Творча спадщина The Beatles налічує понад 200 композицій, створених протягом десятиліття активної діяльності гурту. 25 червня цьому гурту навіть присвячений Всесвітній день Beatles. Для мільйонів слухачів ці пісні стали культурним кодом епохи, проте самі учасники колективу — Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Гаррісон та Рінго Старр — оцінювали власні доробки крізь призму технічної складності, емоційної щирості та інноваційності. Аналіз їхніх особистих уподобань дозволяє глибше зрозуміти внутрішні механізми творчості найвпливовішого гурту в історії. 1
Джон Леннон
Джон Леннон ніколи не виділяв єдиної композиції як абсолютного фаворита, проте в інтерв’ю різним виданням він окреслював коло пісень, які вважав найбільш значущими. Серед них — «I Am The Walrus», «Strawberry Fields Forever», «In My Life» та «I Want To Hold Your Hand». Особливе місце в цьому переліку посідала «Help!».
Леннон пояснював свою прихильність до «Help!» її справжністю. Для нього це був не просто комерційний хіт, а реальний заклик про допомогу, вияв глибокого самоусвідомлення без впливу сторонніх чинників. Текст пісні залишався для нього актуальним через роки, оскільки відображав момент щирої вразливості автора. Також Леннон відзначав «Rain», «A Day in the Life» та експериментальну «Revolution 9», іронічно зауважуючи, що він упереджений у любові до власних творів.
Пол Маккартні
Для Пола Маккартні критерієм оцінки часто ставала архітектоніка пісні — те, наскільки якісно вона сконструйована. Він визнавав, що якби композиція «Yesterday» не була настільки приголомшливо успішною, вона могла б стати його улюбленою. Проте феноменальна популярність змушувала творця дистанціюватися від «головного хіта», якого завжди вимагає публіка. Замість неї Маккартні часто віддавав перевагу «Here, There and Everywhere».
Цікаво, що з часом його пріоритети змістилися в бік менш відомих, експериментальних робіт. Зокрема, він називав своїм фаворитом «You Know My Name (Look Up My Number)» — ексцентричний трек з боку «Б» синглу. Привабливість цієї композиції для Маккартні полягала в самому процесі її створення, який був сповнений творчої свободи та задоволення від гри.
Джордж Гаррісон
Джордж Гаррісон розглядав творчість The Beatles через еволюцію звучання. Своїм улюбленим альбомом він називав «Rubber Soul», оскільки саме на цьому етапі гурт почав використовувати звуки, які раніше були недоступні. Це був період розквіту, коли музиканти почали активно вбирати зовнішні впливи та трансформувати їх у щось нове.
Гаррісон цінував винахідливість та інновації. Його приваблювали композиції, що несли в собі елемент новизни, як-от «Strawberry Fields Forever». Також він виділяв «This Boy», «Norwegian Wood» та «Golden Slumbers». Особливе захоплення у нього викликала пісня «Because» з альбому «Abbey Road», яку він характеризував як можливо найкращу на цій платівці завдяки її гармонійній структурі.
Рінго Старр
Для Рінго Старра улюбленими ставали пісні, в яких максимально розкривалася взаємодія всіх учасників гурту або де він міг продемонструвати свої технічні здобутки як барабанщика. Своєю головною фавориткою він називав «Come Together», вважаючи, що в цій композиції відбулося ідеальне поєднання музичної енергії колективу та особистості Джона Леннона.
Іншим ключовим треком для Старра була «Rain». Він пояснював це особливим станом під час запису, який називав «одержимістю». Саме в «Rain» він застосував інноваційний технічний прийом: розпочав дріб з удару по хай-хету замість прямого переходу на малий барабан. Ця деталь, непомітна для пересічного слухача, була для музиканта свідченням його найкращої професійної форми.
Все найцікавіше за тиждень?
Щопʼятниці отримуйте найцікавіші статті за тиждень на ваш імейл.
Хоче сповіщення ЩОДНЯ? Тоді вам на ТГ-канал DAY TODAY (цікаве 🌍)
