Цікаві факти про горіхи

Горіхи — це смачний перекус та справжній дар природи, джерело корисних жирів, білків і мікроелементів. У кухнях світу вони відіграють важливу роль: як самостійний продукт, інгредієнт для десертів, соусів, паст і навіть напоїв. А ще горіхи — це частина обрядів, вірувань й народної медицини. Дослідімо разом цікаві факти про горіхи.

Та не все так просто. Усе, що ми звикли називати «горіхами», насправді не завжди ними є — принаймні з погляду ботаніки.

З наукового погляду справжній горіх — це сухий односім’яний плід із твердою шкаралупою, який не розкривається при достиганні. Сюди, наприклад, належать:

• волоський горіх,
• ліщина (фундук),
• жолуді.

А от мигдаль, фісташки, кеш’ю, кокос, арахіс — не справжні горіхи:

• Мигдаль — це кістянка, близький родич персика.
• Фісташки — теж кістянки.
• Кеш’ю — насіння плодів.
• Кокос — взагалі волокниста кістянка.
• Арахіс — бобова рослина, родич гороху та квасолі.

Проте в кулінарії всі ці плоди об’єднують завдяки схожим властивостям: високий вміст жирів і білків, характерний смак, тверда зовнішня оболонка. Тому ми розглядатимемо їх разом — як їстівні горіхи в широкому сенсі, з поясненням кожного випадку.

Цікаві факти про горіхи

• Найдорожчий горіх у світі — макадамія.
  Її важко вирощувати, ще важче збирати й обробляти — це робить макадамію найдорожчим горіхом на ринку. Ціна за кілограм може перевищувати 50 доларів!
• Бразильський горіх — радіоактивний.
  Так, але не хвилюйтеся: в ньому природно накопичується радіоактивний радій з ґрунту. У звичайних кількостях він безпечний. Бразильські горіхи дійсно містять підвищені рівні природної радіоактивності, зокрема ізотопів радію-226 і радію-228. Це пов’язано з особливостями їхнього росту: дерева бразильського горіха мають дуже розгалужену кореневу систему, яка здатна поглинати ці елементи з ґрунту. Це явище було вперше зафіксовано в 1950-х роках. ¹
  Згідно з даними Музею радіації та радіоактивності при Oak Ridge Associated Universities (ORAU), концентрація радію в бразильських горіхах може бути приблизно в 1000 разів вищою, ніж в інших продуктах харчування. Проте, попри це, рівень радіоактивності в них недостатній, щоб викликати значне опромінення організму при помірному споживанні.
• Арахіс не горіх!
  Це бобова культура — родич квасолі та сочевиці. А ще він росте під землею, а не на дереві, що робить його унікальним серед “горіхів”.
• Грецькі філософи вважали горіхи їжею розуму.
  Стародавні греки вірили, що волоський горіх зміцнює мозок — через схожість ядра з головним мозком. І, як з’ясувалося, не помилялись: горіхи справді покращують когнітивні функції.
• Горіхи бувають вірусними.
  У 2023–2025 роках фісташкові шоколадки з Дубаю буквально “підірвали” TikTok і Instagram — відео з розпаковками та дегустаціями набирали мільйони переглядів. Це спричинило глобальний дефіцит і різке зростання цін на фісташки.
• Горіхи літали в космос.
  Астронавти NASA брали з собою на орбіту волоські горіхи, мигдаль та кеш’ю як легкі джерела енергії. Ба більше — вони не кришаться, що важливо в невагомості.
  І ще дуже цікавий горіховий факт, але більше космічний, чи тут про щось інше… Астронавти та інженери NASA з лабораторії JPL мають незвичну традицію — брати з собою «щасливий арахіс» перед важливими місіями. Ця звичка виникла у 1964 році після успішного запуску місії Ranger 7, яка вперше передала знімки з Місяця. Попередні шість місій зазнали невдач, тому інженер Дік Воллес приніс арахіс, щоб знизити напругу в команді. Місія вдалася, і відтоді арахіс став символом удачі у JPL. Його приносять не лише на запуски, а й на посадки, обльоти та інші критичні моменти.
  Це не забобон, а спосіб об’єднати команду, знизити стрес і визнати, що іноді навіть ідеальні розрахунки не гарантують успіху. ²
• Шкаралупа волоського горіха — природний абразив.
  Її подрібнюють і додають у натуральні скраби для обличчя та рук, а також використовують у промисловості для полірування металів.
• Горіхи як валюта.
  У стародавній Азії й Африці горіхи (особливо кола) використовували як засіб обміну — за них можна було купити одяг, продукти або навіть землю.
• Дерева пекана й волоського горіха можуть жити 300–500 років.
  І продовжують плодоносити більшу частину цього часу. ³

Горіхи: суперїжа чи прихована небезпека?

Горіхи — це справжні природні концентрати корисних речовин. Усього кілька горішків на день можуть значно покращити ваше самопочуття. Більшість із них багаті на здорові жири, білки, клітковину, вітаміни (особливо E, B1, B6) та мінерали — магній, калій, залізо, кальцій, цинк, селен. Вони допомагають нормалізувати рівень холестерину, підтримують серцево-судинну систему, мозкову активність, імунітет, здоров’я шкіри та волосся.

Особливо цінними є горіхи для:

• вегетаріанців — як джерело рослинного білка й омега-3 жирів;
• людей з діабетом — горіхи мають низький глікемічний індекс;
• тих, хто худне — завдяки здатності надовго насичувати;
• людей у стресі — магній та антиоксиданти покращують нервову систему.

Та попри всі переваги, горіхи не позбавлені небезпек. У надмірній кількості вони можуть завдати шкоди:

• Алергії. Деякі горіхи — особливо арахіс, кеш’ю, фісташки — входять до переліку найпоширеніших алергенів. Реакції можуть бути від легких до небезпечних для життя.
• Калорійність. Більшість горіхів дуже енергомісткі — в середньому 600–700 ккал на 100 г. Надмірне вживання — це ризик набору ваги, навіть попри користь. Якщо попри дієту і здорове харчування вам не вдається схуднути, перевірте чи не забагато ви горішків їсте.
• Зіпсованість. Через високу жирність горіхи легко гіркнуть, а в зіпсованих жирах утворюються токсичні сполуки. Завжди звертайте увагу на смак і запах!
• Отруйність у сирому вигляді. Гіркий мигдаль, сирі кеш’ю, жолуді, насіння гінкго — містять природні токсини, які потребують термічної обробки.
• Взаємодія з ліками. Деякі горіхи (особливо у вигляді концентрованих БАДів, як гінкго білоба) можуть впливати на згортання крові або тиск.
• Золоте правило — помірність.
  Дієтологи рекомендують приблизно жменю горіхів на день — це 20–30 грамів, або 5–10 штук, залежно від виду. Краще чергувати різні горіхи, не зловживати смаженими та солоними, обирати якісні й свіжі.

Волоський горіх

Смак ніжний, трохи гіркуватий, маслянистий. Горіх їдять сирим, смаженим, додають у випічку, салати, соуси (зокрема славнозвісну грузинську сациві), роблять пасту, олію. Шкаралупу використовують у фармацевтиці та косметиці.

Користь:

• Джерело омега-3 жирних кислот
• Вітамін Е, В6, фолієва кислота
• Потужні антиоксиданти
• Поліпшують роботу мозку, серця, судин
• Добре впливають на чоловіче здоров’я

Застереження:

• Можуть викликати алергію
• Калорійні (понад 650 ккал на 100 г)
• У великих кількостях — навантаження на печінку

Цікаві факти про волоський горіх:

• У середньовіччі вважали, що волоський горіх схожий на мозок — тому вживали його для “покращення розуму”.
• В Україні волоський горіх — одна з головних сільськогосподарських культур, на експорт.
• У Китаї їх колекціонують і тримають у руках як медитативну вправу: крутячи два горіхи між долонями, тренують кисті.
• Дерево живе понад 100 років.
• У слов’янських традиціях волоський горіх — символ сили, мудрості й родючості. Його часто клали в колиску новонародженого, щоб ріс дужим. У весільних обрядах — символ достатку.

Лісовий горіх (фундук)

Солодкуватий, м’який і маслянистий смак. Його їдять сирим, підсмаженим, додають у шоколад, цукерки (наприклад, Nutella), випічку, мюслі. Горіхова паста з фундука — популярна альтернатива арахісовій.

Користь:

• Високий вміст вітаміну Е та В-групи
• Багато мононенасичених жирів (добре для серця)
• Джерело білка, калію, магнію
• Сприяє зміцненню кісток і нервової системи

Застереження:

• Можлива індивідуальна алергія
• Через жирність — не варто переїдати
• У сирому вигляді складніше перетравлюється

Цікаві факти про фундук:

• У давнину фундук вважали магічним плодом: з гілок ліщини виготовляли чарівні жезли, лозини для пошуку води.
• Фундук — один із найдавніших культивованих горіхів Європи: його знаходять у поселеннях доби неоліту.
• У Туреччині фундук — національний продукт, країна забезпечує понад 70% світового ринку.
• У кельтській традиції ліщина була деревом мудрості: її горіхи нібито давали знання й натхнення. У слов’янських казках — символ сили природи та оберіг.

Мигдаль

Мигдаль має делікатний солодкуватий смак. Його їдять сирим, бланшованим, смаженим, додають у тістечка, марципани, молочні альтернативи (мигдальне молоко), косметику. Є гіркі сорти, непридатні до вживання в сирому вигляді.

Користь:

• Багатий на вітамін Е (антиоксидант)
• Добре джерело кальцію, магнію, цинку
• Підтримує здоров’я шкіри, судин, мозку
• Покращує рівень холестерину
• Низький глікемічний індекс — корисний для діабетиків

Застереження:

• Гіркий мигдаль містить амігдалін, який може виділяти синильну кислоту — небезпечну в необробленому вигляді
• Висока калорійність
• Може викликати алергію

Цікаві факти про мигдаль:

• Мигдаль — один із перших одомашнених дерев у світі, ще 4 000 років до н. е.
• У Біблії мигдаль згадується як символ пильності та Божого благословення.
• Для отримання 1 кг мигдалю потрібно близько 12 000 літрів води — його вирощування дуже водомістке.
• У багатьох культурах мигдаль — символ родючості, нового життя й любові. У єврейській традиції — дерево, що першим зацвітає, отже, символ надії та оновлення.

Фісташки

Фісташки мають ніжний, маслянистий і трохи солодкуватий смак. Їх їдять сирими або смаженими, солоними або несоленими, додають у випічку, морозиво, страви близькосхідної кухні (наприклад, баклаву), фісташкову пасту та навіть ковбаси.

Користь:

• Багаті на білок, клітковину, вітамін В6
• Містять лютеїн — корисний для зору
• Добре впливають на мікробіом кишечника
• Знижують рівень холестерину
• Мають антиоксидантні властивості

Застереження:

• У великих кількостях можуть спричинити здуття через клітковину
• Солоні фісташки — джерело надлишку натрію
• Є алергеном для деяких людей

Цікаві факти про фісташки:

• Фісташкове дерево плодоносить лише кожні 2 роки, а збір часто відбувається вручну.
• У давньому Ірані фісташки називали «посмішкою дерева» — через розтріскану шкаралупу.
• Їх згадують у Біблії як делікатес, подарунок для фараона.
• Колір фісташки — трендовий у дизайні та моді: м’який зелено-салатовий.
• У Персії фісташка символізувала кохання та пристрасть. У Китаї — добробут, щастя та здоров’я (бо шкаралупа «усміхається»).
• Останніми роками фісташки пережили справжній “золотий бум”, особливо завдяки популярності дубайського фісташкового шоколаду та десертів із Середнього Сходу. В Instagram та TikTok стали вірусними відео з розкішними плитками шоколаду, з ніжною фісташковою кремовою начинкою. Усе це створило новий попит на преміум-фісташки, що призвело до значного зростання цін на фісташки у світі, зокрема на іранські, які вважаються найароматнішими. А ви стали жертвою маркетингу?

Кеш’ю

Кеш’ю має солодкувато-вершковий смак, більш м’який за інші горіхи. Його часто використовують для приготування веганських сирів, молока, соусів (наприклад, кеш’ю-карі), десертів, випічки. Кеш’ю не вживають у сирому вигляді: сирі плоди містять токсичну речовину (урушіол), тому всі кеш’ю на ринку — термічно оброблені.

Користь:

• Джерело заліза, магнію, міді, цинку
• Сприяє здоров’ю кісток і м’язів
• Добрий для шкіри й імунітету
• Містить ненасичені жири, що знижують холестерин
• Менш калорійний, ніж волоський горіх чи макадамія

Застереження:

• Можливі алергії
• Не можна їсти сирими — небезпечно!
• У великій кількості — навантаження на шлунок

Цікаві факти про кешʼю:

• Яблуко кеш’ю — соковитий, ароматний плід, популярний у Бразилії, але швидко псується, тому рідко експортується.
• Обробка кеш’ю — важка й делікатна робота: шкаралупа містить їдку олію, яка може викликати опіки на шкірі.
• Для отримання 1 кг ядер кеш’ю потрібно обробити понад 2 кг плодів.
• В’єтнам — світовий лідер з експорту, але Бразилія досі вважається “батьківщиною” кеш’ю.
• У деяких культурах кеш’ю вважають символом достатку, енергії та спокуси — через його незвичний зовнішній вигляд і вишуканий смак.

Бразильський горіх

Смак ніжний, маслянистий, з легким солодкуватим відтінком. Їх їдять сирими, смаженими, додають у цукерки, салати, печиво. Також з бразильських горіхів добувають цінну олію для косметики та кулінарії.

Користь:

• Один з найбагатших природних джерел селену — потужного антиоксиданту
• Добре впливає на щитоподібну залозу
• Підтримує імунну систему
• Містить цинк, магній, вітамін Е
• Підтримує здоров’я шкіри, волосся, нігтів

Застереження:

• Дуже висока концентрація селену: достатньо 1–2 горіхів на день
• Надмірне споживання може спричинити селенове отруєння (нудота, ламкість нігтів, випадіння волосся)
• Може викликати алергію

Цікаві факти про бразильський горіх:

• Плід дерева бразильського горіха важить до 2 кг — це як кокос, тільки дерев’яний
• Їх розгризають лише великі гризуни, як-от агуті, які водночас і поширюють насіння
• Це єдиний “горіх”, дозволений до збирання у зоні охоронюваних амазонських лісів, бо заготівля не шкодить довкіллю
• За одну поїздку в джунглі збирачі можуть принести до 100 кг плодів
• У місцевих народів Амазонії цей горіх — символ життєвої сили та довголіття, адже дерево, що його дає, вважається священним і поважаним.

Макадамія

Горіх має ніжний, маслянистий, солодкуватий смак з вершковим відтінком. Його їдять сирим, смаженим, у складі десертів, шоколаду, паст, косметичних засобів. Макадамієва олія дуже цінується в кулінарії та догляді за шкірою.

Користь:

• Високий вміст мононенасичених жирів
• Підтримка здоров’я серця, зниження холестерину
• Містить тіамін, марганець, клітковину
• Має антиоксидантні властивості
• Добре засвоюється і дає тривале відчуття ситості

Застереження:

• Дуже калорійний: майже 720 ккал на 100 г
• Дорогий через складність вирощування й обробки
• Небезпечний для собак — навіть у мікродозах викликає інтоксикацію

Цікаві факти про макадамію:

• Макадамію іноді називають “королевою горіхів” через вишуканий смак і ціну
• Щоб зібрати 1 кг очищених горіхів, потрібно близько 3 кг плодів і чимало ручної праці
• У промисловості використовують спеціальні гідравлічні дробарки для розколювання шкаралупи
• У гавайській культурі макадамія — символ добробуту й достатку, часто дарують як делікатес для гостей або у святкових наборах.

Пекан

Пекан має солодкувато-вершковий, м’який смак, без гіркоти, яка притаманна волоським горіхам. Часто використовується в десертах (особливо у знаменитому пекановому пирозі), цукерках, салатах, пастах.

Користь:

• Високий вміст антиоксидантів — один із найвищих серед горіхів
• Містить вітаміни групи В, цинк, магній
• Позитивно впливає на серцево-судинну систему
• Допомагає знижувати рівень “поганого” холестерину
• Дає тривале відчуття ситості

Застереження:

• Калорійний (майже 700 ккал на 100 г)
• Може викликати алергію
• У надмірній кількості — навантаження на печінку через вміст жирів

Цікаві факти про пекан:

• У США пекан є національним горіхом штату Техас, а пекановий пиріг — традиційна страва до Дня подяки
• Дерева пекана можуть жити й плодоносити понад 300 років
• Назва “пекан” походить з мови алгонкінських індіанців і означає “горіх, який потрібно розколювати каменем”
• Один пекан щороку дає до 200 кг плодів
• Для корінних народів Північної Америки пекан був символом щедрості природи та джерелом зимового виживання. Сьогодні асоціюється з домашнім затишком і традиціями.

Кедрові горішки

Горішки мають ніжний, маслянистий, трохи смолистий смак. Їх додають у салати, страви з пастою (класичне італійське песто), випічку, десерти. Також з них виробляють кедрову олію — дуже поживну й цінну.

Користь:

• Містять амінокислоту аргінін — підтримує серцево-судинну систему
• Джерело заліза, магнію, цинку, вітамінів E і K
• Добре впливають на імунітет, обмін речовин, шкіру
• Кедрова олія — природний імуностимулятор

Застереження:

• Дуже жирні, тому швидко окиснюються — важливо зберігати у прохолоді
• Можуть викликати рідкісний ефект: “металічний присмак у роті” після вживання (pine mouth syndrome)
• Алерген для деяких людей

Цікаві факти про кедрові горіхи:

• Щоб зібрати 1 кг очищених кедрових горішків, потрібно обробити до 1000 шишок
• У Сибіру кедровий горіх — священне дерево, оберіг і джерело всього: від їжі до ліків
• Кедрові горішки — один з основних інгредієнтів у палеодієтах і суперфудах
• Вважалося, що горішки кедра дарують ясність думки та енергію.

Кокос

М’якоть кокоса — ніжна, солодкувата, з характерним вершковим присмаком. З неї роблять:

• кокосову стружку,
• кокосову олію,
• кокосове молоко й вершки,
• кокосове борошно,
• кокосову воду (зелені плоди).

Кокос додають у десерти, карі, смузі, йогурти, косметику.

Користь:

• Містить середньоланцюгові жирні кислоти (зокрема лауринову), які легко засвоюються і дають енергію
• Кокосова вода — натуральний ізотонік, багата на калій
• Кокосова олія має антибактеріальні властивості
• Підтримує шкіру, волосся, кишківник

Застереження:

• Високий вміст насичених жирів — не рекомендовано у великій кількості при серцево-судинних захворюваннях
• Може викликати алергію
• Деякі дієтологи закликають до обережності з кокосовою олією через її суперечливу дію на холестерин

Цікаві факти про кокоси:

• Кокосові пальми називають “деревом життя” — з нього отримують їжу, воду, тканину, пальмове вино, посуд, будматеріали
• Назва “кокос” походить з португальської coco — «обличчя» (через три темні плями на одному боці горіха)
• Кокосова вода використовувалась як замінник плазми крові в польових умовах під час Другої світової війни
• У деяких регіонах кокос — частина релігійних ритуалів і приношень
• У багатьох культурах кокос — символ чистоти, родючості, витривалості та духовної сили. Його часто використовують у храмах як дар богам або символ початку чогось нового.

Жолуді

Ми не сприймаємо жолуді, як щось їстівне. Сирі жолуді неїстівні й гіркі через високий вміст дубильних речовин, тому непридатні до вживання без попередньої обробки (виварювання, вимочування у воді, обсмажування). Після очищення і підготовки з них готують:

• жолудеве борошно (для безглютенового печива, хліба),
• кавовий замінник,
• кашу (особливо в часи голоду),
• корм для свиней.

Користь:

• Багаті на вуглеводи, мінерали (кальцій, фосфор), дубильні речовини
• Містять крохмаль і невеликий вміст білка
• Жолудеве борошно безглютенове
• Використовувалися в народній медицині при діареї, як в’яжучий засіб

Застереження:

• У сирому вигляді можуть бути токсичні через високий вміст танінів
• Уживання можливе лише після термічної обробки
• Надмірне споживання може призвести до подразнення шлунка

Цікаві факти про жолуді:

• У давнину жолуді були основним джерелом калорій для багатьох племен, зокрема в Північній Америці серед індіанців
• Деякі види жолудів — солодші (наприклад, з дуба кам’яного) і майже не потребують обробки
• Жолуді — важливий ресурс для дикої природи, зокрема для білок, оленів, кабанів
• Їх вивчають як потенційне джерело їжі в умовах змін клімату
• Жолудь — потужний символ потенціалу, витривалості й сили. З маленького жолудя виростає могутній дуб — метафора зростання й наполегливості. У європейських культурах жолудь також асоціюється з удачею та захистом.

Каштан (їстівний і неїстівний)

Де росте:
Їстівний каштан походить із Середземномор’я й Малої Азії. Сьогодні вирощується в Італії, Франції, Іспанії, Туреччині, Грузії, на Балканах. Найвідоміші сорти — з Італії (марадонські каштани). Кінський каштан росте в Україні повсюдно, але лише як декоративне дерево.

Їстівні каштани мають солодкуватий, крохмалистий смак, нагадують щось між картоплею та горіхом. Їх:

• запікають (вуличний делікатес у Франції та Італії),
• варять,
• сушать і перемелюють на каштанове борошно (для тістечок, макаронів),
• додають до м’яса, салатів, супів.

Користь:

• Багаті на вуглеводи, клітковину, вітаміни B1, B6, C
• Безглютенові — чудова альтернатива пшеничному борошну
• Містять калій, магній, фолієву кислоту
• Добре впливають на травлення, настрій, рівень енергії

Застереження:

• Ніколи не вживайте кінський каштан — він містить отруйну сполуку ескулін
• Їстівні каштани швидко псуються — споживати бажано відразу після збору
• Можуть викликати здуття через вміст крохмалю

Цікаві факти про каштани:

• У Франції традиційно продають гарячі каштани взимку — символ затишку, як глінтвейн
• В Італії влаштовують фестивалі каштанів, з піснями, вином і каштановими стравами
• У Японії каштани — один з головних сезонних осінніх інгредієнтів
• Каштанове дерево може жити понад 1000 років
• У європейському фольклорі каштан — символ щедрості, довголіття й теплоти родинного кола. У Середземномор’ї — дерево життя, що дарує їжу навіть у бідні часи.

Сейшельський горіх

М’якоть молодих плодів м’яка, желеподібна, злегка солодка. У їжу використовується рідко через рідкість і охоронний статус. Іноді її додають до десертів чи вживають як делікатес.

Користь:

• У невеликих дозах — легкозасвоюване джерело вуглеводів
• У місцевій медицині застосовується як тонізуючий засіб
• Іноді вважається афродизіаком (науково не доведено)

Застереження:

• Продаж плодів обмежено або заборонено — вид занесено до Списку CITES
• Доступність — тільки в Сейшелах, із дозволу влади
• Туристи можуть придбати лише висушену оболонку з сертифікатом

Цікаві факти про сейшельський горіх:

• Плід має характерну еротичну форму, що нагадує жіночі стегна, — через це ще в давнину його вважали магічним
• Його ще називають «морський кокос» — колись вважалося, що плід виплаває з дна океану
• Колись вважався чарівним і продався дорожче за золото
• Дерево росте надзвичайно повільно — перші плоди з’являються через 25–40 років
• Сейшельський горіх — символ жіночої енергії, родючості, чуттєвості. У Сейшельській культурі з ним пов’язано чимало легенд, зокрема — про «нічне спарювання» дерев, яке ніхто не бачить.

Арган

Насіння не їдять цілими, але з них добувають арганову олію:

• кулінарна версія (злегка смажене насіння) має горіховий, насичений смак, використовується у марокканських стравах (наприклад, амлу),
• косметична олія — без запаху, багата на антиоксиданти, для шкіри і волосся.

Користь:

• Багата на вітамін Е, лінолеву кислоту, стероли
• Покращує стан шкіри, суглобів, серцево-судинної системи
• Має протизапальні властивості
• У кулінарній формі — знижує рівень холестерину

Застереження:

• Використовується переважно у вигляді олії, не як самостійний “горіх”
• Дуже дорога через складність збору й обробки
• Поширена фальсифікація — купувати лише сертифіковану продукцію

Цікаві факти про арганію:

• Арганові дерева можуть жити понад 200 років
• Місцеві кози часто вилазять на дерева, щоб їсти плоди — туристичний атракціон і дуже мили видовище.
• Щоб добути 1 літр олії, потрібно 30 кг плодів і багато ручної праці
• Олія настільки цінна, що її ще називають «рідким золотом Марокко»
• Арганія вважається символом витривалості, жіночої краси та природної сили. Вона — частина культурної спадщини берберів, які здавна виготовляють олію вручну.

Гінкго білоба

Насіння гінкго їдять у вареному або смаженому вигляді. Має м’який, злегка горіховий смак. Часто використовується у стравах китайської, японської та корейської кухні (наприклад, у супах, рисі).

Користь:

• Містить флавоноїди, терпенові лактони
• Поліпшує кровообіг, зокрема в мозку
• Покращує пам’ять, концентрацію
• Має антиоксидантну дію
• Широко використовується у фітотерапії та БАДах

Застереження:

• Сире насіння токсичне — містить гінкготоксин
• Навіть термічно оброблене потрібно вживати обмежено (не більше 5–10 насінин на день)
• Може взаємодіяти з лікарськими препаратами

Цікаві факти:

• Гінкго — одне з найдавніших дерев на Землі, існує понад 200 мільйонів років
• Деякі дерева пережили атомне бомбардування Хіросіми й ростуть донині
• Листя має характерну віялоподібну форму, яка часто використовується в логотипах фітопрепаратів
• У Кореї та Японії навколо дерев ставлять таблички з попередженням через неприємний запах плодів
• У Східній Азії гінкго — символ стійкості, довголіття, мудрості та миру. У Китаї його висаджують біля храмів як священне дерево.

Горіхи — це культурний, історичний і ботанічний феномен, який супроводжує людство вже тисячоліттями. Вони були частиною ритуалів, валют, оберегів, а сьогодні — важливим елементом здорового харчування. Горіхи — це концентрат життя, сили, енергії. І якщо знати, що саме ви їсте, звідки воно походить і чому його варто цінувати — навіть проста жменя горішків стає цілим світом смаку, користі й сенсу.

Отримуйте сповіщення про нові статті в телеграм-каналі «DAYTODAY». Приєднуйтесь!

1. https://www.orau.org/health-physics-museum/collection/consumer/food/brazil-nuts.html↩
2. https://science.nasa.gov/missions/what-are-jpls-lucky-peanuts/↩
3. https://treenewal.com/the-life-of-a-pecan-tree-how-long-will-yours-last/?utm_source=chatgpt.com↩