
Всеукраїнський день краєзнавства
Що це за день?
Щороку, 28 травня українські краєзнавці відзначають своє професійне свято, а саме Всеукраїнський день краєзнавства. Мета цього свята – зробити доступною до широких мас історію, культуру та звичаї нашого народу. В цей день кожен з нас має зрозуміти, наскільки важливими є пізнання про свою батьківщину, рідний край, домівку. Історики та краєзнавці з різних куточків нашої країни мають можливість налагодити зв’язки та покращити співпрацю з органами влади, культурними та навчальними закладами. Свято має привернути увагу представників владних структур, освітніх установ, громадських організацій та особисто кожного громадянина нашої країни до вкрай важливої для нас та нашого потомства дисципліни, яка називається «Краєзнавство».
Схожа подія:
🏞 Всесвітній день історика
Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.
Ініціаторами встановлення Всеукраїнського дня краєзнавства стали представники НСКУ (Національної спілки краєзнавців України). Офіційно дату було впроваджено на 4-му з’їзді цієї організації, який відбувся взимку 2017 року.
До вибору дати святкування підійшли з особливою ретельністю, тому вона чудово відповідає події. Адже саме 28 травня 1925 року відбулася Перша краєзнавча конференція всеукраїнського масштабу. Подія проходила у Харкові та закінчилася формуванням Комітету краєзнавства України. Ця дата стала знаковою для впровадження інституту українського краєзнавчого руху, було створено Національну спілку краєзнавців України.
Започаткування краєзнавства в Україні
Початок 19 століття ознаменувався на теренах нашої держави початком краєзнавства як окремої дисципліни. Так, протягом перших десятиліть у великих містах України, а саме у Харкові, Одесі, Полтаві тощо, починають функціонувати просвітницько-етнографічні центри. А у лавах Харківського університету починають проводитися дослідження в сфері народознавства. Праці дослідників публікуються в університетських періодичних виданнях. Викладацький склад разом зі своїми студентами активно працює над вивченням та систематизацією матеріальних пам’яток культури, зібраним у місцевих жителів. Дослідженням історичної етнографії присвячуються видатні праці. Однією з них стала «Опит повєствованія о древностях руських» відомого професора Харківського університету Гаврила Успенського, що була видана у 1812 році.
Фахівці у сфері народознавства, серед них Ізмаїл Срезнєвський та Микола Костомаров (один із засновників Кирило-Мефодіївського братства), ретельно формують науку національного краєзнавства. Вони видають наукові праці з історії нашої держави, етнографічні дослідження тощо.
З 1830-го року активним розвитком відзначаються краєзнавчі та народознавчі дисципліни на території теперішньої Одеської області. 1839 рік відомий створенням Одеського товариства історії та старовини та відкриттям археологічного етнографічного музею.
Осередок краєзнавства у Києві
У 40-х роках 19 століття осередок краєзнавчої діяльності переміщується до Києва. Це зумовлено тим, що у 1834 році тут відкривається університет. Згодом за ініціативою ректора в університеті створюється осередок історико-краєзнавчих досліджень. Цього ж року у Києві засновано Комітет, який займається дослідженням старожитностей та Археологічна комісія. Ці та інші краєзнавчі організації займаються науковими дослідженнями, які згодом стають своєрідним фундаментом для розвитку історичних дисциплін. На основі ж зібраної історичної документації створюється Державний історичний архів.
Розвиток краєзнавчої науки на теренах України
Народознавство продовжує розвиватися на півдні країни, центром досліджень є Товариство старожитностей Одеси. До 1922 року члени Товариства видали понад 30 томів наукових праць, більшість з яких присвячені краєзнавству та народознавству.
У 30 роки 19 століття краєзнавчі дослідження зазнають розвитку і на західних землях України. Так, Духовна семінарія міста Львова стала осередком функціонування «Руської трійці». Це товариство однодумців активно вивчало історичні краєзнавчі надбання. Руська трійця видає народознавчі збірки, серед яких «Син Русі». А першим україномовним рукописом організації стало видання «Русалка Дністровая».
Практичними дослідженнями на Львівщині займалися Яків Головацький, Іван Вагилевич та інші видатні історики та краєзнавці. Вони пішки подорожували по містах теперішньої Львівської області, щоб зібрати важливі історичні документи, етнографічні та фольклорні матеріали, поспілкуватися з представниками народу. Також під час таких подорожей проводилися важливі археологічні дослідження.
Українське краєзнавство у радянську епоху
Вже в перші роки існування радянської України тут функціонувало понад півсотні краєзнавчих та народознавчих установ. Важливу роль у розвитку наукової діяльності відіграли так звані краєзнавчі комісії. Першу таку Комісію було створено у 1922 році у Києві, а згодом у Харкові та Одесі. Координував роботу подібних утворень Комітет краєзнавства України, сформований у 1927 році.
При закладах освіти та культури формуються гуртки та товариства, які займаються вивченням рідного краю. До таких формувань приєднуються представники широких мас населення. Період з 1920 по 1940 рр. вважається «золотим» у розвитку краєзнавчих установ. У ці ж роки Краєзнавство розвивається як наука. Водночас проводиться велика робота серед народу з метою пробудження національної свідомості. Також видавалися методичні праці та шкільні підручники. Відомими краєзнавцями того часу вважаються М. Грушевський, Д. Багалій, С. Рудницький та ін..
Одним із напрямків краєзнавства стає охорона природи, адже ще тоді історичні та природні пам’ятки перебували в одному правовому полі. Саме в радянський період з’являється так зване історичне краєзнавство, яке розглядається окремо від загального. Воно відрізняється окремими археологічними та документальними дослідженнями.
-
1812Дослідження історичної етнографії описуються професором Харківського університету Гаврилом Успенським у праці «Опит повєствованія о древностях руських».
-
1839Створено Одеське товариство історії та старовини, а також – відкриття археологічного етнографічного музею.
-
1925 28 травняУ Харкові відбулася перша Краєзнавча конференція всеукраїнського масштабу.
Чому важливий цей день?
Краєзнавчі науки продовжують розвиватися та знайомити нас з розмаїттям, особливостями, традиціями та звичаями нашого краю. Це не просто наукова дисципліна, а надбання кожного з нас. Саме достеменні та глибокі знання про рідну землю виховують любов, відданість та вірність до неї. Чим більше ми дізнаємося про звичаї наших прадідів, чим глибше ми заглиблюємося в особливості землі, на якій мешкали наші предки, тим більше прив’язуємося до неї. І не просто прив’язуємося, а стаємо невіддільною часткою.
Сьогодні народознавчі та краєзнавчі дисципліни починають викладатися з шкільних лав. Вже у юному віці громадяни нашої країни починають усвідомлювати, що наш край, наша Батьківщина – це щось особливе, важливе та рідне. Свято, назване Всеукраїнським днем краєзнавством, що відзначається 28 травня, спонукає нас до глибшого знайомства з рідною землею. А завдання фахівців у цій галузі забезпечити кожного громадянина правдивою та вичерпною інформацією.
Читайте нашу статтю: Цікаві факти про Україну

Рік | Дата | День |
---|---|---|
2025 | 28 травня | Середа |
2026 | 28 травня | Четвер |
2027 | 28 травня | П’ятниця |
2028 | 28 травня | Неділя |
2029 | 28 травня | Понеділок |