Масниця (Масляна)

Що це за день?

Зима добігає свого кінця, втомивши нас холодом та похмурістю. Найбільші зимові свята вже минули, а найголовніші весняні ще попереду, проте саме зараз у всіх виникає особливе передчуття неминучості сонячних днів і такого бажаного тепла. Отже, пора проводжати зиму й зустрічати весну, тобто святкувати свято “Масниця” (Масляна, Масляниця).  

Ця життєствердна традиція у вигляді розваг та частувань походить ще зі слов’янської ведичної культури, проте Масницю визнає навіть християнська церква. Свято щороку припадає на тиждень, що передує початку Великоднього посту, тому не має сталої дати.  

Як виникла ідея святкувати Масницю (Масляну)

Як і всі давні слов’яни, праукраїнці вірили, що особливі ритуальні дії, проведені в певний час (танці, пісні, веселощі, перевдягання) можуть налякати богів смерті та мороку і змусити їх швидше піти, звільнивши місце для інших — тих, що дарували світло і пробуджували землю до життя. Тодішня релігія була досить практичною, господарською, хліборобською, тому й була міцно пов’язана з елементами сезонних циклів календаря. 

Язичники  відзначали Масницю на початку весни — приблизно в період весняного рівнодення. Саме тоді в наші широти нарешті приходило тепло, танули сніги, а природа набувала сили, необхідної для майбутнього врожаю. Сакральне наповнення цього свята включало три елементи — циклічне сприйняття часу, культ родючості землі, обов’язок продовження роду та пам’ять про предків.

Після встановлення християнства Масниця практично втратила свій сакральний зміст. З прадавніх традицій залишилися здебільшого  веселі розваги, звичай пригощатися смачними стравами, напоями і взаємні гостини. Хоча відомо, що раніше неодмінними елементами свята були ще й високі багаття, де спалювали солом’яні опудала богині зими Морени та спільні трапези з ритуальними наїдками для вшанування померлих. Примітно, що в давні часи на Масницю люди зазвичай каталися на санчатах з гірок та будували снігові споруди (зими тоді були сніжними).   

Колодій

На жаль, від головного дійства — стародавніх обрядів — до нас дійшли тільки уривки, наприклад, «колодки», які являли собою дерев’яні бруски для рук чи ніг і одягалися на молодих хлопців і дівчат, що не побралися за час шлюбного сезону. Саме від цього обряду походить інша, менш вживана і більш давня назва Масниці — Колодій, або Колодка.

Туриця

Ще одна, не дуже відома назва свята — Туриця. Вважається, що вона походить від стародавнього культу бога Велеса, якого ще називали Биком або Туром. Цікаво, що коли українці стали християнами, то почали замість свята Велеса відзначати на тижні Масниці пам’ять святого Власа, покровителя худоби. 

Тиждень Масляниці

Кожен з днів Масляниці мав своє призначення

• В понеділок невістки відвідували своїх батьків, тому він називався «зустріч». Також цього дня робили солом’яні опудала і починали готувати святкові страви.
• Вівторок називали «заграванням» — відбувалися оглядини наречених, а молоді хлопці та дівчата знайомилися й запрошували один одного на гостини. 
• В середу – «ласунку» зяті приходили в гості до тещі на вареники та млинці.
• В четвер, який звали «широким», починалися масові гуляння, співи, танці, стрибки через багаття, змагання серед чоловіків на силу та вправність.
• П’ятниця вважалася днем «тещиних вечорниць» — кожна теща мала відвідати дім зятя й скуштувати там різних смаколиків.
• В суботу на «зовицині вечорниці» заміжні жінки запрошували в гості  зовиць, тобто сестер чоловіка, та й взагалі всіх його родичок жіночої статі.
• А останній день Масниці, неділя, зветься «прощеною», тож слід було від щирого серця просити пробачення та пробачати.  

Млинці чи вареники

Якщо зараз їстівним символом Масниці українці вважають млинці, то раніше це були вареники, начинені  домашнім сиром. До вареників господині обов’язково подавали масло та сметану. Недарма ця страва згадується в багатьох обрядових «масничних» піснях —  апетитні вареники були на столі в кожній хаті, ними ж частували й гостей. Також цей тиждень називали Сирним тижнем.

Зараз деякі дослідники стверджують, що млинці в Україні набули популярності набагато пізніше — вже за радянських часів, у другій половині XX століття. На думку інших, в багатьох українських регіонах млинці на Масницю готували здавна, нарівні з варениками. До складу млинців обов’язково входили молоко та яйця, смажили їх на вершковому маслі, а подавали теж зі сметаною.

Масниця (Масляна) в історії

• IV ст н.е.

  Саме цим часом датовані перші документальні згадки про Масницю на території України.
• 1871

  Відомий в народі вислів «Не все котові Масляна» драматург Олександр Островський використав як назву для своєї нової п’єси.
• 1916

  Художник Борис Кустодієв написав картину «Масляна». В подальшому він створив ще кілька картин, присвячених цьому святу.
• 1960 ?

  Влада СРСР намагалася замінити Масляну новим святом без релігійної та обрядової складової, яке назвали «Проводи зими». Проте спроба викорінити народні традиції не вдалася.
• 1985

  На телеекранах колишнього СРСР з’явився мультиплікаційний фільм режисера Роберта Саакянца «Ти ба, Масляниця!». Мультик швидко став улюбленим і дотепер користується популярністю.
• 2021

  На Масляну в Дніпрі кухарі приготували «рекордного» млинця, який важив 80 кілограмів, а в довжину мав 20 метрів. Досягнення занесли до Книги рекордів України, а велетенський млинець розділили на 4 сотні порцій і пригостили перехожих.

Масниця (Масляна) – Часті Питання та відповіді

Як відзначати Масницю (Масляну)?

Звісно, найперше, що спадає на думку, це участь у своєрідному тижневому гастрономічному марафоні. При цьому для когось задоволенням є ліпити вареники з сиром та смажити рум’яні млинці, а для інших — всю цю смакоту їсти. 

Масляну можна провести досить камерно, в родинному колі. Але, зважаючи на те, що свято триває цілий тиждень,  доречно хоча б один – два дні присвятити активному відпочинку і вибратися у центр міста, відвідати святкові локації, скуштувати там млинців, стати учасником веселих конкурсів. 

Для тих, хто весь час на роботі, теж є вихід — колективну дегустацію традиційних масничних страв в обідню перерву ніхто не забороняв. Бонусом це наповнить робочу буденність теплою та доброзичливою атмосферою.

Добре, коли протягом Масниці випаде нагода вибратися на природу. Адже саме там можна відтворити традицію наших предків — розпалити багаття, спалити на ньому опудало набридлої зими, а разом з ним символічно і всі свої негаразди.

А ще на Масляну слід вшанувати стародавні звичаї — приміром, відвідати родичів (не тільки тещу), а також попросити пробачення у всіх своїх знайомих. Якщо робити це вголос незвично і ніяково, психологи дозволяють просити вибачення подумки, адже головне в цій справі не слова, а щирість і відкрита душа.  

Прикмети та традиції на Масницю

• Якщо страва не вдалась, тоді чекайте проблем.
• Млинець пристає до сковорідки – дівчина рік не вийде заміж. Якщо ж перший млинчик вийшов гарним, незабаром буде весіллю.
• Так само, кількість спечених млинців визначає якість врожаю та рівень добробуту.
• Крім того, за традицією, першим спеченим млинчиком потрібно поділитись з бідною людиною.
• Вірянам під час Сиропусного тижня вже не можна вживати м’яса.

Рецепти млинців на Масницю

Читайте нашу статтю: Дієтичні млинці

Чому ми любимо цей день?

Не секрет, що Масницю обожнюють і дорослі, й діти. Але в кожного є свій головний привід бути прихильником цього свята. Хтось просто не дуже полюбляє зиму, а прихід Масляної означає, що ця пора нарешті закінчується — замість неї приходить світлий і теплий сезон.

Для інших головна насолода свята — це смачні страви, які можна і треба собі дозволяти цілий тиждень. При цьому навіть ті, хто дотримується здорової дієти, можуть робити це без почуття провини, адже недобре нехтувати споконвічними народними традиціями.

Для любителів масових розваг, обрядових пісень, театралізованих вистав Масляна — прекрасний час. Та й дружні вечірки — гучні, з танцями, або просто спокійні посиденьки в затишному місці теж є невід’ємною частиною цього свята.

У віруючих християн сприйняття Масляної дещо глибше, і вони люблять цей період за світле передчуття Великого посту, за змогу підготуватися до нього духовно, очистивши свої думки та пробачивши ворогів. 

Охочі дізнатися свою долю теж з нетерпінням чекають настання Масниці. Ті, хто цікавиться езотерикою, знають, що увесь її період, а особливо шостий день святкового тижня, є дуже сприятливим для гадань та ворожінь, тож пророцтва на Масляну зазвичай вдаються правдивими та інформативними.

Листівки на Масницю

Більше листівок на Масляну

👉 Розділ Листівки та привітання ➕ Листівки у Вайбері ➕ Листівки в Телеграмі

Коли будемо відзначати Масницю (Масляну)?