Дехто вважає птахів досить простими й не дуже розумними тваринами. Але вас може здивувати, наскільки складні наші пернаті друзі насправді. Від щедрих шпаків у Кенії до отруйних птахів Папуа-Нової Гвінеї — ці істоти вражають різноманіттям і поведінкою по всьому світу.
Цей список охоплює найрізноманітніших птахів: від медососа з ознаками обох статей, до рекордсменки-альбатроса, яка народжує у віці 74 років, і вченого, що навчає ібісів мігрувати за допомогою мотодельтаплана. Ці птахи зовсім не дурники. Ось 9 найцікавіших відкриттів про птахів, які подарувала нам природа. 1
1. Птах із двома статями
Вкрай рідкісний зелений медосос — одночасно самець і самиця
Спостерігач за птахами Джон Мурільйо був приголомшений, коли виявив зеленого медососа (Chlorophanes spiza), який був і самцем, і самицею водночас. Зазвичай самці медососів мають синє пір’я, а самиці — зелене. Проте ця особина була поділена навпіл: одна половина — синя, інша — зелена.
Науковці пояснили, що таке явище, відоме як білатеральний гінадроморфізм, вкрай рідкісне у медососів. Це лише другий зафіксований випадок у цьому виді — і перший за понад сто років.
Мурільйо натрапив на птаха у 2021 році поблизу Манісалеса, Колумбія. Разом із групою зоологів він спостерігав за цією рідкісною істотою майже два роки. Птах поводився, як звичайний медосос, але був дещо більш відлюдькуватим і не виявляв бажання шукати партнера.
Науковці вважають, що білатеральний гінадроморфізм виникає тоді, коли яйце проходить незвичний поділ хромосом і запліднюється різними сперматозоїдами, внаслідок чого розвиваються ознаки обох статей. Хоча вони не досліджували внутрішні органи птаха, підозрюють, що він мав і чоловічу, і жіночу репродуктивну систему.
2. Альбатрос мама рекордсменка
Найстаріший у світі відомий птах, альбатрос Віздом, відкладає нове яйце у 74 роки
Віздом, найстаріший дикий птах на планеті, відклала яйце у віці 74 років і готувалась до появи чергового пташеняти. Служба охорони рибних ресурсів та дикої природи США зняла відео, як цей альбатрос (Phoebastria immutabilis) на Тихоокеанському заповіднику доглядає яйце разом зі своїм партнером.
Віздом уже відома як виняткова мати. За оцінками експертів, вона виростила понад 30 пташенят за своє життя. Востаннє її пташеня вилупилося у 2021 році.
Типова тривалість життя лаянських альбатросів — до 40 років. Та Віздом перевершила всі очікування, доживши до глибокої старості й зберігши активність. Її вперше кільцювали у 1956 році, коли їй було близько п’яти. Альбатроси зазвичай утворюють пари на все життя, але вважається, що Віздом пережила принаймні трьох партнерів.
Сьогодні Віздом, її останній партнер і нове пташеня спокійно живуть на атолі Мідуей, що в Гавайському архіпелазі — у найбільшій колонії альбатросів у світі.
3. Дружба серед птахів
Африканські шпаки надзвичайно соціальні та підтримують одне одного
Шпаки набагато більше схожі на людей, ніж здається. Вони відомі кооперативним гніздуванням. У сезон розмноження деякі особини виду Lamprotornis superbus не створюють власних пар, а допомагають іншим виростити пташенят. Нещодавнє дослідження довело, що ця підтримка є взаємною.
У 2025 році команда з Кембриджського університету вивчала понад 400 гнізд у Кенії протягом 15 років у межах дев’яти соціальних груп. Дослідники з’ясували, що птахи помічники отримують аналогічну підтримку, коли самі стають батьками.
Супер шпаки часто утворюють пари з родичами, що народилися в одному гнізді. Один стає «розмножувачем», а інший — «помічником». Вчені наголошують, що така система взаємодопомоги критично важлива для виживання у суворому середовищі з нестачею їжі та частими посухами.
4. До того, як з’явилися птахи
Понад 210 мільйонів років тому дивні істоти з ногами, схожими на пташині, блукали Південною Африкою — за 60 мільйонів років до появи найдавніших відомих птахів.
Науковці дослідили сліди цих тварин на кількох пам’ятках у Лесото. Геологи з Кейптаунського університету проаналізували 163 відбитки, що датуються пізнім тріасом і ранньою юрою.
За наявними скам’янілостями, перші справжні птахи з’явилися приблизно 150–160 мільйонів років тому. Проте поки що незрозуміло, чи ці сліди належать якому-небудь невідомому предку птахів, чи це була окрема гілка еволюції, яка самостійно розвинула пташині риси значно раніше.
5. Птахи зменшуються, а крила ростуть
Чому деякі тварини стають меншими
Світ дикої природи постійно змінюється. Один із прикладів — птахи в Амазонії, які зменшуються в розмірах, але при цьому набувають довші крила.
Науковці повідомляють, що як перелітні, так і осілі птахи регіону зменшилися майже на 10% за останні 40 років. Ці дані отримали вчені з Центру біорізноманіття Амазонії поблизу міста Манаус, які десятиліттями проводять спостереження.
Дослідники встановлюють сітки, щоб обережно виловлювати птахів, зважують їх і вимірюють довжину крил. Аналіз понад 77 видів показав, що майже всі вони зменшилися. У третини випадків крила стали довшими.
Причини цих змін поки неясні. Проте науковці вважають, що основним чинником є зміни клімату — зокрема температура і кількість опадів, що впливають на адаптації пташиного тіла до нових умов.
6. Летимо до дому!
Люди навчають птахів, яких повернули до Європи, як мігрувати
Птах північний лисий ібіс (Geronticus eremita), або вальдрапп, отримав новий шанс на виживання завдяки природоохоронцям. Колись ці птахи жили на трьох континентах, харчувалися черв’яками та комахами і гніздилися на скелях. Їх так шанували, що зображували навіть у староєгипетських ієрогліфах.
Однак в Європі ібіс зник ще 300 років тому. До 1990-х у дикій природі залишалося лише 59 пар у Марокко. Завдяки природоохоронним зусиллям ця кількість перевищила 500 особин, і в 2018 році МСОП змінила статус виду з критично загрозливого на загрозливий.
Сьогодні європейські вчені повертають ібіса до Європи вперше з XVII століття. Біолог Йоганнес Фріц використовує мотодельтаплан, щоб навчити птахів мігрувати з Німеччини до Іспанії. Надихнувшись фільмом Політ додому (Fly Away Home), він летить попереду, а ібіси слідують за ним.
Нині в Європі мешкає близько 270 вальдраппів, більшість із яких уже вміють мігрувати самостійно, без допомоги людей.
Читайте також: Як перелітні птахи знають, куди летіти?
7. «Пекучі» птахи
Вперше науково підтверджено отруйність птахів
На островах Папуа-Нової Гвінеї живуть особливі птахи, яких місцеві називають «пекучими». І не дарма — в їхньому пір’ї та шкірі містяться токсичні речовини.
Ці птахи накопичують батрахотоксини — потужні отрути, також відомі завдяки отруйним жабам і жукам. Вони блокують роботу нервових клітин, змушуючи їх безконтрольно передавати сигнали, що в значних дозах викликає параліч або смерть.
Біологи давно знали про токсичних птахів регіону, але нещодавно вдалося науково підтвердити отруйність ще двох видів. Що ще цікавіше — обидва види незалежно один від одного еволюціонували, щоби виробляти токсини.
Читайте також: У птахів теж є акценти: як формуються пташині “діалекти”
8. Птахи, які змінюють стать
Дивовижне явище у дикій природі Австралії: 6% птахів можуть «перемикати» стать
Австралійських науковців шокували результати дослідження: виявилося, що в одного з двадцяти птахів їхні статеві органи не відповідають генетичній статі.
Це явище поширене серед кількох звичайних видів, включно з лорікетами та кукабарами. Але причина такого феномену досі залишається загадкою.
Команда дослідників перевірила 480 птахів із п’яти видів, використовуючи ДНК-тест для визначення генетичної статі, а також огляд органів. Виявили 24 особини з розбіжністю, з яких більшість були генетично самками, але мали чоловічі органи.
Результати були настільки несподівані, що дослідники перевіряли їх кілька разів. Одна зі співавторок, Домінік Потвін, зізналась журналістам: «Я розповіла про це своїм друзям-орнітологам — вони були приголомшені».
9. Помста ворон
Птахи почали будувати гнізда з антипташиних шипів
Ворони та сороки в Європі знайшли незвичний будівельний матеріал для своїх гнізд. Багато будівель мають спеціальні шипи-протектори, покликані відлякувати птахів від гніздування. Але птахи вирішили використати їх… навпаки.
Орнітологи зафіксували гнізда, зроблені зі смужок антипташиних шипів, у містах Амстердам і Енсхеде (Нідерланди), а також в Антверпені (Бельгія) та Глазго (Шотландія).
Деякі сороки навіть укріплюють верхівки гнізд шипами, щоб відлякувати хижаків, наприклад ласок.
Кейс Мулікер, директор Роттердамського музею природничої історії, зізнався:
«Я думав, що бачив уже все. Але це мене вразило. Ці шипи призначені для того, щоб відлякувати птахів, але натомість вони просто використовують їх для власних цілей».
Читайте також: Цікаві факти про птахів
Щопʼятниці отримуйте найцікавіші статті за тиждень на ваш імейл.
😲 Бонус! PDF-добірка «Найдивніші свята року».
