8 міфів про Африку

У 2026 році Африка залишається регіоном, який найчастіше піддається викривленому сприйняттю в глобальному інформаційному просторі. У масовій свідомості він часто постає як монолітний об’єкт, позбавлений внутрішнього різноманіття. Як зазначає дослідник Діпо Фалоїн у праці «Африка — це не країна», цей регіон змушений існувати в полі «спотвореної реальності», де складні соціальні та географічні структури спрощуються до образів дефіциту ресурсів та відсутності прогресу.

Ось 8 найстійкіших міфів про Африку. ¹

1. Сприйняття Африки як єдиної держави

Однією з найбільш фундаментальних помилок є трактування Африки як країни, а не континенту. Насправді ця територія об’єднує 54 суверенні держави, що становить понад чверть усіх членів Організації Об’єднаних Націй.

Географічний масштаб континенту (близько 30,4 мільйона квадратних кілометрів) важко осягнути через спотворення на традиційних картах. Використання проєкції Меркатора призводить до того, що об’єкти, розташовані ближче до полюсів (як-от Гренландія), виглядають значно більшими, ніж вони є насправді. Натомість території поблизу екватора зберігають реальний масштаб. Як наслідок, на карті Африка може здаватися меншою, хоча за площею вона здатна вмістити територію США, Індії, Китаю, Японії та значну частину Європи одночасно.

2. Мовне розмаїття та міф про «африканську мову»

Уявлення про існування єдиної «африканської» мови є лінгвістичною помилкою. Станом на 2022 рік на континенті налічувалося понад 2000 мов і понад 8000 діалектів. За даними Гарвардської програми вивчення африканських мов, тут зосереджена третина всіх мов світу.

Лінгвістична мапа регіону поділена на кілька великих родин:

• Нігеро-конголезька: від 1350 до 1650 мов;
• Афразійська: близько 200–300 мов;
• Ніло-сахарська: приблизно 80 мов;
• Койсанська: група різних мовних родин, об’єднаних під однією назвою;
• Австронезійська: представлена переважно на Мадагаскарі.

Найпоширенішою мовою часто називають суахілі (понад 200 мільйонів носіїв у світі), проте значну роль відіграють також арабська, англійська та французька мови. Єдина мова, назва якої співзвучна з континентом — африкаанс, поширена в Південній Африці.

3. Температурні режими та кліматична варіативність

Поширене переконання, що в Африці завжди панує спека, ігнорує механізми функціонування різних кліматичних зон. Хоча континент перетинає екватор і має величезні пустелі (Сахара, Калахарі), амплітуда температур у них є екстремальною.

Наприклад, у пустелі Калахарі влітку денна температура може сягати 43–46°C, проте вночі вона опускається до 21–27°C. Взимку нічна температура в цьому ж регіоні може падати до -12°C. Окрім того, ландшафт континенту включає тропічні ліси, савани та гірські масиви. Зокрема, у Марокко існують засніжені райони, де функціонують популярні гірськолижні курорти.

4. Співіснування з дикою природою

Стереотип про диких тварин, що вільно блукають вулицями африканських поселень, не відповідає дійсності. Більшість великих ссавців мешкають у заповідниках або диких районах, віддалених від людських осель, і намагаються уникати контактів з людьми.

Показовим є випадок під час ЧС-2014, коли авіакомпанія використала силует жирафи як символ Гани. Насправді в Гані диких жираф не більше, ніж у Північній Америці чи Європі. Леви переважно мешкають на південь від Сахари, слони зосереджені в центральних регіонах, а тигри взагалі не є корінними мешканцями Африки — їхньою батьківщиною є Азія.

5. Варіативність пігментації шкіри

Зв’язок між рівнем ультрафіолетового випромінювання та кількістю меланіну в шкірі часто трактується як доказ того, що всі корінні африканці мають темну шкіру. Проте дослідження 2021 року демонструє значну різноманітність пігментації.

Наприклад, мисливці-збирачі койсан в Ботсвані мають відносно світлу шкіру, тоді як ніло-сахарські народи Східної Африки мають одні з найтемніших відтінків шкіри на планеті. Сучасне населення континенту є результатом тривалих еволюційних процесів та міграцій, що робить неможливим визначення «універсального» африканського тону шкіри.

6. Багатогранність африканської кухні

Африканська кулінарія часто залишається поза увагою західного споживача через меншу популяризацію порівняно з азійською чи латиноамериканською кухнями. Проте вона базується на складному використанні локальних культур: рису, бамії, плантанів, маніоку та різноманітних фруктів.

Популярність здобувають такі страви та інгредієнти:

• Заатар: північноафриканська суміш трав і спецій.
• Джолоф: західноафриканська страва з рису, томатів та спецій.
• Суя та ньяма чома: м’ясні страви (гриль або барбекю), поширені в різних частинах континенту.
• Курка пірі-пірі: страва, що походить з Південної Африки та стала частиною глобальної гастрономічної культури.

7. Технологічний розвиток та цифрова прірва

Африка є джерелом багатьох технологічних та медичних інновацій. Перша успішна пересадка серця була здійснена в Кейптауні (ПАР). Камерунський учений Артур Занг винайшов Cardiopad — пристрій для дистанційного моніторингу роботи серця. У Демократичній Республіці Конго для регулювання руху використовують роботів-регулювальників.

Обмежений доступ до інтернету в деяких регіонах пояснюється не відсутністю технологій, а «розривом у використанні». Головними перешкодами є висока вартість послуг та брак контенту місцевими мовами (станом на 2024 рік Google Translate підтримує лише близько двох десятків африканських мов). Це явище характерне не лише для Африки: подібні проблеми з доступом до широкосмугового інтернету через економічні чинники існують і в розвинених країнах, зокрема в США.

8. Міфологія та культурна спадщина

На відміну від грецької чи римської міфології, які спиралися на письмову традицію, африканський фольклор століттями передавався усно. Це ускладнювало його систематизацію, але не применшувало глибини.

Пантеон африканських божеств включає:

• Ошун: богиня родючості та кохання у народу йоруба (Нігерія).
• Анансе: павук-трікстер, бог розповідання історій (Гана).
• Ньяме: бог неба у народу акан (Гана).
• Маву-Ліза: подвійне божество народів фон (Бенін та Того), що символізує єдність чоловічого та жіночого начал.

Відсутність широкої популярності цих міфів на Заході є наслідком історичної зосередженості на європоцентричних наративах, а не відсутності багатої фантазійної традиції в самих африканських культурах.

Отримуйте сповіщення про нові статті в телеграм-каналі «DAYTODAY». Приєднуйтесь!

1. https://www.mentalfloss.com/geography/africa-misconceptions-debunked↩