Наскільки ваш характер залежить від генів? Нове дослідження дало відповідь
Чому одна людина легко заводить розмову з незнайомцями, інша планує справи на тижні вперед, а третя найбільше любить тишу й передбачуваність? Ми звикли пояснювати характер вихованням, досвідом і середовищем. Але чи не прихована частина відповіді ще й у ДНК?
Зміст
Велике міжнародне дослідження, опубліковане в Nature, виявило понад 1 200 генетичних варіантів, пов’язаних із рисами особистості. Причому ті самі генетичні особливості виявилися пов’язаними з деякими аспектами здоров’я, освіти, роботи та способу життя. 1
Але це зовсім не означає, що десь у ДНК записано, ким ми станемо.
Що саме знайшли вчені
Дослідники об’єднали дані 46 груп учасників із різних країн. Люди здавали зразки ДНК та проходили опитування для оцінки так званої Великої п’ятірки — однієї з найвідоміших моделей особистості в сучасній психології.
Вона описує п’ять основних рис:
- відкритість до нового — цікавість, схильність до нових ідей та вражень;
- сумлінність — організованість, відповідальність і самодисципліна;
- екстраверсія — товариськість, активність і потреба у взаємодії;
- доброзичливість — схильність до співпраці, довіри та співпереживання;
- нейротизм — схильність сильніше переживати тривогу, стрес та негативні емоції.
Порівнюючи результати тестів із ДНК, науковці знайшли 1 260 генетичних варіантів, статистично пов’язаних із цими рисами.
Отже, характер закладений від народження?
Не зовсім.
Найважливіше в цьому дослідженні — не просто те, що вчені знайшли зв’язок між генами й особистістю, а наскільки великим чи малим є внесок кожного окремого генетичного варіанта.
Наприклад, один із варіантів, пов’язаних з екстраверсією, здатен умовно пересунути людину лише з 50-го до 50,35-го процентиля за цією рисою.
Тобто «гена екстраверта», «гена інтроверта» чи «гена тривожності» не існує.
«Немає єдиного “гена особистості”. Риси особистості пов’язані з багатьма генетичними варіантами, але навіть найбільші ефекти окремих варіантів дуже малі», — пояснює провідний автор дослідження Тед Шваба з Університету штату Мічиган.
Важливим стає не один генетичний варіант, а сукупність величезної кількості маленьких впливів — разом із вихованням, культурою, оточенням та особистим досвідом.
Від «жайворонків» до вибору роботи
Найцікавіша частина дослідження стосується того, як генетичні варіанти, пов’язані з особистістю, перетинаються з іншими сторонами життя.
Наприклад, варіанти, пов’язані з вищою сумлінністю, також асоціювалися з більшою активністю протягом дня.
А генетичні особливості, пов’язані з відкритістю до нового та екстраверсією, частіше траплялися разом зі схильністю до пізнішого добового ритму — тобто бути радше «совою».
Варіанти, пов’язані з відкритістю до нового, також мали статистичні зв’язки з доходом, зміною роботи та переїздом до більш космополітичних районів.
А генетичні варіанти, пов’язані з нейротизмом, асоціювалися з більшою кількістю часу, проведеного в лікарнях.
Це не означає, що екстраверт обов’язково буде совою, а людина з високим нейротизмом частіше потраплятиме до лікарні. Йдеться про статистичні зв’язки у великих групах людей, а не про передбачення долі конкретної людини.
Гени й середовище працюють разом
Особливо цікавий приклад дослідники отримали для відкритості до нового.
Генетичні варіанти, пов’язані з цією рисою, також передбачали більшу ймовірність переїзду людини до космополітичного району. А вже саме життя в різноманітнішому середовищі може давати більше нових знайомств, культурних вражень та ідей — і таким чином додатково підтримувати відкритість.
Виходить своєрідне коло: наші схильності можуть впливати на те, яке середовище ми обираємо, а середовище — далі формувати наші схильності.
Саме тому протиставляти «гени чи виховання» не зовсім правильно. У реальному житті вони постійно взаємодіють.
ДНК — це не сценарій життя
Дослідження також показало, що генетичний компонент пояснює лише частину відмінностей у рисах особистості. Для поширених генетичних варіантів, які аналізували вчені, оцінки становили приблизно 4,8–9,3% варіації окремих рис.
До того ж особистість не залишається абсолютно незмінною протягом життя. На неї продовжують впливати досвід, стосунки, робота, культура, життєві потрясіння та навіть ті рішення, які ми приймаємо щодня.
Читайте також: Чому ваша особистість змінюється з віком: що каже нове дослідження про «Велику п’ятірку»
Тому нове дослідження не дає підстав сказати: «Я такий через свої гени і нічого не можу змінити».
Швидше навпаки. Воно показує, наскільки складною є наша особистість. У ній немає одного перемикача, відповідального за товариськість, тривожність чи любов до нового. Є тисячі крихітних біологічних впливів, які протягом життя переплітаються з нашим досвідом.
ДНК може трохи підштовхувати нас у певний бік, але не пише за нас історію нашого життя.
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
