Команда дослідників з Університету Південної Каліфорнії вперше виявила у мозку спеціалізовані нейрони, що зберігають так звані «харчові енграми» — детальні спогади про те, що і коли ми їли. Ці енграми, розташовані у вентральному гіпокампі, відіграють ключову роль у регуляції харчової поведінки, передаючи інформацію до ділянок мозку, пов’язаних із голодом.
Втрата або ослаблення цих спогадів — наприклад, через відволікання під час їжі або проблеми з пам’яттю — може призводити до переїдання. Про це пише видання ScienceDaily.
Що таке «харчові енграми»?
У центрі дослідження — механізм формування «харчових енграм», тобто слідів пам’яті, що утворюються в мозку під час прийому їжі. Як пояснює професор біологічних наук Скотт Каноскі, ці енграми функціонують як біологічні бази даних, що фіксують не лише факт прийому їжі, а й контекст — де, коли та що саме було з’їдено.
На відміну від загальних енграм, які відповідають за збереження різноманітної інформації (наприклад, про місце, емоції чи події), харчові енграми мають вузьку спеціалізацію — збереження спогадів, пов’язаних із харчуванням.
Дослідження показало, що енграми формуються під час коротких пауз між укусами, коли щурі (модельні тварини досліду) на мить припиняють їсти і «оцінюють» навколишнє середовище. Саме ці моменти уваги дозволяють гіпокампальним нейронам інтегрувати дані про час, місце й зміст спожитої їжі.
На думку дослідниці Леа Декарі-Спейн, аналогічний механізм, ймовірно, діє і в людини. Коли ми їмо з відволіканням — наприклад, переглядаючи телевізор або гортаючи стрічку в телефоні — мозок не фіксує повноцінно прийом їжі. Це призводить до слабких або фрагментованих енграм і, як наслідок, до зниження усвідомлення того, що ми вже їли.
Найбільше це відкриття може пояснити поведінку людей з порушеннями пам’яті. Пацієнти з деменцією або ушкодженнями мозку нерідко переїдають, адже не можуть пригадати, що вже споживали їжу. Також, за словами Каноскі, схильність до бездумного харчування в умовах постійного інформаційного шуму (екрани, стрес, багатозадачність) може мати ті самі наслідки.
Дослідники довели це за допомогою експериментів: коли в щурів цілеспрямовано вимикали харчові енграми або блокували зв’язок між гіпокампом і латеральним гіпоталамусом (центром контролю апетиту), тварини не могли пригадати, де їли, і споживали їжу надмірно, навіть якщо були ситими.
Це відкриття кидає виклик традиційному уявленню про контроль ваги як виключно результат обмеження калорій чи збільшення фізичної активності. За словами Каноскі, формування чітких і повних спогадів про прийоми їжі може бути не менш важливим компонентом регуляції апетиту.
Іншими словами, здорова харчова поведінка може починатися не лише з вибору «правильних» продуктів, а з усвідомленості під час самого процесу харчування.
Практичні висновки
Дослідження дає підґрунтя для впровадження практичних стратегій у щоденне життя:
- Уникайте відволікаючих чинників під час їжі. Вимикайте екрани, намагайтеся їсти в спокійній обстановці.
- Приділяйте увагу їжі. Повільне жування, фіксація уваги на смакових якостях страви допомагають формувати чіткіші енграми. Цікаво уявити де була виготовлена їжа, в якій місцевості.
- Регулярний режим харчування. Постійність часу прийому їжі також підтримує кращу інтеграцію харчової пам’яті.
Поки що всі досліди проводились на лабораторних тваринах, подальші дослідження мають на меті перевірку аналогічних механізмів у людському мозку.
Питання для самоперевірки
Коли ви останній раз їли без телевізора чи смартфону? 😉
Підписуйтесь на розсилку "Цікаві статті"
Кожної пʼятниці ми надсилатимемо вам нові цікаві статті за тиждень у вашу поштову скриньку. Відписатися можна будь-коли. Наш контент на 100% безплатний.