Кава — це не те, що хтось одного дня “винайшов”, як лампочку чи телескоп. Проте хтось мав першим здогадатися: ці червоні ягоди з дерева Coffea arabica можна обсмажити, залити гарячою водою — і отримати напій, який пробуджує тіло й розум. Історія появи кави поєднує міфи, релігію, торгівлю та колоніалізм.
Калді та його енергійні кози
Згідно з найвідомішою легендою, все почалося у IX столітті в Ефіопії. Молодий козопас на ім’я Калді помітив, що його кози почали поводитися дивно після того, як поїли червоних ягід з невідомого дерева. Козенята скакали, не могли заснути, і Калді вирішив спробувати ягід сам. Результат — така ж активність, що й у його стада. 1
Калді приніс ягоди до місцевого монастиря. Монахи спершу запідозрили в них щось диявольське й кинули у вогонь. Та замість знищення почули приємний аромат обсмажених зерен. Їх дістали, змололи, залили гарячою водою — і так нібито народився напій, який ми сьогодні називаємо кавою.
До Калді: кава як харч і стимулятор
Попри красу легенди, історики сумніваються в її достовірності. Насправді ще до Калді зерна кави могли вживати в їжу. Їх подрібнювали, змішували з тваринним жиром і скочували в кульки — такий собі прообраз сучасного енергетичного батончика. Подібну практику використовували, зокрема, поневолені суданці, аби витримувати виснажливі переходи торгівельними маршрутами.
Справжні історичні свідчення про приготування кави з’являються лише в пізнішому періоді, приблизно у XIII–XIV століттях в Ємені. Саме там суфійські ченці використовували каву, щоб залишатися бадьорими під час нічних молитов.
Культивація кави почалася в арабських країнах у XIV столітті. Напій поширився з Ємену до Єгипту, Сирії та Туреччини. Протягом тривалого часу арабський світ контролював вирощування та експорт кави, дбаючи, щоб жодне зернятко не проросло за межами регіону.
Аж у XVII столітті пілігрим Баба Будан, за переказами, вивіз кілька зерен до Індії, сховавши їх під одягом. У 1616 році нідерландець Пітер ван дер Брук також вивіз зерна з йеменського порту Моха до Амстердама. Так кавові плантації почали з’являтися у колоніях: спершу — на Шрі-Ланці та Яві, пізніше — у Карибському басейні, Центральній Америці та Бразилії.
Читайте також: Цікаві факти про каву
Кав’ярні як «пенні університети»
Коли кава дісталася Європи, вона швидко стала не лише напоєм, а й соціальним явищем. У Великій Британії XVII століття виникає поняття «пенні-університетів» — кав’ярень, де за одну монету (пенні) можна було не лише випити напій, а й долучитися до інтелектуальних розмов, дискусій і навіть політичних дебатів.
У Північну Америку кава прийшла з британськими колоністами, які висаджувались у порту Нью-Йорка. Відтоді почалася трансформація кави у масовий продукт.
Сьогодні середній американець витрачає близько $2000 на каву щороку. Напій давно перетворився з релігійного стимулятора на повсякденний ритуал.
Читайте також: Знову про каву: чорна кава — довше життя? Нове дослідження
Отримуйте сповіщення про нові статті в телеграм-каналі «DAYTODAY». Приєднуйтесь!
Дайджест публікацій за тиждень
Щопʼятниці отримуйте найцікавіші статті за тиждень на ваш імейл.
😲 Бонус! PDF-добірка «Найдивніші свята року».
