які жили в далекому IX столітті — Кирилу й Мефодію. Крім алфавіту, вони подарували нашим народам переклад основних християнських священних текстів.24 травня є для народів Східної Європи святом — Днем слов’янської писемності й культури. Ця подія має прямий стосунок до рівноапостольних братів, яким віддають шану в цей день.  

Схожі події:
🇺🇦 Міжнародний день грамотності
🇺🇦 Міжнародний день рідної мови
🇺🇦 День української писемності та мови

Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Як виникла ідея відзначати День слов’янської писемності та культури?

Брати Мефодій і Кирило народилися у Візантійській імперії, в місті Салоніки, відповідно у 815 та 827 роках, в родині військового. Деякі історики вважають, що родина була болгарською, інші приписують братам грецьке походження, проте відомо, що вони розмовляли й на слов’янській мові.  Подорослішавши, старший Мефодій розпочав службу у війську, а молодший Кирило став студентом університету в Константинополі, де вивчив багато мов, а також математику,  астрономію, діалектику, риторику й філософію. Після навчання він кілька років працював бібліотекарем у церкві Святої Софії та викладачем філософії в університеті. Блискучий переможець філософських диспутів, Кирило був помічений патріархом Ігнатієм та увійшов до делегації богословів, відправленої до двору арабського халіфа.    

Тим часом Мефодій закінчив військову кар’єру і став ченцем, а згодом настоятелем монастиря у Віфанії.  В 856 році й молодший брат полишив активну діяльність вченого-богослова, приєднавшись до Мефодія в монастирі. Але життя братів у келії тривало недовго — у 860-му патріарх Ігнатій послав їх з місією до хазарських племен. Під час подорожі Кирило знайшов мощі святого Климента — першого відомого в історії місіонера-християнина на слов’янських землях. З цими мощами брати не розлучалися більше ніколи.

Слов’янська абетка

Християнство в Східній Європі тоді проповідували здебільшого місіонери короля Карла Великого, відповідно проповіді й книги були на латині. У 862 році до візантійського імператора надійшло прохання від князя моравського Ростислава — він просив перекласти священні книги зрозумілою його підданим мовою. Імператор доручив цю місію Кирилу й Мефодію, як знавцям слов’янської мови. Невідкладно почавши працювати над слов’янською абеткою, брати разом зі своїми учнями водночас взялися до масштабної роботи з перекладу Євангелій, Апостолу й Псалтиря. Отримавши наказ їхати з християнською місією до слов’ян, вже наступного року Кирило й Мефодій розпочали свою діяльність у Моравії — навчали грамоті, проводили богослужіння, відкрили богословську школу. 

Викликавши проповідників до себе, Папа Адріан ІІ після спілкування з ними визнав доречним служіння мовою місцевого населення та надав Кирилу й Мефодію спеціальний документ, який посвідчував їхнє право на таку діяльність. Проте подорожі не судилося скінчитися добре — під час перебування в Римі Кирило важко захворів і оселився в одному з місцевих монастирів, де в 869 році помер. 

Латинська мова vs Слов’янська мова

Мефодій знову повернувся в Моравію, вже як папський легат. Це полегшило його роботу, але ненадовго — князя Ростислава змінив князь Святополк, прихильник латиномовних священників, і 870 року Мефодія було ув’язнено. Допомогло звільнитися йому лише втручання Папи Римського, проте беззаперечний дозвіл на служіння слов’янськими мовами було скасовано — спершу Мефодій мав відслужити месу на латині, а вже потім перекладати її для місцевих слухачів. Проте проповідник не скорився, а продовжував таємно проводити обряди й богослужіння слов’янською. Після чергової скарги на нього вищому церковному керівництву Мефодію знову довелося їхати до Риму й ціною неймовірних зусиль відстоювати свою точку зору. Зрештою, Мефодій знову отримав папську буллу на служіння місцевими мовами. Кілька останніх років життя чоловік провів у Константинополі, а останнім перекладом Мефодія став Старий Завіт. Помер проповідник, повернувшись у Моравію, у 885 році. 

Віддавати шану Кирилу та Мефодію у східних слов’ян було прийнято здавна — братів було канонізовано церквою як святих в X столітті й визнано рівноапостольними — тобто прирівняними до учнів Христа, перших проповідників християнства в світі. Завдяки створеній ними абетці отримала свій розвиток писемність Київської Русі і невдовзі грамотність у державі наших пращурів стала поширеним явищем. 

День слов’янської писемності та культури відзначають в слов’янських державах, щоправда, назви свята можуть дещо різнитися — приміром, Північна Македонія називає його Днем всеслов’янських просвітників і вчителів.  В Україні свято встановлене Указом Президента України від 17 вересня 2004 року.

День слов’янської писемності та культури в історії

  • 863
    Кирилом і Мефодієм створено слов’янську абетку, здійснено перші переклади релігійних книг та розпочато діяльність з просвіти населення на слов’янських землях.
  • 1057
    Цим роком датується Остромирове Євангеліє — книга, яку вважають найдавнішою з усіх, написаних кирилицею.
  • 1863
    Святійшим Синодом Російської імперії на честь 1000-літнього ювілею слов’янської абетки проголошено щорічне святкування на честь преподобних Мефодія й Кирила. В ті часи, за старим стилем, датою святкування було 11 травня.
  • 1880
    Римським Папою Левом XIII день віддання шани Кирилу й Мефодію було впроваджено в календар Римо-католицької церкви.
  • 1980
    Завдяки Римському Папі Іоанну Павлу II Кирило й Мефодій отримали статус покровителів Європи нарівні з Бенедиктом Нурсійським.
  • 2004
    Президентом України видано Указ, згідно з яким 24 травня проголошено на офіційному рівні Днем слов’янської писемності й культури.

Часті Питання та відповіді про День слов’янської писемності та культури

Якою саме з абеток — глаголицею  чи кирилицею ми завдячуємо Мефодію та Кирилу?

Про це в дослідників немає єдиної думки, проте більшість з них вважають, що братам ми завдячуємо глаголицею, а кирилицю створили, базуючись на глаголиці та грецькому алфавіті трохи пізніше, вже їхні учні.

В чому полягає різниця між глаголицею та кирилицею?

В цих абетках співпадає кількість та назви літер, різниться лише їхнє написання та цифрове значення — подібно до грецького алфавіту, кожна літера відповідала певній цифрі.

Де поховані Кирило й Мефодій?

 Молодший з братів — Кирило, похований в Римі, в базиліці святого Климента. Точне знаходження могили Мефодія невідоме, але історики припускають, що вона знаходиться на території сучасної Словаччини.

Чи є в Україні пам’ятники творцям слов’янського алфавіту?

Так, у центрі Мукачево на Закарпатті в 1996 році було встановлено пам’ятник Кирилу та Мефодію, автором якого є український митець Іван Бровді.  Копія цього монументу знаходиться в Києво-Печерській лаврі, а на Михайлівській площі Києва є пам’ятник з трьох скульптур — княгині Ольги, Андрія Первозванного та братів Кирила й Мефодія.

Яке місце за розповсюдженням і використанням у світі займає кирилиця?

Найбільш розповсюдженою в світі писемністю є латиниця — її використовують майже 43% населення планети. Китайськими ієрогліфами та індійською писемністю користуються приблизно по 20% людей, арабським алфавітом — 7%. Кирилицею користується близько 4% людей в світі.

Як відзначати День слов’янської писемності та культури?

Цей день супроводжується різноманітними заходами, які може відвідати кожен охочий — фольклорними фестивалями, ярмарками, концертами народної й духовної музики, літературними вечорами. Також відбуваються виставки народного декоративно-прикладного мистецтва, старовинних ікон, книг. 

Взагалі, книга є основним символом свята, тому до події активно долучаються бібліотеки, створюючи відповідні презентації. Великі бібліотеки, що мають у своїх фондах старовинні книги, такі як Національна бібліотека імені Вернадського, 24 травня проводять наукові конференції, які збирають разом дослідників слов’янської писемності для обміну думками й здобутками. 

Не залишаються осторонь свята й навчальні заклади — для школярів організовують пізнавальні уроки про історію розвитку писемності й культури на нашій землі з часів Київській Русі. Ще цього дня доречно відвідати краєзнавчий музей — зазвичай в таких закладах влаштовують тематичні виставки з цікавими експонатами.

Звісно, в день пам’яті слов’янських просвітників варто більше дізнатися про життя й діяльність цих видатних людей. Для цього можна переглянути один з документальних фільмів чи знайти інформацію в Інтернеті.

Чому важлива ця подія? 

Власна писемність є важливою умовою формування кожної нації, ознакою самоідентифікації народу, що сприяє відчуттю його єдності. Писемність і мова дуже тісно пов’язані й піддаються взаємному впливу — наприклад, будь-яку мову неможливо вивчити досконало без письмових джерел. Також важко уявити без писемності розвиток наук, особливо точних, де важливі записи й розрахунки. 

Книги на рідній мові — ще одна перевага національної писемності, адже завдяки їм ми можемо отримати знання не лише про свій народ, а й про увесь світ. Ніщо не здатне так розширити світогляд людини, як книги, що передають інформацію в сталому вигляді, без спотворення, як це неминуче буває з усними джерелами.

Раніше писемність мала ще й значення мистецтва — при погляді на старовинні слов’янські книги неможливо не помітити естетичну привабливість рукописного шрифту. На жаль, в сучасному житті каліграфії вже не приділяється стільки уваги, і письмо зводиться лише до утилітарного значення. 

Слов’янська писемність дозволила вийти слов’янським народам на рівень, співставний з іншими великими народами світу, оскільки заклала основу грамоті, науці, культурі та народній мудрості, яка не втрачається з часом, а лише виходять на більш сучасний рівень. Тому День слов’янської писемності й культури — подія, яка втілює в собі прагнення людей до збереженні мовних, культурних та духовних цінностей рідної нації.

Коли будемо відзначати День слов’янської писемності та культури?

РікДатаДень тижня
202124 травняПонеділок
202224 травняВівторок
202324 травняСереда
202424 травняП’ятниця
202524 травняСубота
Copy link