Вживання великої кількості штучних підсолоджувачів, які часто містяться в дієтичних напоях і оброблених продуктах, пов’язане зі швидшим зниженням когнітивних функцій — про це свідчить нове масштабне дослідження бразильських науковців, опубліковане 3 вересня 2025 року в журналі Neurology Американської академії неврології.
Понад 12 тисяч учасників і 8 років спостереження
У дослідженні взяли участь 12 772 дорослих з усієї Бразилії, середній вік яких становив 52 роки. Упродовж восьми років науковці відстежували споживання семи різних низько- і некалорійних підсолоджувачів: аспартаму, сахарину, ацесульфаму-К, еритритолу, ксиліту, сорбіту та тагатози.
Учасники регулярно проходили тести на пам’ять, мовлення, швидкість обробки інформації та інші когнітивні навички. Дослідники також зібрали детальні анкети про харчування, де респонденти вказували, які продукти й напої вони вживали протягом року.
Після врахування таких чинників, як вік, стать, гіпертонія й серцево-судинні захворювання, дослідники встановили, що учасники, які споживали найбільше підсолоджувачів (в середньому 191 мг/день), демонстрували значно швидше зниження когнітивних функцій — на 62% порівняно з тими, хто споживав найменше (20 мг/день). Цей рівень спаду відповідає приблизно 1,6 року додаткового старіння мозку.
Навіть у групі середнього споживання виявили прискорене зниження — на 35% швидше, що еквівалентно приблизно 1,3 року старіння.
Найбільший ризик — у людей до 60 років і тих, хто має діабет
Особливо вираженим ефект був серед учасників молодше 60 років — саме в них зафіксували найпомітніше зниження загальних когнітивних здібностей і мовної функції при високому споживанні підсолоджувачів. У людей старшого віку подібної залежності не виявили.
Крім того, у людей з діабетом зв’язок між підсолоджувачами й когнітивним спадом був ще сильнішим. Це може бути пов’язано з тим, що саме ця група частіше замінює цукор на штучні аналоги.
Зі швидшим когнітивним зниженням були пов’язані майже всі підсолоджувачі, які досліджували: аспартам, сахарин, ацесульфам-К, еритритол, ксиліт і сорбіт. Винятком стала лише тагатоза — її споживання не показало жодного впливу на роботу мозку.
Найбільше люди вживали сорбіту — в середньому 64 мг/день. Для порівняння: добова доза аспартаму в групі найвищого споживання еквівалентна приблизно одній банці дієтичної газованої води.
На жаль, до спостереження не був включений ще один популярний підсолоджувач – стевія, який вважаться одним з найбільш безпечних.
Читайте також: Чи безпечна стевія?
Потреба в додаткових дослідженнях
Хоча дослідження виявило статистичну залежність між споживанням штучних підсолоджувачів і зниженням когнітивних функцій, воно не доводить причинно-наслідкового зв’язку. Автори підкреслюють, що необхідно провести подальші дослідження, щоб підтвердити ці висновки та вивчити альтернативи — наприклад, чи можуть натуральні підсолоджувачі на зразок меду, яблучного пюре або кленового сиропу бути безпечнішими для мозку.
Дослідження також мало певні обмеження: раціон оцінювали за анкетами, тобто на основі самозвітів, які можуть містити похибки.
Щопʼятниці отримуйте найцікавіші статті за тиждень на ваш імейл.
😲 Бонус! PDF-добірка «Найдивніші свята року».
