Він служив Богу, але мав позашлюбного сина, проводив реформи, але підтримував вбивства єретиків, при народженні отримав ім’я Уго, але діюча календарна система отримала назву за ім’ям, яке він обрав після інтронізації.

24 лютого 1582 року Папа Римський Григорій XIII видав буллу “Inter gravissimas” щодо реформи календаря, яка в Україні і досі не імплементована в повному обсязі. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Назву буллі дали перші два слова, з якої вона починається: “Inter gravissimas Pastoralis officii Nostri curas …” –  (“З-поміж найважливіших обов’язків нашої пастирської служби …”).

Причини реформування старого календаря

Причиною появи цієї булли стала невідповідність між днем весняного рівнодення, який в 16 столітті згідно юліанського календаря почав припадати на 11 березня, та днем рівнодення, який припадав на 21 березня в 325 році від Різдва Христового, коли на Нікейському соборі християнський світ прийняв юліанський календар. Для церкви така ситуація була неприпустима, оскільки день весняного рівнодення визначав дату святкування Пасхи.

Папі Григорію таке пояснення навряд би сподобалось, але диявол ховається в деталях.

Чому виникла помилка?

З яких причин виникла помилка, що з плином років накопичувалась і призвела до суттєвого відставання юліанського календаря від сонячного? 

Найбільш точний проміжок між двома послідовними проходженнями центра Сонячного диска через середню точку весняного рівнодення називається тропічний рік і дорівнює 365,242189670139 діб або 365 діб 5 год 48 хв 45,1875 с. (Важливо відзначити, що ця величина не є сталою – тропічний рік поступово зменшується).

Зрозуміло, що за часів Юлія Цезаря астрономи не мали можливостей розрахувати тривалість року з такою точністю.

Тому творці юліанського календаря взяли за основу давньоєгипетський календар, за яким тривалість року становила 365,25 діб або 365 діб 6 год. Щоб враховувати зайві 6 годин був створений чотирирічний цикл – перші три роки тривалістю 365 днів та четвертий рік – 366 днів. Тобто, кожний четвертий рік був високосним. Здавалось би: всього лише 11 з гаком хвилин різниці із сонячним роком – що може піти не так?

Але за кожні 128 років в календарі з’являвся 1 зайвий день, а дати юліанського календаря почали поступово відставати від сонячного календаря.

Так, за більш ніж 1200 років використання юліанського календаря від Нікейського собору вказана похибка призвела до зміщення дати весняного рівнодення на 10 днів. І з цим треба було щось робити.  

Чому саме 10 днів?

Нікейський собор проведено в 325 році, реформу календаря здійснено в 1582 році, а похибка – 1 день за 128 років. Звідси: (1582-325)/128 = 9,82 діб ≈ 10 діб.  

Помилку помітили ще на початку 14 ст., але в з різних причин її не поспішали виправляти ще більше 250 років. 

Візантійський вчений Ісаак Аргір вважав будь-які виправлення безглуздими, оскільки в 1492 році він очікував кінець світу (в цьому році мало виповнитися 7000 років “з дня створення світу”.) Як відомо, в 1492 не тільки не настав кінець світу, але й був відкритий Новий світ – американський континент. 

В кінці 16 століття питання про реформу календаря вже перезріло, тому папа Григорій XIII створив спеціальну комісію, яка мала обрати найкращий проєкт нового календаря. Після ознайомлення з різними варіантами комісія обрала проєкт італійського математика і лікаря Алоізія Ліліуса. 

24 лютого 1582 року папа Григорій XIII видав буллу про новий календар, а “добрим католикам” стало відомо, що в цьому році Різдво настане на 10 днів раніше. Новий календар почав діяти восени: мешканці деяких католицьких країн лягли спати 4 жовтня, а прокинулися 15 жовтня.  

Але перенесення дат було лише половиною справи. Розробникам нового календаря необхідно було виправити похибку, яка була закладена в основу юліанського календаря. Вирішенням цієї проблеми зайнявся німецький математик і астроном Христофор Клавіус, який запропонував більш точну тривалість року – 365,2425 діб. 

В чому відмінність юліанського і григоріанського календарів?

Представимо тривалість року за юліанським календарем у вигляді дробів: 

365,25 = 365 + 0,25 = 365 + ¼

Рік складається з 365 днів, а дріб ¼ говорить про те, що 1 раз у 4 роки треба додавати ще один – 366-й – день.  

Аналогічно представимо тривалість року за григоріанським календарем:

365,2425 = 365 + 0,25 – 0,01 + 0,0025 = 365 + ¼ – 1/100 +1/400 

Як бачимо, Клавіус зробив невелике, але важливе уточнення: рік так само складається з 365 діб, 1 раз у чотири роки має бути високосний рік, але 1 раз у 100 років один високосний рік пропускається, окрім кожного чотирьохсотого року

Що це означало на практиці?

Оскільки календар ввели в дію в 1582 році, найближчий високосний рік мав бути в 1584, потім – 1588, 1592 і 1596 роки. Йдемо далі – 1600 рік ділиться на 400, отже він теж високосний, так само як і кожен наступний четвертий рік, аж до 1700 року. Цей рік (1700) ділився на 100, але не ділився на 400, отже не був високосним і мав стандартні 365 днів. Відповідно 1800 і 1900 роки також не були високосними, а вже 2000 рік пройшов як високосний. 

Це означає, що 400-літній цикл за григоріанським календарем має 97 високосних років, що на 3 роки менше, ніж за юліанським календарем. Тобто, кожні  400 років за юліанським календарем набігають 3 “зайвих” дня. 

Григоріанський календар також не є досконалим. Його похибка порівняно із сонячним календарем становить 1 добу за 3280 років. 

Відомий персидський філософ, математик, астроном, знавець жінок і вина Омар Хаям в 11 ст. розробив більш точний календар, ніж григоріанський – його похибка дорівнює 1 добі на 4500 років. 

Варто відзначити, що впровадження нового календаря не обійшлося без ексцесів, включаючи бунти, а папі Григорію довелося навіть погрожувати відлученням від церкви противникам реформи. Це був дієвий метод ще за часів Відродження, але навряд чи б він спрацював, якби українські церкви (православна або греко-католицька) привели церковний календар у відповідність до світського та вирішили застосувати такі “санкції” щодо тих прихожан, хто б, наприклад, відмовився святкувати Різдво 25 грудня. 

Але при цьому прихильникам святкування Різдва 7 січня треба мати на увазі, що через похибку юліанського календаря, вже з 2101 року Різдво буде припадати на 8 січня, оскільки за юліанським (церковним) календарем 2100 рік буде високосним, а за григоріанським (світським) – ні.

Зараз григоріанський календар використовується у всіх країнах світу, окрім Ефіопії, Ірану, Афганістану та Непалу. В Україні він був запроваджений 25 лютого 1918 року законом Центральної Ради, майже через 336 років після видання папської булли.

Юрій П.