Міжнародний день пам’яток та історичних місць

Що це за день?

Неможливо уявити Київ без Софійського собору, Індію — без Тадж-Махалу, а США без Великого каньйону. Подібні місцевості й споруди свідчать про історичну та природну унікальність, тому мають цінність культурного спадку. Навіть найдосвідченіші мандрівники отримують незабутні враження від їхньої краси, величі й різноманіття. Таким місцям і спорудам присвячено день, який змушує всіх небайдужих людей звернути увагу на необхідність збереження цих важливих для культури й історії об’єктів. Це Міжнародний день пам’яток та історичних місць (International Day for Monuments and Sites), також відомий як День всесвітнього спадку, який відзначається щороку 18 квітня.

Схожі події:
🏞 Всесвітній день історика
🏞 Всеукраїнський день краєзнавства
Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день пам’яток та історичних місць?

В світі існує неймовірна кількість важливих в історичному й культурному сенсі місць та пам’яток. Серед них розрізняють три категорії: культурні, природні й змішані. До культурного спадку належать старовинні будинки, визначні археологічні споруди і витвори монументальної скульптури чи живопису. Природним спадком вважають природні зони, які характеризуються цінністю завдяки красі чи унікальності. Сукупність культурних та природних елементів в одному об’єкті відносить його до категорії змішаних.

Розуміння цінності історичних пам’яток, передусім тих, що належали до античних часів, почалося в епоху Відродження. У XVIII столітті, під час Великої французької революції, матеріальні культурні цінності Франції було проголошено народним надбанням, а також створено спеціальну державну службу з їх охорони. Незабаром подібні державні органи було засновано в інших європейських країнах.

Знищення історичних пам’яток

Причиною втрати важливих історичних пам’яток часто ставали військові дії. Руйнування таких об’єктів під час війни могло бути випадковим, але часто траплялося умисне знищення матеріального культурного спадку супротивника з метою деморалізації, приниження цінностей, релігійних чи культурних символів. Зазвичай буває важко визначити випадковість чи умисність подібних дій.

Перші юридичні засади захисту історичних пам’яток з’явилися в Гаазьких конвенціях 1899-го та 1907-го років, які регламентували порядок військових дій. Зокрема, було визначено, що будівлі, в яких розміщено заклади мистецтва, науки й благодійності, а також храми та історичні пам’ятки під час війни не мають слугувати цілями для обстрілів. 

В 1935 році у Вашингтоні було підписано Міжнародний договір про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам’яток. В цьому договорі декларувався пріоритет культурних об’єктів перед військовою доцільністю. Цей договір ще називають Вашингтонським Пактом, або Пактом Реріха, бо його ініціатором ще з 1928 року виступав Микола Реріх — відомий філософ, митець та громадський діяч. 

В 1954 році було прийнято Гаазьку Конвенцію про захист культурних цінностей у випадках збройного конфлікту, яка прямо заборонила умисне руйнування історично значущих об’єктів. Причиною прийняття цього документу стали масштабні руйнування, до яких призвела Друга світова війна. Одним з прикладів є німецьке місто Дрезден, відоме своїми культурно-історичними будівлями, які були знищені чи пошкоджені британською та американською авіацією.

На жаль, ворогуючі сторони і в наш час не завжди дотримуються міжнародних угод щодо збереження пам’яток культури. Наприклад, в ході сирійського конфлікту в 2014-2015 роках через бомбардування Алеппо було зруйновано або пошкоджено 70% споруд давнього міста, багато з яких належать до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

Проте руйнування під час збройних конфліктів складають лише невелику частку причин втрат об’єктів світового історичного спадку. Набагато значнішими й тривалішими є руйнування, викликані розбудовою міст, видобутком корисних копалин, змінами клімату, стихійними лихами та навіть туризмом. Часто люди, які відвідують те чи інше історичне місце, намагаються відірвати шматочок споруди, щоб взяти його з собою, постійно забруднюють територію сміттям, відлякують тварин та витоптують унікальну рослинність. 

Найбільша в світі археологічна рятувальна операція

Поштовхом до об’єднання зусиль в справі охорони всесвітнього природного й культурного спадку стало будівництво Асуанської греблі. В 1959 році уряди тодішньої ОАР та Судану звернулися до ЮНЕСКО за допомогою в порятунку давніх нубійських пам’яток, яким загрожувало затоплення великим озером, що мало утворитися в результаті спорудження греблі. ЮНЕСКО відповіла закликом до міжнародного співтовариства, результатом якого стала  найбільша в світі археологічна рятувальна операція — практично всі значущі храми й святині Нубії вдалося зберегти шляхом переміщення в безпечну місцевість.

В 1966 році катастрофічна повінь прийшла у Венецію, тому увага всього світу була прикута до загрози історичним пам’яткам цього міста. Урядом Італії спільно з ЮНЕСКО було розроблено довгострокову програму збереження й відновлення старовинних венеційських споруд, проте все чіткіше поставала потреба в створенні єдиного міжнародного механізму для вирішення подібних ситуацій.

Конвенція про охорону всесвітнього природного й культурного спадку

Таким механізмом стала Конвенція про охорону всесвітнього природного й культурного спадку, прийнята ЮНЕСКО в 1972 році. Документ набрав чинності 1975-го, після його ратифікації 20 країнами, і забезпечив базу для міжнародної співпраці в справі збереження й захисту історичних місць та пам’яток у всьому світі.   

В 1978 році ЮНЕСКО започаткувала перелік Всесвітньої спадщини, до якого було включено перші 12 об’єктів, серед них — Галапагоські острови, Єллоустоунський національний парк, Аахенський собор. На сьогодні це вже більш ніж тисяча об’єктів, розміщених в різних куточках світу. Проте трапляється й так, що через сучасну урбанізацію або браконьєрство ЮНЕСКО виключає деякі об’єкти з цього переліку, як, наприклад, дрезденську долину Ельби чи резервацію антилоп-оріксів в Омані. 

Міжнародний день пам’яток та історичних місць в історії

• 1931

  В Афінах відбулася Міжнародна конференція з реставрації історичних пам’яток, організована Міжнародним бюро музеїв.
• 1957

  В Парижі пройшов перший Міжнародний конгрес архітекторів та фахівців зі старовинних споруд.
• 1964

  Прийнято Венеційську хартію, яка закріпила стандарти збереження й реставрації пам’яток та історичних місць.
• 1965

  В рамках ЮНЕСКО засновано Міжнародну раду з охорони пам’яток та історичних місць.
• 1982 18 квітня

  На симпозіумі в Тунісі, організованому Міжнародною радою з охорони пам’яток та історичних місць, було внесено пропозицію про заснування всесвітнього свята для підкреслення значення всесвітнього матеріального спадку.
• 1983

  На Генасамблеї ЮНЕСКО 18 квітня проголошено Міжнародним днем пам’яток та історичних місць.

Часті Питання та відповіді про Міжнародний день пам’яток та історичних місць

Як відзначати Міжнародний день пам’яток та історичних місць?

Щороку 18 квітня Міжнародною радою з охорони пам’яток та історичних місць, а також організаціями місцевого рівня проводяться конференції, онлайн-лекції, інтерв’ю з експертами та інші просвітницькі події. Також пропонується певна тема, яка стає основною для всіх святкових заходів. Наприклад, у 2020 році тема звучала як «Спільні культури, спільний спадок, спільна відповідальність», тобто виражала глобальну єдність в протистоянні з сучасними світовими проблемами.

Чудово, якщо в цей день є можливість відвідати цікаву історичну пам’ятку у власній країні або за кордоном. Якщо ж ні, то можна влаштувати віртуальну екскурсію, не виходячи з дому. Наприклад, завдяки ресурсу Google Arts & Culture легко отримати можливість безкоштовного доступу до цілого ряду об’єктів культурного спадку всього світу.

Варто поширювати інформацію про це свято в соціальних мережах, а також ділитися власними відео з подорожей та цікавими фактами щодо відомих історичних пам’яток. 

Чому важлива ця подія 

Існує думка, що простіше, дешевше й вигідніше збудувати нову будівлю, ніж зберігати та реставрувати стару. Але насправді для збереження об’єктів культурного спадку існує чимало причин, і вони є цінними для людей як з духовних, так і практичних міркувань.

В першу чергу, історичні пам’ятки відіграють важливу культурну роль. Старі будівлі можуть розповісти людям про події, які відбулися задовго до їхнього народження, а також викликають гордість за багате духовне та героїчне минуле рідної країни. Відомі архітектурні споруди стають символами великих міст — як, наприклад, Ейфелева вежа в Парижі або Біг-Бен в Лондоні. Подібні пам’ятки надають неповторного характеру та особливого шарму різним куточкам нашої планети.

Важливий також і економічний аспект, адже історичні місця полюбляють туристи. Туристична галузь приносить прибуток державі,  а певну кількість місцевих жителів забезпечує робочими місцями. В разі відновлення й реставрації пам’яток створюються робочі місця ще й для експертів та реставраторів.

На жаль, пам’ятки архітектури та історично значущі місця не завжди зберігаються людьми в належному стані, а іноді просто по-варварськи знищуються. Ці руйнування не вимірюються суто матеріальними збитками, адже вони є втратою частини народної пам’яті та духовності. Тому зберігати історичні об’єкти для наступних поколінь — святий обов’язок кожної людини.

Коли будемо відзначати Міжнародний день пам’яток та історичних місць?

Перевірено редакцією DAY TODAY