Первісний рефлекс, який досі реагує на холод, жах і захоплення
Коли настає осінь, ночі стають довшими, температура падає, а екрани заповнюються фільмами жахів (адже скоро Геловін) — саме тоді ми частіше відчуваємо знайомий холодок уздовж рук і дрібні горбики на шкірі. Але чому взагалі виникають «мурашки» — це дивне поєднання фізіології, еволюції та емоцій?
Як виникають «мурашки»
Для більшості ссавців пилоерекція (так називається це явище) є корисним механізмом. Вона допомагає зберігати тепло, утримуючи шар повітря біля шкіри, або робить тварину візуально більшою, коли та намагається налякати суперника.
У людей цей механізм зберігся, але став набагато ширшим — його можуть викликати не лише холод чи страх, а й сильні емоції: від захоплення музикою до моментів дежавю.
За це відповідають крихітні м’язові клітини у шкірі — arrector pili. Вони скорочуються, отримуючи сигнали від нервових клітин, і «тягнуть» за волосяні фолікули, змушуючи волоски підводитися. Так утворюється характерна «гусяча шкіра».
Як мозок запускає цей процес
Нервові клітини, що активують пилоерекцію, належать до автономної нервової системи, яка керує нашими реакціями «бий або тікай». Вона регулює пульс, кровообіг, температуру тіла та викид адреналіну (епінефрину) — основного хімічного сигналу стресу.
Саме тому сцена з маніяком у фільмі жахів може викликати майже таку ж реакцію, як і реальна небезпека: тіло не завжди розрізняє уявну та справжню загрозу. «Ми отримуємо мурашки набагато частіше, ніж помічаємо це» — зазначає дослідник Джонатан МакФетріс, який вивчав це явище у Даремському університеті. 1
Читайте також: Геловін як терапія страху
«Мурашки» однакові — незалежно від причини
Чи це холод, чи емоційний сплеск — фізіологічно реакція однакова. Наша шкіра — не пасивний бар’єр, а динамічна тканина, що постійно змінюється, регулюючи теплообмін і взаємодію з довкіллям.
На думку МакФетріса, не варто розглядати пилоерекцію в людини як рудимент. Хоча вона помітніша у тварин із густим хутром, у нас вона все ще пов’язана з тонким контролем температури. Наприклад, якщо прикласти холодний компрес до стегна, зміни температури спостерігатимуться не лише там, а й по всьому тілу.
Хоча підняття волосків уже не має практичного сенсу для збереження тепла (ми для цього надто безволосі), сама реакція залишається частиною нашої терморегуляційної системи. Вона не обмежується лише рухом волосся — тіло реагує комплексно: судини звужуються, щоб зберегти тепло, змінюється кровообіг, а іноді з’являється й легке тремтіння.
Проте, якщо мурашки з’являються від лоскоту чи музики, реакція буде локальнішою.
«Мурашки» і відчуття «холодних хвиль»
Досліджувати це явище складно: воно часто відбувається непомітно, а до того ж змішується з суб’єктивними переживаннями — наприклад, із тим, що ми називаємо «фрісоном» або «приємним холодком».
Фрісон — це хвиля задоволення чи захоплення, яку може викликати мистецтво, музика або сильна емоція. Його часто пов’язують із появою мурашок – «аж мурашки по шкірі». Хоча наукових доказів прямого зв’язку немає: лише приблизно в половині випадків, коли люди повідомляють про фрісон, у них дійсно спостерігається пилоерекція.
Хай що викликає мурашки — холодний вітер, драматичний акорд у симфонії чи сцена помсти в хорорі — це спосіб, яким мозок сигналізує: «увага, щось важливе відбувається».
Цей рефлекс колись допомагав нашим предкам пережити зустріч із хижаком. Сьогодні він лишається вірним супутником — і під час перегляду нового фільму жахів, і коли ми слухаємо улюблену музику, що пробирає до кісток.
Дайджест публікацій за тиждень
Щопʼятниці отримуйте найцікавіші статті за тиждень на ваш імейл.
😲 Бонус! PDF-добірка «Найдивніші свята року».
