10 міфів про холод, в які ви, можливо, вірите

З настанням зимового сезону інформаційний простір заповнюється порадами, народними прикметами та застереженнями щодо того, як уберегтися від холоду. Проте значна частина цих знань, що передаються з покоління в покоління, не витримує наукової перевірки. Розуміння фізичних та біологічних механізмів, що стоять за зимовими явищами, є критично важливим не лише для загальної ерудиції, а й для безпеки людини в екстремальних умовах.

Аналіз десяти найбільш розповсюджених міфів дозволяє відокремити фольклор від реальності та з’ясувати, як насправді працює організм і довкілля за низьких температур. ¹

1. Холодне повітря як причина застуди

Поширене переконання, що перебування на морозі автоматично призводить до захворювання, є біологічною помилкою. Застуду та грип спричиняють віруси, а не низька температура як така. Хоча деякі дослідження вказують на те, що віруси довше зберігають життєздатність у холодному та темному середовищі, основною причиною зимових епідемій є зміна соціальної поведінки.

Узимку люди проводять значно більше часу в закритих, погано провітрюваних приміщеннях, що сприяє швидкій передачі інфекцій від людини до людини. Крім того, низькі температури можуть тимчасово знижувати ефективність природних захисних бар’єрів організму — імунітету, що може призвести до, що віруси чи бактерії, які вже є в організмі, зможуть розмножитися і призвести до захворювання.

2. Поведінка тварин та прогнозування опадів

У народній метеорології існує твердження, що корови лягають на землю, відчуваючи наближення дощу або снігу. Прихильники цієї теорії вважають, що тварини намагаються зберегти сухою ділянку трави під собою. Проте спостереження показують, що корови відпочивають лежачи з багатьох причин, які не мають жодного стосунку до атмосферного тиску чи опадів. Використання такої ознаки для прогнозу погоди є статистично ненадійним та не має наукового підґрунтя.

3. Механізм взаємодії солі та льоду

Всупереч поширеній думці, сіль не «розтоплює» лід у термічному розумінні цього процесу. Насправді відбувається фізико-хімічне явище, відоме як пониження температури замерзання. Додавання солі до води перешкоджає формуванню кристалічної решітки льоду, дозволяючи воді залишатися в рідкому стані за температур, що значно нижчі за 0°C. Сіль лише змінює поріг замерзання, а не виділяє тепло для плавлення.

4. Визначення хуртовини в метеорології

Не кожен сильний снігопад є хуртовиною. З точки зору метеорології, хуртовина (або буран) визначається не лише інтенсивністю опадів, а й силою вітру. Згідно зі стандартами різних метеорологічних служб, для класифікації шторму як хуртовини необхідна наявність тривалого сильного вітру швидкістю від 48 до 56 км/год. Отже, ключовим фактором тут є саме кінетична енергія повітряних мас, що переносять сніг.

5. Температурний поріг випадіння снігу

Існує міф, що сніг може йти лише тоді, коли температура повітря опускається нижче 0°C. Проте метеорологічні дані свідчать, що опади у вигляді снігу можливі навіть за температури приземного шару повітря від 0 до 2°C. Це залежить від вертикального профілю температури в атмосфері: якщо сніжинки не встигають повністю розтанути під час падіння через тепліші шари повітря, вони досягають землі в замороженому стані.

6. Межа замерзання води

Хоча в шкільних підручниках 0°C вказується як точка замерзання води, у природі та лабораторіях існують винятки. Вода може перебувати у стані «переохолодження», залишаючись рідкою за температур, значно нижчих за нуль. У хмарах було зафіксовано краплі води, що зберігали рідкий стан навіть при –30°C. Це можливо за умови відсутності центрів кристалізації, навколо яких міг би почати формуватися лід.

7. Небезпека вживання снігу для гідратації

Вживання снігу замість води в екстремальних умовах може призвести до зворотного ефекту — дегідратації. Сніг має низький вміст води порівняно зі своїм об’ємом. Крім того, організм змушений витрачати величезну кількість енергії та внутрішнього тепла на те, щоб розтопити сніг і нагріти його до температури тіла. Ця енергетична втрата виснажує людину швидше, ніж отримана волога вгамовує спрагу.

8. Міф про миттєве переохолодження у воді

Падіння в крижану воду є вкрай небезпечним, але смерть від гіпотермії зазвичай не настає миттєво. Процес критичного зниження температури внутрішніх органів може тривати до години. Більшість смертельних випадків у перші хвилини занурення спричинені «холодовим шоком» — неконтрольованою панікою та рефлекторним вдиханням води, що призводить до утоплення. Якщо людині вдається стабілізувати дихання протягом перших двох хвилин, вона має близько 30 хвилин для активних дій до того, як ефекти гіпотермії стануть критичними.

9. Вплив фізичних вправ на організм узимку

Існує хибне уявлення, що інтенсивне дихання на морозі може «заморозити легені». Насправді людський організм надзвичайно ефективно нагріває повітря під час проходження через дихальні шляхи. Відчуття поколювання або сухості в горлі під час тренувань зумовлене низькою вологістю зимового повітря, що призводить до легкого подразнення слизової оболонки трахеї, а не до термічного пошкодження легеневої тканини.

10. Шляхи втрати тепла тілом

Популярне твердження, що людина втрачає до 90% тепла через голову, є одним із найбільш стійких міфів. Це припущення базувалося на неоднозначних дослідженнях минулого. Хоча шкіра голови має щільну мережу кровоносних судин, що дійсно сприяє тепловіддачі, об’єктивні дані вказують на те, що втрата тепла через голову пропорційна її площі відносно всього тіла. Будь-яка незахищена частина тіла втрачатиме тепло однаково інтенсивно, і показник у 90% є науково необґрунтованим.

1. https://www.mentalfloss.com/history/misconceptions/cold-weather-winter-myths↩